Достовірний факт

Більш 11 мільйонів людей по усьому світу страждає ігроманією – патологічною залежністю від комп'ютерних ігор.

Препарати для лікування цитомегаловірусу

Препарати для лікування цитомегаловірусу

Відомо, що одні люди, інфіковані цитомегаловірусом, можуть довгі роки про це не здогадуватись, оскільки вірус не проявляє активності. А інші, заразившись, постійно страждають загостреннями, оскільки їх імунітет не здатний сам справитися з навантаженням.

• генералізовані форми інфекції з залученням внутрішніх органів;
• цитомегалия у хворих з імунодефіцитом (СНІД, онкопатологія);
• виявлення цитомегаловірусу при необхідності трансплантації органів;
• цитомегалия у новонароджених;
• гостра цитомегаловірусна інфекція під час вагітності.

У лікуванні цитомегаловірусу використовуються такі препарати:
• протівоцітомегаловіруснийіммуноглобулін: «Цітотект», «Неоцітотект»;
• імуностимулятори: «Ізопринозин»;
• противірусні таблетки: «Ацикловір», «Фамцикловір», «панавір»;
• препарати інтерферону: «Циклоферон», «Віферон»;
• симптоматичні засоби.

Препарати цитомегаловірусного імуноглобуліну («Цітотект», «НеоЦітотект») являють собою виділені з плазми зараженого цитомегаловірусом людини готові специфічні антитіла. Це білкові субстанції, які проходять повний цикл очищення та вірусної інактивації, за рахунок чого вважаються абсолютно безпечними навіть для хворих з сильно ослабленим імунітетом і новонароджених дітей.
Завдяки активній фільтрації препарати не містять імуноглобулінів до вірусів ВІЛ, гепатиту та ін.

Імуноглобулін цитомегаловірусний широко призначається новонародженим і вагітним для профілактики внутрішньоутробного інфікування плода. Він належить до засобів пасивної імунізації і, на відміну від вакцин і «ізопринозин», не несе навантаження для імунітету.
Вводять внутрішньом'язово по 1,5 мл для дорослої людини. Курс лікування - 4-5 ін'єкцій з перервою в 3-5 днів. Для новонароджених доза розраховується індивідуально, з урахуванням ваги. Зберігати препарат потрібно в холодильнику, а перед використанням зігрівати ампулу до температури тіла. Його введення не радять поєднувати з щепленнями від краснухи, кору, паротиту епідемічного та вітрянки.

Імуностимулятор «Ізопринозин» є похідним пурину і підвищує опірність організму до вірусних инвазиям. Крім цитомегаловірусної інфекції, він активний від вірусів герпесу, грипу, кору та ін. Препарат добре всмоктується в кишечнику і застосовується після їди. Через те, що він підвищує концентрацію сечової кислоти в крові, його не рекомендують приймати хворим на подагру, сечокам'яною хворобою та при нирковій недостатності.
Дія «ізопринозин» має відразу кілька напрямків. Він підвищує активність лімфоцитів і стимулює утворення моноцитів, які поглинають вірусні частки. Також ліки активує вироблення специфічних до цитомегаловірусу імуноглобулінів, інтерлейкінів та інтерферонів. Призначається для підвищення імунітету.

Препарати для лікування цитомегаловірусу

Сюди можна віднести ліки з прямим противірусним ефектом, які гальмують реплікацію і відтворення цитомегаловірусу («Ганцикловір», «Фамцикловір»). Також противірусною дією володіють «Ізопринозин» і інтерферони.
Причому існують препарати як готових інтерферонів, виділених від донора («Віферон»), так і індукторів, які стимулюють вироблення власного («Неовир»). Крім таблеток і розчинів для ін'єкцій їх часто випускають у формі свічок і мазей.

При цитомегаловірусноїінфекції з ураженням сечостатевої системи загальна терапія доповнюється місцевим застосуванням свічок.

Незважаючи на те що цитомегаловірусом уражено майже 90% усього населення, дієвих заходів профілактики досі немає. Враховуючи всілякі шляхи передачі, уберегтися від зараження практично неможливо. Завзяті спроби вчених розробити дієву вакцину поки не увінчуються успіхом. А існуючі щеплення, які давно введені в США і Європі, не дають гарантії, хоча і знижують ризик інфікування.