Достовірний факт

25% пара займається сексом після перегляду мелодрам по телевізору.

Шийний міозит - причини, лікування

Шийний міозит - причини, лікування

Міозит шиї - це захворювання, при якому запалюються скелетні м'язи шиї. Іноді його називають «шийним прострілом». Шийний міозит зустрічається досить часто серед міського населення: у своєму житті хоча б раз з ним стикалися 70-80 % людей. Крім шийного міозиту існує також міозит спини, рук, ніг, плечових м'язів, жувальних м'язів. Захворювання може мати як гостру, так і хронічну форму.

 

Причини міозиту шиї
Причиною міозиту шиї найчастіше є вірусні інфекції, іноді - бактеріальні та паразитарні інфекції, наприклад, токсоплазмоз. В основному міозит виникає під час ГРВІ, грипу. Хронічні інфекції також можуть привести до запалення м'язів.

 

Шийний міозит може розвиватися у людей, що мають системні аутоімунні хвороби, наприклад при склеродермії, ревматоїдному артриті, червоний вовчак. Неправильний обмін речовин (цукровий діабет, подагра) також може стати причиною запалення м'язів шиї. Поразка скелетних м'язів може також відбутися при інтоксикації організму, при хронічному алкоголізмі та наркотичної залежності, зловживанні медикаментозними засобами.

 

Інші фактори, які можуть вплинути на виникнення даного захворювання: переохолодження, сильні судоми, травми (у тому числі незграбний поворот голови), надмірне фізичне навантаження, стрес. Дуже часто саме переохолодження, протяги призводять до запалення м'язів шиї. Захворювання може розвинутися у зв'язку з певною професійною діяльністю, при якій тіло знаходиться в одному і тому ж незручному положенні. Фактором ризику є наявність інших хвороб суглобів або кісток: сколіоз, остеохондроз.

 

 

Симптоми міозиту шиї
Шийний міозит характеризується ниючий, тупий болем у шиї, яка може поширюватися до плеча, потилиці або в область лопаток. Біль зазвичай виникає на ранок після того, як шия була застуджені. Шия стає малорухомої, дотик до м'язів і рух посилює біль, людина намагається не повертати голову. При промацуванні запаленої м'язи можна виявити ущільнення, скутість.

 

М'язи стають більш слабкими. Часто захворювання супроводжується головним болем, болем в лобі або у вухах. Больові відчуття можуть бути сильніше з одного боку шиї, але можуть бути й однаковими - це залежить від того, які нерви запалені. У важких випадках може дещо піднятися температура.
Під час шийного міозиту на шкірі можуть з'явитися червоні плями, набряклість, і в цьому випадку захворювання називають дерматомиозитом.

 

Перебіг хвороби може бути гнійним і негнійний. Гнійний міозит може виникнути при остеомієліті, коли інфекція з вогнищ запалення поширюється і на інші м'язи. Негнійного форма зустрічається частіше, вона характерний при грипі, туберкульозі, бруцельозі. Після травм може розвинутися оссфіцірующій міозит, при якому в тканинах починають відкладатися солі кальцію. Однак така форма захворювання частіше вражає стегна, сідниці і плечі, а не шию.

 

Якщо захворювання не лікувати, то воно переходить у хронічну форму. При хронічній формі болі можуть посилюватися через погодні змін, фізичних навантажень, переохолодження.
Діагностика та лікування шийного міозиту
Міозит діагностується на основі скарг хворого, пальпації м'язів шиї і на основі симптомів інфекційного захворювання. Якщо діагноз викликає сумнів, може знадобитися проведення КТ або МРТ (докладніше про те, чим відрізняються КТ і МРТ). Симптоми міозиту можна сплутати з симптомами зміщення шийних хребців, тому важливо звернутися до лікаря за діагностикою та лікуванням.

 

Шийний міозит - причини, лікування

Лікування буде залежати від того, що викликало шийний міозит. Наприклад, якщо причиною послужила інфекція, то слід звернутися до терапевта або лікаря-інфекціоніста, а якщо в основі лежить травма або перенапруження м'язів, то краще відвідати травматолога. Лікування буде направлено на усунення симптомів і причини запалення. При бактеріальної інфекції застосовуються антибіотики, при паразитарної - антигельмінтні препарати. Якщо проблема пов'язана з системним захворюванням, то в якості лікування буде потрібно прийом глюкокортикоїдів і імуносупресорів. У разі підвищення температури потрібно дотримуватися спокій, постільний режим і приймати жарознижуючі препарати. Для зменшення болю і запалення призначають нестероїдні протизапальні засоби (нурофен, кеторол), іноді анальгетики.

 

 

Можна нанести на що турбує область зігріваючі мазі (фіналгон, апізартон). Вони допоможуть розслабити затиснуті м'язи, що зменшить хворобливість. Допомагає також прогрівання шиї сухим теплом, наприклад, носіння вовняного шарфа. Можна спробувати лікувальний масаж, пройти курс фізіотерапевтичних процедур, голковколювання. Зверніть увагу на харчування - при міозиті потрібно відмовитися від гострого, жирного, солоного і від алкогольних напоїв. Краще додати в раціон більше фруктів і овочів, зернових.

 

Якщо захворювання носить гнійний характер, то буде потрібно розкривати гнійник і очищати його. Після це лікар призначить антибіотики, щоб уникнути розвитку інфекції.
При симптомах шийного міозиту краще відразу звернутися до лікаря, щоб не пускати хвороба на самоплив. При грамотному лікуванні можна позбутися її за 5-7 днів, але в цей час краще не навантажувати м'язи шиї, взяти лікарняний. Під час хвороби не слід робити гімнастику або розминку для шиї, це тільки зашкодить запалених м'язам. На час лікування відмовтеся також від відвідування сауни і лазні.

 

В якості профілактики шийного міозиту рекомендується не сидіти на протязі, Зігрійте м'язи, особливо після фізичних вправ. Помірна фізична активність корисна в той час, коли ви здорові. М'язи будуть більш натренованими, і навантаження вже не зможуть привести до захворювання. Загартовування і здоровий спосіб життя допоможуть вам зміцнити імунітет.