Достовірний факт

Кора великих півкуль мозку людини нараховує 17 мільярдів нервових клітин.

Досвід ендоваскулярного закриття гострого постінфарктного дефекту міжшлуночкової перегородки серця

К. С. Бойко, М. В. Стан, М.В. Шиманко, А. О. Максаков, Я. А. Антонюк, А. В. Хохлов

ДУ «Інститут серця МОЗ України», м. Київ

Постінфарктний дефект міжшлуночкової перегородки є одним з трьох основних ускладнень інфаркту міокарда, що включає в себе гостру мітральну недостатність, розрив стінки шлуночка, розрив міжшлуночкової перегородки.

Постінфарктний ДМШП зустрічається з частотою від 1% до 3%. У зв’язку з впровадженням стратегії ранньої реперфузії і додаткової медикаментозної терапії кількість ускладнень значно скоротилося до <1% (0,2% при глобальному використанні стрептокінази і тканинних активаторів плазміногену). Розрив МШП, як правило, відбувається на 3-8 добу після інфаркту міокарда. Смертність після ІМ з ДМШП становить 50% за перший тиждень, 90% за 2 місяці з консервативним лікуванням.

Мета. Оцінити ефективність транскатетерного методу закриття гострого постінфарктного ДМШП у пацієнтів що знаходяться в важкому клінічному стані.

Матеріали і методи. За період 2011 р.- 2017 р. в відділенні ангіографії і рентгенендоваскулярної хірургії державної установи «Інститут серця» МОЗ України виконано транскатетерне закриття гострого постінфарктного ДМШП 7 пацієнтам.

Всі пацієнти знаходилися в важкому клінічному стані, зі зниженою фракцією викиду (ФВ≤40%), високою легеневою гіпертензією (≥55 мм.рт.ст.), Qp/Qs >3 та з серцевою недостатністю - ІІІ-ІV ФК за NYHA та високим операційним ризиком.

Результати. У всіх пацієнтів відмічалося перипроцедурне зниження скиду крові з лівого шлуночка в правий та постпроцедурне зниження легеневої гіпертензії (в середньому на 20 мм.рт.ст), Qp/Qs на >2 од, летальні випадки – 28,6% (2 пацієнти).

Висновки. Ендоваскулярне закриття постінфарктного дефекту міжшлуночкової перегородки є перспективною технікою, яка могла б запропонувати альтернативу хірургії. Черезшкірна техніка дозволяє негайно закрити дефект після установки діагнозу або значно зменшити скид крові на міжшлуночковому рівні.

Незважаючи на успішне закриття ДМШП інтервенційним методом смертність залишається високою, що обумовлено кардіогенним шоком. Але процедура технічно можлива, доцільно не затягувати її, тому що вторинні ускладнення можуть погіршити прогноз перебігу хвороби.