Достовірний факт

Один квадратний сантиметр людської шкіри містить близько 100 потових залоз.

Реперфузійний синдром в лікуванні хронічної критичної ішемії нижніх кінцівок

О. В. Пиптюк, М. Г. Гончар, С. Б. Телемуха, В. О. Пиптюк

Івано–Франківський національний медичний університет

В дослідженнях останніх років показано, що в патогенезі ішемії тканин важлива роль належить оксидантному стресу, який розвивається в результаті дисбалансу між оксидантною і антиоксидантною системами. Пік активації ПОЛ спостерігається при тиску рO2 в межах від 0 до 30 – 40 мм рт. ст.

У дослідження були включені пацієнти з неоперабельними ураженнями дистального артеріального русла нижніх кінцівок. Критерієм відбору хворих були: наявність «болю спокою», як клінічний прояв даного захворювання, набряк тканин гомілки. Кількість обстежених пацієнтів, склало 57 чоловік у віці 62±5 років. Тривалість захворювання коливалася від декількох місяців до 5 років. 14 пацієнтів (24,5%) в анамнезі перенесли прямі реваскуляризуючі операції, 43 (75,5%), госпіталізовані вперше.

Ступінь операбельності артеріального русла нижніх кінцівок, з точки зору можливості проведення реваскуляризуючих операцій визначали на підставі даних ультразвукового дуплексного сканування і рентгеноконтрастної ангіографії. При дуплексному обстеженні судин, у 100% виявлено перешкоду на шляху току крові, на різних рівнях, на КТ ангіографії – багатоповерхова оклюзія із відсутністю контрастування периферичного судинного русла. Показники регіонарної макрогемодинаміки, за даними доплероманометричного вимірювання регіонарного систолічного тиску гомілки (РСТГ), у 78% хворих становили менше 50 мм рт. ст., кісточково–плечовий індекс (КПІ), нижче 0,35. Дефіцит регіонарного систолічного перфузійного тиску (ДРСПТ), дорівнював від 72,9±6,4% до 100%. Показники черезшкірного визначення напруги кисню (ТрО2), становили 25,3±3,7мм рт. ст., при нормі Тр О2 – 62,3±4,8 мм рт. ст.

При госпіталізації хворих із ІІІ ст. ішемії в системному кровотоці виявлено, збільшення вмісту МДА на 73,4% (р<0,05), при зниженні активності СОД на 13,3% (р<0,05), каталази на 14,1% (р<0,01), факторів антиоксидантної системи (ФАОС) на 45,5%, (р<0,01) нижче контрольного рівня. Таким чином, в ішемізованих м’язах кінцівок спостерігаються метаболічний ацидоз, оксидантний стрес, при зниженні антиоксидантного захисту (АОЗ). Хворі були поділені на дві групи – І (39 хворих), якій була врахована концепція метаболічного захисту м’язевої тканини (міоцитопротекції), і запропоновано в передопераційному і післяопераційному періодах введення актовегіну 20 мл на 100 мл фізіологічного розчину, 900 мг тіоктової кислоти на 200 мл. фізіологічного розчину один раз на добу, впродовж 10–12 діб, з наступною ревізією гомілкових артерій, остеоперфорацією велигомілкової кістки ураженої кінцівки. ІІ група (18 хворих), якій в передопераційному періоді не була проведена цитопротекційна терапія.

В післяопераційному періоді, в перші 3 доби у ІІ групі було відмічено наростання факторів на 28% (р<0,01) перекисного окислення ліпідів, при зменшенні ФАОС на 11% ФАОС у порівнянні із госпіталізацією, тоді, як в І групі не було такого різкого зрушення показників (5–8% при р<0,05). Виявлений феномен, сутність якого полягає в тому, що при реваскуляризації відбувається різка активація процесів перекисного окислення ліпідів, зумовлена надходженням кисню в клітини, із утворенням в них великої кількості вільних радикалів. Клінічна картина, проявлялася зменшенням больового синдрому, при появі і наростанні набряку, як відповідь капілярів на розвиток процесу під час ішемії / реперфузії. Для усунення даного клінічного симптому, нами пропонується використання препарату флавоноїдну фракцію 500 мг, (діосміну 450 мг, гесперидину 50 мг), Київський вітамінний завод, 2 рази на добу, впродовж 1 міс.

Таким чином, реперфузійний синдром є не стільки непередбачуваним ускладненням, скільки програмованим і невід’ємним станом після хірургічних втручань у даної категорії хворих і потребує корекції.