Достовірний факт

Найбільш тривалою була операція по видаленню кісти яєчника. Вона тривала 96 годин і була зроблена Гертруді Левандовскі із Чікаго, шт. Іллінойс, США, 4-8 лютого 1951 р. Після операції вага пацієнтки знизилась з 280 до 140 кг.

Неспецифічний уретрит - особливості перебігу та лікування

Неспецифічний уретрит - особливості перебігу та лікування

Уретритом фахівці називають ураження сечівника запального характеру. В якості окремого різновиду виділяється неспецифічний уретрит. Це патологічний стан діагностувати досить-таки складно, тому що воно відрізняється слабкою симптоматикою, тому патологія виявляється на пізніх стадіях, коли ознаки стають вже яскраво вираженими. Такі проблеми з виявленням патології найчастіше провокують перехід захворювання в хронічну течію, при якому характерні часті загострення і серйозні ускладнення.

 

Як виявляється неспецифічний уретрит і його причини
Причинами неспецифічної форми виступають умовно патогенні мікроорганізми (бактерії і віруси) начебто папіломавірусу людини, стафілокока, грибків кандида, хламідій, генітального герпесу та інших інфекційних захворювань. Зараження може відбутися за допомогою статевого шляху передачі або при недотриманні стерильності медичних процедур.

 

 

Неспецифічний уретрит є ще не до кінця вивченим венерологічним захворюванням з досить суперечливими даними. Практично всі патологічні випадки характеризуються відсутністю виражених інкубаційних кордонів, а клініка складається відповідно до форми хвороби. В цілому захворювання характеризується хворобливістю статевого члена, жовтими при висиханні виділеннями, деякою набряком головки. Процес сечовипускання ускладнюється пекучо-ріжучої нестерпним болем. Але будь-якої специфічної симптоматикою неспецифічний уретрит не володіє. Він може проявлятися виділеннями з палінням і хворобливістю, причому виділення можуть носити гнійний характер або містити кров'янисті домішки (гематурія).

 

У разі занедбаності запального процесу неспецифічний уретрит переходить в хронічний перебіг, при якому будь-яка симптоматика взагалі може бути відсутнім. Іноді пацієнти відзначають, що кількість виділень знижується або вони зовсім припиняються, а при впливі факторів на кшталт переохолодження, перезбудження або алкоголю їх стає більше.
В цілому хронічний перебіг уретриту неспецифічних форм здатне спровокувати виникнення інших інфекційних захворювань. А якщо після проходження терапевтичного курсу збудники захворювання залишилися в організмі, то з часом неспецифічний уретрит може розвинутися повторно.

 

В цілому неспецифічна різновид захворювання може мати кілька різновидів:
• Бактеріальна форма - коли захворювання розвинулося під впливом бактеріального збудника;
• Травматична різновид - коли патологія розвивається на тлі травматизації сечівника;
• Форма неспецифічного уретриту, розвиток якого обумовлено порушеннями речового обміну;
• Алергічний тип патології, спровокований алергічною реакцією на який-небудь медикамент або продукт харчування.

 

Неспецифічний уретрит - особливості перебігу та лікування

Серед характерних симптомів особливо виділити варто виділення, які можуть мати дуже різноманітний характер. Іноді виділення являють собою суміш насінної рідини зі слизом, слизисто-кров'янисті субстанції, жовтувато-зеленувата слиз.
Незважаючи на запальну етіологію захворювання, подібний уретрит ніколи не ускладнюється лихоманкою або слабкістю.

 

Якщо своєчасно не взятися за усунення патології, то вона може викликати масу ускладнень начебто гнійного простатиту, патологічного звуження уретри або орхоепідідіміта.
Медикаментозний відповідь хвороби
Неспецифічний уретрит не пройде мимовільно, тому необхідно грунтовно підходити до питання терапії даного захворювання. Характерною особливістю уретриту даної форми є необов'язкове проходження терапевтичного курсу статевої партнерці пацієнта, звичайно, якщо при діагностиці не було виявлено приєднання якого-небудь вторинного захворювання.

 

 

У період лікування рекомендується виключити всякі статеві відносини і фізичні перевантаження, бажано перейти на дієтичну форму харчування.
Основу терапевтичних заходів усунення захворювання складає антибіотикотерапія, збалансоване меню і промивання уретри антисептичними розчинами. Подібне лікування не вимагає госпіталізації та поводится самостійно вдома. Зазвичай лікар призначає місцеві антибактеріальні препарати на зразок Мірамістину, Протарголу, перманганат калію або лікарські засоби для прийому всередину: Норфлоксацин, Амоксиклав, Ципрофлоксацин, Перфлоксацін та ін. Для нормалізації імунного захисту можуть бути показані препарати імуномодулюючої дії і вітамінні комплекси.