Утоплення – як не втопитись на воді, правила, порятунок, профілактика

Абсолютна більшість рекомендацій з надання невідкладної допомоги як ключової поради містять вимогу: рятувальник повинен насамперед забезпечити власну безпеку. Із цієї позиції порятунок потопаючого — одне з найбільш ризикованих дій для того, хто намагається бути рятувальником. Не підготовлений фізично та не володієш спеціальними навичками порятунку на воді людей - тоді можеш допомогти лише на мілководді, у дитячому басейні, у ситуації, коли тоне маленька дитина, тобто тоді, коли для порятунку треба простягнути руку, але не треба самому триматися на воді й кудись плисти.

Ніяка книга не підготує вас фізично й не навчить техніки порятунку потопаючих.

УВАГА!
Не певен у своїх силах, не вчуваєте дна під ногами — кричіть, кличте на допомогу, але не збільшуйте своїм ентузіазмом число потопаючих!

Якщо все-таки допомагаєте, намагайтеся робити це, не заходячи у воду, з використанням підручних (мотузки, ціпки, надувні кола й т.д.) і плаваючих (човна, катера й т.д.) засобів.

УВАГА!
На етапі невідкладної допомоги не має ніякого значення:

• яка вода (солона, прісна, хлорована);
• скільки років, потопельнику;
• який колір його шкіри (блідий, синій);
• скільки часу він провів під водою ( при тій очевидній умові, що немає ознак біологічної смерті).

Невідкладну допомогу слід надавати всім, що потонули до появи професійних рятувальників.

І ще раз УВАГА!

Тактика ваших дій буде завжди однакова!

***

Першочергове завдання — якнайшвидше витягти потерпілого з води.

Якщо дитина не подає ознак життя:

• укладіть його на спину;
• зніміть одяг, що заважає;
• приступіть до серцево-легеневої реанімації (комплексу заходів, спрямованих на виведення організму зі стану клінічної смерті).

Реанімаційні заходи складаються із трьох послідовних етапів:

• масаж серця;
• забезпечення прохідності дихальних шляхів;
• штучне дихання.

Якщо дитина не подає ознак життя, НЕ ТРЕБА витрачати час на спроби видалення води з легенів:

• укладати потерпілого животом униз — на коліно рятувальника і т.д.;
• піднімати, врятованого за ноги;
• стукати йому по спині.

УВАГА!
Ні ви (прочитавши), ні я (написавши) не помилилися: витрачати час на спроби видалення води з легенів НЕ ТРЕБА!
Води в легенів або немає, або мало (вона всмокталася в кров), або її неможливо вилучити вищеописаними способами. Та невелика кількість води, яку вилучити все-таки можна, буде вилучена при проведенні масажу серця в процесі реанімації.

Якщо в потерпілого є: свідомість/дихання/кашель/рухи кінцівок/блювотні позиви або якщо що-небудь із перерахованого з'явилося під час проведеної вами реанімації:

• надайте дитині можливість зайняти положення, найбільш зручне саме їй, або укладіть її в стале положення на боці;
• ні на секунду не відходите від потерпілого й не відводьте від нього очі: стан може погіршитися й потребувати реанімаційних заходів у будь-який момент;
• зніміть мокрий одяг;
• інтенсивно зігрійте — не просто загорніть у сухе, а використовуйте теплий одяг, ковдри, ще краще (якщо виявляться під рукою) — електрогрілки, тепловентилятори, фени й т.п. Якщо є можливість, занесіть дитину в тепле приміщення або покладіть біля багаття;
• якщо дитина у свідомості (здатна сидіти) і немає блювоти, бажано давати невеликими ковтками тепле питво (вода, чай, компот).

УВАГА!
Яким би благополучним на ваш погляд не був стан дитини, його в обов'язковому порядку слід доправити в стаціонар для лікарського спостереження. Після будь-якого втоплення різке погіршення стану — скоріше правило, ніж виключення!

***

Профілактика

• Учіть дітей плавати.
• Тих, хто плавати вміє, учіть відпочивати на воді.
• Користуйтеся обладнаними пляжами.
• Будь-який рух дитини в напрямку до води повинне бути погоджене з дорослими.
• Не можна, щоб діти купалися без догляду, навіть якщо вони вміють плавати. Дуже важливо при цьому, щоб дорослий що доглядає не боявся води й не був під впливом алкогольних напоїв.
• Не купайтеся довго в холодній воді.
• Не дозволяйте штовхати один одного або стрибати один на одного під час перебування у воді.
• Категорично забороняйте дитині пірнати, якщо він не вміє плавати.
• Не дозволяйте дітям запливати далеко або за буї, перепливати водойми.
• Строго карайте за ігри з елементами «тону!»
• Не дозволяйте дітям пірнання, не перевіривши попередньо глибину водойми й стан дна.
• Категорично забороняйте стрибати у воду в незнайомих місцях і з обривів.
• Дитині, яка не вміє плавати, не можна заходити у воду без надувного жилета (кола, нарукавників) і далі, чим по пояс.
• Величезна обережність із надувними матрацами, човнами, колами. Не дозволяйте дітям користуватися ними самостійно там, де глибоко, вітер, течія, хвилі.
• Не перевантажуйте човна.
• Дитина в човні обов'язково повина бути одягнена у рятувальний жилет.
• Не пірнайте із човнів, не пересідайте, не сідайте на борт і забороняйте це дітям.
• Не випливайте на судноплавний фарватер.
• Помніть, що в басейнах тоне більше дітей, чим у відкритих водоймах.
• Не залишайте дитину одну у ванні або басейні.
• Не довіряйте старшим дітям стежити за молодшими під час купання де завгодно (у ріці, у басейні, у ванні).
• Спорожняйте ємності з водою (тази, цебра, ванни) відразу після використання.
• Ємності, постійно заповнені водою (наприклад, бочка у дворі), повинні бути недоступні для дітей або закриті.
• Обгороджуйте й закривайте басейни, колодязі, ванні кімнати.