Достовірний факт

12% чоловіків роблять спроби позбутися стресу за допомогою заняття спортом, 9% – за допомогою сексу, а 19% – починають зловживати алкоголем.

Ехо ознаки гідронефрозу та симптоми різних стадій захворювання

Ехо ознаки гідронефрозу та симптоми різних стадій захворювання

Захворювання, що характеризується скупченням рідини в мисках і чашечках органів з поступовим стоншуванням паренхіми, називається гідронефрозом. З часом функція нирок порушується і з'являються такі симптоми гідронефрозу нирки, як набряки, болючість в боці, підвищення температури тіла, головний біль.

 

Нефроз нирок є ускладненням деяких патологій, наприклад: сечокам'яної хвороби, пухлин, вагітності. Хвороба може бути вродженою. У групу ризику по даному захворюванню входять жінки у віці від 20 до 60 років і чоловіки після 60. Хвороба, що виникла в дорослому віці, вважають набутою. Спровокувати нефроз можуть не тільки хронічні захворювання, але і травми органу, запальні процеси і пошкодження спинного мозку.

 

Діагностика гідронефрозу складається з декількох етапів.
Основним методом дослідження є ультразвукова діагностика.
Патологію бажано виявити якомога раніше, інакше зростає ймовірність небезпечних ускладнень. Якщо захворювання не лікувати, то нирка може перестати функціонувати тому, що її паренхіма повністю атрофується, і орган перетворитися в порожнину, наповнену сечею. Гідронефроз нирки, що виник під час вагітності, небезпечний для життя матері. А якщо уражені обидві нирки, лікарі рекомендують перервати вагітність штучним шляхом.

 

Клінічні прояви та стадії захворювання
Фахівці виділяють 3 ступеня гідронефрозу:
• Перша ступінь - нирка ще не збільшилася в обсязі, спостерігаються незначні розширення її балії, функція органу трохи знижена або не змінена, клінічні ознаки не виявляються
• Друга ступінь - спостерігається збільшення розмірів нирки на 15-20% від вихідного розміру (це перші показники гідронефрозу на УЗД), миски та чашечки розширені, функція органу знижена на 30-40%, з'являються набряки на ногах і руках

 

 

• Третя ступінь - нирка збільшена в 2 рази, вона має вигляд багатокамерної порожнини з рідиною всередині, паренхіма сильно стоншена, спостерігаються ділянки атрофії, балія і чашки дуже розширені, виникає характерна для гідронефрозу УЗД картина.
Симптоми захворювання можуть бути відсутні на початковій стадії, патологію виявляють випадково або на 2 стадії розвитку. Підозра на гідронефроз з'являється при плановому огляді у лікаря або при зверненні до фахівця з приводу інших інфекційних захворювань. При пальпації лікар виявляє збільшення органу, рекомендує здати необхідні аналізи і відправляє пацієнта на УЗД.

 

Основні симптоми гідронефрозу:
• Ниючі і тупий біль у боці або спині, які слабшають або посилюються при зміні положення
• Ниркові коліки
• Нудота і блювання, що не приносить полегшення
• Підвищення температури тіла
• Зменшення кількості сечі перед нападами болю і збільшення після
• Підвищення артеріального тиску.

 

Багато хвороб нирок супроводжуються такими симптомами, тому на підставі опитування пацієнта діагноз поставити не можна, потрібно проводити додаткові дослідження і диференціальну діагностику.

 

З чим диференціюють патологію і як її діагностують?
Основні методи виявлення гідронефрозу:
• Аналізи сечі на визначення кількості бактерій і лейкоцитів, кристалів, слизу
• Аналізи крові на рівень креатиніну, сечовини, сечової кислоти, електролітів
• Загальний аналіз крові
• КТ або МРТ
• Ультразвукове дослідження нирок
• Рентгенологічне дослідження.

 

Диференційний діагноз гідронефрозу проводять з іншими захворюваннями нирок, які мають схожі клінічні прояви. Його диференціюють з сечокам'яною хворобою, опущеними нирки, пухлинним процесом, вродженими патологіями. Симптоматика гідронефрозу схожа з множинними солітарні кістами нирок. Відрізнити патології один від одного дозволяють результати лабораторних досліджень і ультразвукова діагностика.

 

Значення УЗД в діагностиці гідронефрозу
Ультразвукова діагностика є одним з основних методів дослідження при гідронефрозі. Вона дозволяє визначити обструкцію з точністю до 98%, а іноді і встановити її причину.
На УЗД можна побачити наступне: на якому рівні відбулося звуження сечоводу, ступінь збільшення нирки і витончення її паренхіми.

 

Ехо ознаки гідронефрозу та симптоми різних стадій захворювання

Важливими питанням при дослідженні є визначення ступеня захворювання і об'єму сечового міхура. Діагностику проводять кілька разів за час перебування пацієнта в стаціонарі. Екстреність проведення обстеження залежить від передбачуваної стадії захворювання та стану хворого. Ступеня гідронефрозу на ультразвуковому дослідженні:
• Перша ступінь характеризується незначним уплощением ниркових чашок, балії не змінюють своїх розмірів, товщина паренхіми нормальна, нирки не збільшені
• При другого ступеня спостерігається розширення склепінь чашечок і їх сплощення, чітко простежується тінь від ниркових сосочків, органи збільшені, з'являються перші ознаки зменшення паренхіми і її атрофія

 

• Третя ступінь гідронефрозу характеризується облітерацією сосочків і значним стоншуванням паренхіми, чашечки розширені, нирки сильно збільшені, в їх порожнинах багато рідини, сечовід до рівня звуження або закупорки може бути розширеним і містити рідину, чашечки набувають округлу форму.

 

Характерна УЗД картина при гідронефрозі включає в себе наступні показники:
• Січовий міхур може бути переповненим у пацієнтів
• Сечовід непрохідний або частково закупорений
• Перешкода для відтоку сечі в сечоводі, створене каменем, пухлиною, згустком крові або гною
• Здавлення сечоводу ззовні пухлиною, збільшеними в розмірах лімфатичними вузлами або набряклими тканинами
• Зміщення синуса ураженої нирки

 

• Розширення чашок і мисок, яке може бути помірним або значним
• Ділянки атрофії на паренхімі
• Скупчення рідини в порожнинах нирок
• Стоншування паренхіми різного ступеня
• Порожній сечовий міхур при двосторонньому гідронефрозі.

 

Зазвичай достатньо тільки ультразвукового дослідження, щоб чітко побачити характерні ознаки захворювання і поставити остаточний діагноз. Висока точність ультразвукової діагностики робить цей метод дослідження незамінним при ниркових патологіях. Також використовують рентгенівські промені, але цей метод уже застарів.
Рентгенологічне дослідження проводять з введенням контрастної речовини, яка при обструкції сечоводу не буде надходити в сечовий міхур, а накопичиться в нирці. На знімку ця речовина буде виглядати у вигляді затемнення, що дозволить поставити діагноз і визначити рівень обструкції.

 

Точну причину захворювання в більшості випадків визначити не вдається. Нирка розташована в заочеревинному просторі, тому важко візуалізується. Для більш точної діагностики використовують магнітно-резонансну томографію, де гидронефроз нирки визначається без утруднень.