Достовірний факт

Якщо в одного з однояйцевих близнюків не вистачає якогось зуба, такий же зуб відсутній і в іншого близнюка.

Аналіз результатів хірургічного лікування вторинного та третинного гіперпаратиреозу в Вінницькій області

С. Б. Майструк, Л. В. Притуляк., Н. І. Півоварова, А. В. Паламарчук

Вінницький національний медичний університет ім. М. І. Пирогова,

Вінницький обласний клінічний високоспеціалізований ендокринологічний центр, Вінницька обласна клінічна лікарня ім. М. І. Пирогова

Вступ. За даними Національного реєстру хворих на хронічну ниркову недостатність за 2016 рік у Вінницькій області на обліку перебувало 1147 осіб, 560 з них мають виражену та термінальну стадію. 325 осіб отримувало нирковозамісну терапію.

Матеріали та методи. На базі Вінницького обласного клінічного високоспеціалізованого ендокринологічного центру (ВОКВЕЦ) за період 2012–2017 рр., прооперовано 36 пацієнтів (22 чоловіків та 14жінок, віком від 23 до 62 років, середній вік склав 42,5 ±0,7 років. На перитоніальному діалізі знаходилось 4 хворих на 31 гемодіалізі, один пацієнт оперований на додіалізному періоді. Тривалість замісної діалізної терапії слала від 1,7 до 18 років, середній стаж гемодіалізу склав 9,85 років. На цукровий діабет І типу хворіли 2 хворих, ІІ тип діабету був у 2 хворих, всім проводилась інсулінотерапія. У 12 хворих було виконано субтотальну паратиреоїдектомію, 24 — тотальну паратиреоїдектомію з аутотрансплантацією частки прищитоподібної залози у м’язи плеча. Тривалість оперативного втручання складала від 45 хвилин до 120 хвилин. Плановий гемодіаліз проводився за 12 годин до оперативного втручання. Рівень електролітів визначався за годину до операції, та кожних 3 години у першу добу післяопераційного періоду. Середній термін перебування в хірургічному стаціонарі склав 6,1 днів.

Результати та обговорення. Покази до операції вироблялись сумісно з анестезіологом, хірургом, нефрологом. 3 хворих оперовано двічі, показами для повторної операції було наростання паратгормону. Середній термін до повторної операції склав від 8 місяців до 4 років. На додіалізному періоді оперований 1 хворий. В 4 хворих при операції на прищитоподібних залозах одночасно в 2 випадках виконана гемітиреоідектомія, в 2 випадках тиреоідектомія. У двох хворих гістологічно діагностований високодиференційований рак щитоподібної залози. Причиною повторних операцій були первині субтотальні паратиреіодектомії з збереженням 1/3 чи 1\4 залози в типовому місяці. В одному випадку причиною рецидиву слугувала невиявлена одна прищитоподібна залоза, яка розташовувалась загрудинно. Рутинно сканування з технецієм–МІБІ при плануванні первинної операції не застосовували. При операції з приводу рецидиву в всіх випадках сканування було виконано. Основним методом візуалізації прищитоподібних залоз в пердопераціному періоді було ультразвукове дослідження шиї В 10 випадках як додатковий метод візуалізації прищитоподібних залоз спіральна комп’ютерна томографія з високою роздільною здатністю без контрастування. Післяопераційної летальності не було. Ургентний гемодіаліз проводився 4 хворим в середньому через 8 годин після операції, в яких рівень калію в післяопераційному періоді перевищував 6,5 ммоль/л. Транзиторний парез голосової зв’язки діагностований в одному випадку і був пов’язаний з ретротрахеальним розташуванням пришитоподібної залози праворуч в діаметрі до 3 см за рахунок надмірної тракції візуалізованого нерву. Помірна підшкірна гематома, яка не потребувала додаткового дренування виявлена у 4 хворих. Середній рівень паратгормону до операції складав 1800 пг/л середній рівень паратгормону після операції 153 пг/л

Висновки: Операцією вибору при третинному гіперпаратиреозі має бути тотальна паратиреоідектомія з трансплантацією частки прищитоподібої залози в плече, при вторинному гіперпаратиреозі об’єм операції може бути субтотальна паратиреоідектомія з формуваннями кукси 3–4 мм в об’ємі з максимальним збереженням кровопостачання тканини прищитоподібної залози.