Достовірний факт

Більше 70% їжі для людей поставляє всього 12 видів рослин і 5 видів тварин.

Рентген тазостегнового суглоба та альтернативні методи діагностики

Рентген тазостегнового суглоба та альтернативні методи діагностики

Рентген тазостегнового суглоба - це різновид рентгенологічного дослідження, що полягає в проведенні процедури рентгенівської томографії та отриманні рентгенівського знімка (рентгенограми) тазостегнового суглоба. Медична рентгенівська томографія (з грецької «tomos» - шар, перетин) - приватний вид рентгенографії, який являє собою пошарове аналіз будови частин людського організму, мають неоднорідну структуру, за допомогою випромінювання електромагнітних хвиль певної довжини.

 

Рентгенівське випромінювання являє собою не видиме оком короткохвильове електромагнітне випромінювання, що виникає при взаємодії фотонів або заряджених частинок з атомами речовини. Довжина хвилі рентгенівського випромінювання становить від 10 ^ (- 7) до 10 ^ (- 12) м. Даний вид електромагнітного випромінювання відкритий в 1895 році німецьким фізиком В.К. Рентгеном. Рентгенівські промені отримали широке застосування в медицині і техніці. Слід сказати, що рентгенологічні дослідження - це наймасовіший і ефективний спосіб медичної діагностики, що грунтується на фізичних властивостях рентгенівських променів.

 

Що таке тазостегнової суглоб?
Тазостегновий суглоб - один з найбільших багатовісних суглобів людського організму. Він складається з головки стегнової кістки і кульшової западини і має дуже міцну суглобову сумку, в яку вплітається ряд зв'язок.
Обсяг рухів суглоба невеликої внаслідок значної глибини розташування западини і наявності потужного зв'язкового апарату. У тазостегнових суглобах можливі наступні типи руху: відведення і приведення, обертання назовні і назад, згинання та розгинання.

 

 

Рентгенологічна діагностика тазостегнового суглоба
Рентген тазостегнових суглобів призначає лікуючий лікар в разі підозр на різні патології або пошкодження кісток таза. Цей вид діагностики і отриманий в його результаті знімок тазостегнового суглоба (рентгенограма) дозволяють виявити і встановити точний діагноз у разі:

 

• різних видів хондродисплазія тазостегнових суглобів;
• вродженої вальгусной деформації шийки стегнової кістки (захворювання найчастіше має безсимптомний перебіг і діагностується лише рентгенологічно);
• вродженого вивиху стегна (в тому числі дисплазії кульшового суглоба);
• різних дегенеративних захворювань тазостегнових суглобів (коксартроз, ревматоїдний артрит, хвороба Бехтєрєва, хвороба Петерса і т. Д.);
• внутрішньосуглобових переломів і травм;
• доброякісних пухлин (хондроми, Хондробластома);
• злоякісних пухлин (хондросаркоми).

 

Процедура проведення рентгенографії кульшового суглоба
Де зробити рентгенівський знімок тазостегнового суглоба? Дана процедура проводиться згідно з направленням від лікаря в спеціальному рентгенологічному відділенні лікарні.
Рентген здійснюється лікарем-рентгенологом і рентгенолаборантом в рентгенодіагностичному відділенні медичного закладу. Будучи медичним підрозділом і обслуговуючи хворих, воно містить в собі елементи промислового виробництва. Це своєрідне виробництво зі складною технологією, використанням рентгенівських цифрових і аналогових апаратів, проекторів, Негатоскоп та іншої медичної техніки.

 

Принцип дії рентгенівського обладнання ґрунтується на обробці інформації, отриманої під час томографічного сканування. Такий вид рентгенівського сканування полягає в наступному. Вузький потік рентгенівських променів, випромінюваних джерелом (електронно-променевої рентгенівської трубкою), просвічує об'єкт дослідження. Потім це випромінювання, що пройшло через об'єкт, фіксується реєстратором-детектором. У разі одночасного пересування джерела променів і детектора по певній траєкторії проводиться подальше сканування всіх досліджуваних частин тіла. Просвічування повторюється для ряду траєкторій сканування по відношенню до об'єкта дослідження. Для збільшення швидкості зйомки використовують ряд випромінюючих рентгенівських трубок або пересувають електронно-променеву трубку з «віяловим» розбіжним променевим потоком, інтенсивність якого реєструється детектором в двох вимірах. Для аналізу відбитків використовують спеціальний комп'ютерний алгоритм розшифровки отриманої інформації.

 

Аналізуючи потім отримані результати розподілу щільності різнорідних тканин досліджуваного об'єкта в різних проекціях, можна визначити межі уражених і здорових ділянок і частин організму при дослідженні патологій кісток і в ряді інших випадків, коли проведення безпосередньо прямого дослідження не представляється можливим або супроводжується значними труднощами.
Картина рентгенівського знімка є трансмісійної. Іншими словами, вона отримана в результаті просвічування тіла людини іонізуючим випромінюванням, яке робить людський організм скляним.
Це зображення містить численні тіні - відбитки різних анатомічних елементів, розташованих в тілі.
По плоскому рентгенівському зображенню на світному екрані лікар-рентгенолог може судити про тривимірному зображенні і про внутрішню структуру тазостегнового суглоба.

 

Для проведення рентгенографії тазостегнових суглобів пацієнт, попередньо знявши одяг і прикраси, розташовується, лежачи на гігієнічному покритті, на спеціальному столі рентгенологічного кабінету. При проведенні рентгенографії даного суглоба знімки роблять мінімум у двох проекціях: спереду з розведеними ногами (це проекція задньої і передньої частин таза) і збоку з витягнутими ногами (проекція бічній частині таза). Також обов'язково роблять знімки обох кульшових суглобів для отримання повної картини і постановки точного діагнозу.
Щоб уникнути отримання неякісних та неінформативних знімків пацієнту слід чітко виконувати команди лікаря-рентгенолога і не рухатися під час самого просвічування суглоба маніпулятором рентгенівського апарату. Вся процедура рентгенографії займає не більше 10 хвилин. Попередньої підготовки подібне дослідження не вимагає, проте слід зробити очисну клізму перед рентгенографією для очищення прямої кишки і підвищення точності знімків.

 

Під час проведення процедури доцільно використання невеликих мішків з піском або свинцевих пластин для захисту від випромінювання органів черевної порожнини та грудної клітки.
Для остаточної обробки рентгенограми тазостегнового суглоба лікар-рентгенолог використовує архівні дані (за наявності більш ранніх знімків суглоба) і статистичні методи обробки інформації. Спеціаліст описує знімок суглоба і видає результати на руки пацієнту для подальшої постановки діагнозу.
Необхідно відзначити, що, так як доза опромінення, одержувана при рентгенографії тазостегнових суглобів, не перевищує 1,5 мілізіверт, піддаватися такого роду впливу рекомендується не частіше, ніж один раз на шість місяців. Однозначним протипоказанням до проведення рентгенографії є період вагітності та наявність сторонніх металевих елементів (ендопротезів, осколків і т. Д.) В області тазостегнових суглобів.

 

Особливості читання знімків тазостегнових суглобів
Рентген суглобів, як і будь-який інший метод діагностики, має свої недоліки і похибки. Це обумовлено тим, що рентгенівські промені від електронно-променевої трубки йдуть розбіжним потоком. Якщо об'єкт дослідження розташований на периферії поля знімка, а не в центрі, то зображення подовжується (якщо це сфера, то замість кола на відбитку вийде овал). При цьому змінюються не тільки обриси елементів досліджуваного об'єкта, але і їх розміри. Так, з двох однакових за величиною ущільнень в органах малого таза більше буде здаватися те, яке розташоване ближче до випромінює джерела.
Такого роду особливості рентгенівського зображення можуть викликати некоректну інтерпретацію результатів рентгенографії і, як наслідок, ймовірне встановлення неправильного діагнозу.

Рентген тазостегнового суглоба та альтернативні методи діагностики

 

Слід зазначити, що чим більше за розміром патологічне утворення, тим інтенсивніше і темніше тінь на знімку при практично однаковій щільності всіх внутрішніх рідин та м'яких тканин організму. Звичайно, при читанні рентгенограм фахівці користуються принципом розшифровки позитивних зображень: світлі ділянки на негативних рентгенограмах називають затемненнями, а темні - просвітленнями.
Щоб коректніше оцінювати форми, розміри і положення вогнищ патології і пошкоджень, рентгенологи широко практикують зйомку досліджуваної частини тіла в кількох проекціях.
Слід зазначити, що, у випадку якщо призначений рентген суглобів грудничка, слід враховувати той факт, що більша частина западини, а також головки шийки стегна у хлопчиків до півроку і у дівчаток до 4 місяців складається з хрящової тканини, яка є невидимою на рентгенівському відбитку . Для розшифровки і читання рентгенівських знімків тазостегнових суглобів немовлят використовується додаткова схема з побудовою допоміжних ліній через ключові точки рентгенограми (лінії Перкина, Шентона-Кальве, Хільгенрейнера).

 

 

Слід зазначити, що рентген суглобів немовлят більшість фахівців-педіатрів рекомендують проводити, починаючи з тримісячного віку, з використанням захисних засобів і тільки в присутності батьків.
Позитивні і негативні сторони рентгенографічного дослідження тазостегнового суглоба
Незважаючи на масовість і ефективність методу рентгенографії, він має і низкою недоліків, а саме:
1. Знімок фіксує суглоб в статичному положенні, що не дозволяє проаналізувати його динаміку, кінематику і особливості будови суглоба в русі.
2. Рентген дає загальну картину тазостегнового суглоба з відображенням усіх верств тканин, що унеможливлює отримання пошарового відбитка структури суглоба.
3. Наявність іонізуючого випромінювання, що впливає на обстежуваного пацієнта.

 

Тут слід зазначити, що променеві ушкодження можуть виникнути тільки при грубому недотриманні правил протипроменевого захисту, а також при експлуатації персоналом рентгенологічного відділення несправного обладнання, порушення методик дослідження і незастосування засобів індивідуального захисту.
Позитивні сторони рентгенологічного обстеження такі:
• масовість і дешевизна методу;
• безболісність дослідження;
• відсутність грубого зовнішнього втручання в життєдіяльність організму;
• рентген має мінімальну кількість протипоказань до проведення процедури;
• не потрібно спеціальна підготовка перед проведенням рентгена;
• рентген має високий ступінь інформативності при яскраво виражених патологіях або ушкодженнях суглобів;
• є можливість наочного вивчення знімків і відстеження динаміки захворювання по серії відбитків різних періодів.

 

Альтернативні рентгену методи діагностики захворювань тазостегнових суглобів
Необхідно відзначити, що рентген суглобів деколи не дає повної картини для встановлення точного діагнозу. У таких випадках необхідно застосовувати інші методи діагностики, наприклад, ультразвукове дослідження.
Це доцільно, зокрема, при обстеженні кісткових патологій у дітей раннього віку. Крім УЗД, для діагностики захворювань кульшового суглоба найчастіше застосовують магнітно-резонансну терапію, лабораторну діагностику та інші методи досліджень згідно напрямку лікаря.

 

Звичайно, незважаючи на успіхи сучасної медицини, постійний розвиток і вдосконалення медичної техніки, обладнання, поява нових методик досліджень та діагностики захворювань, рентген досі залишається досить ефективним і найбільш масовим способом діагностування серйозних патологій і пошкоджень тазостегнових суглобів та інших захворювань людського організму.