Достовірний факт

Самий довгий інтервал – 84 дня – між смертю матері й народженням дитини зареєстрований у Роаноне, Віргінія. Дівчинка була породжена 5 липня 1983 року клінічно мертвою матір'ю, життя якої підтримувалася штучно із квітня місяця.

Ехо ознаки гідронефрозу та симптоми різних стадій захворювання

Ехо ознаки гідронефрозу та симптоми різних стадій захворювання

Захворювання, що характеризується скупченням рідини в мисках і чашечках органів з поступовим стоншуванням паренхіми, називається гідронефрозом. З часом функція нирок порушується і з'являються такі симптоми гідронефрозу нирки, як набряки, болючість в боці, підвищення температури тіла, головний біль.

 

Нефроз нирок є ускладненням деяких патологій, наприклад: сечокам'яної хвороби, пухлин, вагітності. Хвороба може бути вродженою. У групу ризику по даному захворюванню входять жінки у віці від 20 до 60 років і чоловіки після 60. Хвороба, що виникла в дорослому віці, вважають набутою. Спровокувати нефроз можуть не тільки хронічні захворювання, але і травми органу, запальні процеси і пошкодження спинного мозку.

 

Діагностика гідронефрозу складається з декількох етапів.
Основним методом дослідження є ультразвукова діагностика.
Патологію бажано виявити якомога раніше, інакше зростає ймовірність небезпечних ускладнень. Якщо захворювання не лікувати, то нирка може перестати функціонувати тому, що її паренхіма повністю атрофується, і орган перетворитися в порожнину, наповнену сечею. Гідронефроз нирки, що виник під час вагітності, небезпечний для життя матері. А якщо уражені обидві нирки, лікарі рекомендують перервати вагітність штучним шляхом.

 

Клінічні прояви та стадії захворювання
Фахівці виділяють 3 ступеня гідронефрозу:
• Перша ступінь - нирка ще не збільшилася в обсязі, спостерігаються незначні розширення її балії, функція органу трохи знижена або не змінена, клінічні ознаки не виявляються
• Друга ступінь - спостерігається збільшення розмірів нирки на 15-20% від вихідного розміру (це перші показники гідронефрозу на УЗД), миски та чашечки розширені, функція органу знижена на 30-40%, з'являються набряки на ногах і руках

 

 

• Третя ступінь - нирка збільшена в 2 рази, вона має вигляд багатокамерної порожнини з рідиною всередині, паренхіма сильно стоншена, спостерігаються ділянки атрофії, балія і чашки дуже розширені, виникає характерна для гідронефрозу УЗД картина.
Симптоми захворювання можуть бути відсутні на початковій стадії, патологію виявляють випадково або на 2 стадії розвитку. Підозра на гідронефроз з'являється при плановому огляді у лікаря або при зверненні до фахівця з приводу інших інфекційних захворювань. При пальпації лікар виявляє збільшення органу, рекомендує здати необхідні аналізи і відправляє пацієнта на УЗД.

 

Основні симптоми гідронефрозу:
• Ниючі і тупий біль у боці або спині, які слабшають або посилюються при зміні положення
• Ниркові коліки
• Нудота і блювання, що не приносить полегшення
• Підвищення температури тіла
• Зменшення кількості сечі перед нападами болю і збільшення після
• Підвищення артеріального тиску.

 

Багато хвороб нирок супроводжуються такими симптомами, тому на підставі опитування пацієнта діагноз поставити не можна, потрібно проводити додаткові дослідження і диференціальну діагностику.

 

З чим диференціюють патологію і як її діагностують?
Основні методи виявлення гідронефрозу:
• Аналізи сечі на визначення кількості бактерій і лейкоцитів, кристалів, слизу
• Аналізи крові на рівень креатиніну, сечовини, сечової кислоти, електролітів
• Загальний аналіз крові
• КТ або МРТ
• Ультразвукове дослідження нирок
• Рентгенологічне дослідження.

 

Диференційний діагноз гідронефрозу проводять з іншими захворюваннями нирок, які мають схожі клінічні прояви. Його диференціюють з сечокам'яною хворобою, опущеними нирки, пухлинним процесом, вродженими патологіями. Симптоматика гідронефрозу схожа з множинними солітарні кістами нирок. Відрізнити патології один від одного дозволяють результати лабораторних досліджень і ультразвукова діагностика.

 

Значення УЗД в діагностиці гідронефрозу
Ультразвукова діагностика є одним з основних методів дослідження при гідронефрозі. Вона дозволяє визначити обструкцію з точністю до 98%, а іноді і встановити її причину.
На УЗД можна побачити наступне: на якому рівні відбулося звуження сечоводу, ступінь збільшення нирки і витончення її паренхіми.

 

Ехо ознаки гідронефрозу та симптоми різних стадій захворювання

Важливими питанням при дослідженні є визначення ступеня захворювання і об'єму сечового міхура. Діагностику проводять кілька разів за час перебування пацієнта в стаціонарі. Екстреність проведення обстеження залежить від передбачуваної стадії захворювання та стану хворого. Ступеня гідронефрозу на ультразвуковому дослідженні:
• Перша ступінь характеризується незначним уплощением ниркових чашок, балії не змінюють своїх розмірів, товщина паренхіми нормальна, нирки не збільшені
• При другого ступеня спостерігається розширення склепінь чашечок і їх сплощення, чітко простежується тінь від ниркових сосочків, органи збільшені, з'являються перші ознаки зменшення паренхіми і її атрофія

 

• Третя ступінь гідронефрозу характеризується облітерацією сосочків і значним стоншуванням паренхіми, чашечки розширені, нирки сильно збільшені, в їх порожнинах багато рідини, сечовід до рівня звуження або закупорки може бути розширеним і містити рідину, чашечки набувають округлу форму.

 

Характерна УЗД картина при гідронефрозі включає в себе наступні показники:
• Січовий міхур може бути переповненим у пацієнтів
• Сечовід непрохідний або частково закупорений
• Перешкода для відтоку сечі в сечоводі, створене каменем, пухлиною, згустком крові або гною
• Здавлення сечоводу ззовні пухлиною, збільшеними в розмірах лімфатичними вузлами або набряклими тканинами
• Зміщення синуса ураженої нирки

 

• Розширення чашок і мисок, яке може бути помірним або значним
• Ділянки атрофії на паренхімі
• Скупчення рідини в порожнинах нирок
• Стоншування паренхіми різного ступеня
• Порожній сечовий міхур при двосторонньому гідронефрозі.

 

Зазвичай достатньо тільки ультразвукового дослідження, щоб чітко побачити характерні ознаки захворювання і поставити остаточний діагноз. Висока точність ультразвукової діагностики робить цей метод дослідження незамінним при ниркових патологіях. Також використовують рентгенівські промені, але цей метод уже застарів.
Рентгенологічне дослідження проводять з введенням контрастної речовини, яка при обструкції сечоводу не буде надходити в сечовий міхур, а накопичиться в нирці. На знімку ця речовина буде виглядати у вигляді затемнення, що дозволить поставити діагноз і визначити рівень обструкції.

 

Точну причину захворювання в більшості випадків визначити не вдається. Нирка розташована в заочеревинному просторі, тому важко візуалізується. Для більш точної діагностики використовують магнітно-резонансну томографію, де гидронефроз нирки визначається без утруднень.