Достовірний факт

Вуглецю в людському тілі вистачить, щоб наповнити 9000 графітових олівців (графить – одна з модифікацій вуглецю).

Геморагічна лихоманка Ебола - кошмар ХХI століття

Геморагічна лихоманка Ебола - кошмар ХХI століття

Горезвісна лихоманка Ебола належить до особливо небезпечних вірусних захворювань. Їй характерні кризовий стан хворого, важке лікування, розвиток геморагічного синдрому і висока ймовірність смерті. Вперше вірус був виділений в 1976 році в Заїрі в акваторії річки Ебола. Звідси отримав свою назву.

 

Епідемії лихоманки Ебола
З моменту відкриття вірусу епідемія лихоманки Ебола на всій земній кулі виникала більше 30 разів, більшість спалахів доводилося на весняно-літній період. Найчастіше - в країнах Африки, але були спалахи також і в Європі:

 

• 1976 - Великобританія;
• 1996 - Росія;
• 2004 - Росія;
• 2014 - країни Західної Європи.

 

Переносниками вірусу геморагічної лихоманки Ебола вважаються гризуни. В зоні ризику також кажани, дикобрази, лісові антилопи. Встановлено випадки зараження при вживанні в їжу м'яса мавп. Вважається, що епідемії лихоманки Ебола не прив'язані до таких факторів, як вологість, рівень рН, опромінення, радіація.
Виділяють 5 підвидів вірусу лихоманки Ебола:
• Заїрський;
• Бундібуджіо;
• Рестонскій;
• Суданський;
• Таї Форест.

 

 

Рестонскій та Таї Форест серед них вважаються менш небезпечними, так як не є смертоносними для людини і протікають без критичних ускладнень. Суданський, Заїрський і Бундібуджіо викликають лихоманку і є смертельними.
На думку вчених, вірус Ебола здатний знищити 90% населення планети за дуже короткий час, якщо вчасно не вжити рішучих заходів і не зупинити його. Ебола називають більш небезпечною, ніж СНІД, так як темпи її поширення по світу і розвиток дуже високі.

 

Лихоманка Ебола: новини 2014
У 2014 лихоманка Ебола новини підносить не райдужні. Цього року зафіксовано найвищий показник захворюваності та смертності від цього вірусу. Зареєстровано більше 10 000 хворих, серед яких зафіксовано більше 5000 випадків смерті, при цьому коефіцієнт смертності становив 56%. Зазначені цифри в декілька десятків разів перевищують показники минулих років. Приміром, найбільше число заражених Ебола людей до 2014 р було зафіксовано в 1976 р - 318 осіб, з яких померли 218.
Найбільше число заражених Ебола людей до 2014 р було зафіксовано в 1976 р - 318 осіб, з яких померли 218

 

Період епідемії 2014 сильно розтягнувся в часі. Перший випадок зараження виявлено в лютому в Гвінеї. І до цих пір поширення вірусу не припинилося. Світові організації охорони здоров'я сильно стурбовані таким станом справ і прикладають максимуму сил, щоб придушити епідемію, запобігти виходу вірусу за межі Африки. Але їх зусилля не можна назвати успішними, оскільки заражені лихоманкою люди все частіше виявляються в різних країнах. США, Великобританія, Німеччина, Іспанія оголосили про знаходження на їх території хворих Ебола. Перший смертельний випадок в Європі встановлено в серпні 2014 року. В Іспанії помер священик, доставлений з Ліберії.
Актуальним відкритим питанням в 2014 році став винахід вакцини проти вірусу Ебола. На його рішення виділено величезні кошти і задіяні кращі фахівці планети.

 

Лихоманка Ебола: зараження
Сприйнятливість людського організму до вірусу Ебола дуже висока і не залежить ні від віку, ні від підлоги. Найбільш ідеальним середовищем для розвитку вірусу є слизові поверхні і шкіра. Тому Ебола передається через руки, інструменти, предмети побуту, через поцілунок або статевий контакт. Не виключений також і повітряно-крапельний шлях передачі.

 

Лабораторно підтверджено, що вірус виявляється в крові, сечі, слині, спермі, слизу.
Найчастіше спостерігається внутрісімейна передача лихоманки (до 17%), зараження медпрацівників, які здійснюють догляд за хворими (23%), захворювання персоналу, що займається виловом і винищуванням тварин - носіїв вірусної бактерії. Відомі випадки, коли недугою лихоманка Ебола зараження відбувалися безпосередньо в лабораторіях. Співробітники підхоплювали вірус при роботі з досліджуваним матеріалом.
Швидкість міжнародних переміщень також представляє серйозну небезпеку, яка сприяє просуванню лихоманки по світу. Адже на початкових стадіях виявити хворобу дуже складно, тому міжнародні організації охорони здоров'я наполегливо застерігають туристів від відвідування країн - вогнищ лихоманки Ебола.

 

Рекомендації з профілактики вірусу
Серед заходів профілактики можна назвати наступні:
• обмеження на відвідування місць, де виявлена локалізація вірусу;
• виключення контакту з тваринами, які теоретично можуть бути переносниками вірусу;
• ретельна термічна обробка всіх видів м'яса, що споживаються, а також субпродуктів та інших продуктів тваринного походження (молоко, кров);
• особиста гігієна;
• повна стерильність всіх предметів медичного призначення, в тому числі і перев'язувального матеріалу.

 

Якщо в безпосередній близькості виявлені люди, хворі лихоманкою Ебола, необхідно:
• ізолювати хворого не менше ніж на 21 день із суворим режимом відвідування медперсоналом;
• ретельно і регулярно проводити дезінфекцію власного шкірного покриву;
• предмети особистого користування хворого необхідно маркувати, а по закінченню карантину - утилізувати;
• протягом карантину всі предмети особистого користування регулярно стерилізувати (посуд, предмети гігієни, постіль, рушники тощо);
• ні в якому разі не торкатися до виділень хворого, ретельно утилізувати всі поверхні, на яких виявлено виділення;
• для поточної дезінфекції застосовувати 2% розчин фенолу.

Геморагічна лихоманка Ебола - кошмар ХХI століття

 

Як проявляється лихоманка Ебола
У зв'язку з всесвітньої масової епідемією необхідно знати, як проявляється лихоманка Ебола, щоб вчасно діагностувати страшна недуга і не допустити трагічних наслідків. Симптомами геморагічної лихоманки Ебола є незрозумілі синці і кровотечі.

 

Хвороба гостро проявляється на 4-6 день зараження. Перші симптоми:
• висока температура тіла;
• ломота в суглобах, м'язах;
• головний біль;
• діарея і сильний біль в животі.

 

 

Через кілька днів виникає сильний сухий кашель, запалюються мигдалини, з'являється відчуття «кома» в горлі. У самий розпал до зазначених симптомів може додатися сильна блювота і висип по тілу, яка поступово переходить в шкірні крововиливи. Аналіз крові показує різке зниження рівня лейкоцитів, тромбоцитів.
В реальності описана симптоматика його не передає справжньої картини мук хворого. При вигляді зараженого Ебола людини мимоволі виникає думка, що витримати ці пекельні муки неможливо. В таких людей закономірними є ознаки енцефалопатії: агресивність, нервозність, перезбудження. Ці ознаки навіть після одужання зберігаються довгий час.

 

Кризовим періодом вважаються сьомий-дванадцятий день перебігу хвороби. Найбільший відсоток летальних результатів припадає саме на них. Якщо ж хворий організм зміг перебороти цей кризовий момент, у нього з'являються хороші шанси на одужання. Але саме поняття «одужання» дуже умовне, оскільки період реабілітації після лихоманки буде потрібно дуже тривалий. А про повне відновлення організму взагалі говорити не доводиться, оскільки вірус лихоманки Ебола вражає всі внутрішні органи і м'язи людини.

 

Що стосується медикаментів, які б на 100% виліковували геморагічну лихоманку Ебола, то на сьогоднішній день їх не існує. Але ведуться активні розробки в цьому напрямку багатьма світовими фармацевтичними компаніями. Деякі препарати пройшли успішне тестування на тваринах, але Всесвітньою організацією охорони здоров'я схвалені поки не були.