Достовірний факт

На одному квадратному сантиметрі шкіри наших рук знаходиться близько 1,5 метра капілярів, близько ста больових рецепторів, близько 1500 нервових закінчень, 6 рецепторів температури й 12 рецепторів відповідальних за дотик.

Малоінвазивна корекція кілеподібної деформації грудної клітки у дітей

В. А. Дігтяр, Д. І. Шульга, М. О. Камінська, О. І. Мохов

Дніпропетровська медична академія,

Криворізька міська клінічна лікарня № 8,

Дніпропетровська обласна дитяча клінічна лікарня

Вступ. Килеподібна деформація грудної клітки (КДГК)– це важка вада розвитку, що характеризується вираженими косметичним дефектом. У вітчизняній і зарубіжній літературі відзначається великий відсоток добрих результатів корекції цієї патології відкритим способом, проте усі види операцій дуже травматичні, припускають широкий операційний доступ, включають маніпуляції на кістково–хрящовій і м’язових тканинах грудної клітки, при цьому є високий ризик розвитку ускладнень в інтра– і післяопераційному періодах. У зв’язку з цим залишається актуальною необхідність розробки нових малоінвазивних методів оперативної корекції цієї вади розвитку грудної клітини, коли при мінімальній травмі шкірного покрову і грудинно–реберного комплексу усувається деформація з урахуванням естетичних вимог пацієнта.

Мета роботи – провести аналіз результатів хірургічного лікування КДГК у дітей з використанням малоінвазивної передньої торакопластики.

Об’єкт и методи дослiдження. На базі КЗ «Дніпропетровська обласна дитяча клінічна лікарня» проведено оперативне лікування 35 дітей з КДГК II та III ступеню в стадії компесації та субкомпенсації. Хлопчиків було 32 (91,4%), дівчаток 3 (8,6%). За класифікацією В.Б. Шамика (2003) грудинно–реберний I тип трапляється у 15 дітей (42,85%), реберно–грудинний II тип у 20 дітей (57,15%). За формою деформації частіше зустрічалась еліпсова та кругла. Признаки дисплазії сполученої тканини виявлені у всіх пацієнтів. Це проявлялось у вигляді деформації хребта (сколіоз або кіфоз), плоскостопість, малих аномалій розвитку серця, гіпоплазії легеневої тканини. Більшість дітей прооперовано у віці від 11 до 18 років, коли деформація грудної клітки мала найбільш виражені прояви. Прогресування деформації грудної клітки припадало на пубертатний період. Усім дітям виконувалось комплексне обстеження за загально прийнятою методикою. Оперативне за способом малоінвазивної передньої торакопластики з використанням титанової пластини. Спосіб полягає в усуненні КДГК шляхом компресії титанової пластини в ділянках деформації передньої стінки грудної клітки, пластину проводять субфасціально нагрудинно–реберно через попередньо сформований тунель із двох розрізів в передне–аксілярних ділянках з обох боків.

Результати, їх обговорення. У пацієнтів, оперованих за даною методикою, переливання еритроцитарної маси і препаратів крові не виконувалося. Середня тривалість оперативного втручання складала від 60 до 100 хв. Знеболювання наркотичними анальгетиками не проводилося. Застосували епідуральну анестезії, що дало можливість переводити пацієнтів у вертикальне положення та дозволяти ходити на другу добу після операції. Ранні післяопераційні ускладнення (консервативне лікування пневмотораксу) мали місце у одного хворого (2,85%). У відстроченому післяопераційному періоді виявлено розрив металевої ниті кріплення стабілізаторів у двох хворих (5,7%), серома у одному випадку (2,85%).

Результати лікування простежені у всіх пацієнтів після операції. Добрі результати отримані у 32 (91,4%) випадках, задовільні у 3 (8,6%) , незадовільних результатів не визначено.

Висновки. Використання малоінвазивної передньої торакопластики за допомогою титанової пластини має переваги в порівнянні з резекційними методиками, а саме: відсутність резекції ребер та грудини, мобілізації загрудинного простору, скорочення терміну операції, менш виражений больовий синдром, відсутність миграції пластини, можливість росту та розвитку грудної клітини, ліквідується деформація з вдалим функціональним та косметичним результатом.