Достовірний факт

Чоловіки частіше, чим жінки, займаються в сні сексом з незнайомками. Жінки частіше це роблять зі знайомими, знаменитостями й навіть своїми постійними партнерами.

Застосування дистанційних доступів при хірургічному лікуванні доброякісних утворень грудної залози

align=center style='margin-top:0cm;margin-right:.35pt; margin-bottom:.45pt;margin-left:.7pt;text-align:center;text-indent:-.5pt; line-height:104%'>В. В. Бойко, В. В. Макаров, Л. Г. Тарасенко, К. В. Пономарьова

align=center style='margin-top:0cm;margin-right:7.95pt; margin-bottom:6.75pt;margin-left:8.45pt;text-align:center;text-indent:-.5pt; line-height:105%'>Інститут загальної та невідкладної хірургії ім. В. Т. Зайцева НАМН України, м. Харків, Харківський національний медичний університет

Вступ. Більше 80% виявлених вузлових утворень грудних залоз є доброякісними новоутвореннями. Раніше найбільш часто в якості основного доступу при видаленні доброякісної пухлини грудної залози застосовувався радіарний розріз, після якого залишалися грубі, часто гіпертрофічні та іноді келоїдні рубці. З метою поліпшення естетичного ефекту в хірургію грудної залози були впроваджені періареолярний доступ, доступ по субмаммарній складці та доступ із пахвової ділянки, які повністю відповідають принципам пластичної хірургії.

Мета роботи: вивчення ефективності застосування у хворих з доброякісними новоутвореннями грудної залози дистанційних хірургічних доступів.

Матеріали и методи. . Під нашим спостереженням перебувало 38 жінок у віці від 18 до 36 років, які були прооперовані з приводу доброякісного новоутворення грудної залози. Пацієнтки були розділені на дві групи. Основну групу склали 18 пацієнток, при хірургічному лікуванні у яких використовувалися дистанційні хірургічні доступи. Групу порівняння – 20 жінок, які були оперовані з використаням радіарного доступу. Всім пацієнткам перед оперативним втручанням виконувався стандартний набір інструментальних досліджень: мамографія, ультразвукове дослідження молочної залози, пункційна біопсія новоутворення з наступним цитологічним дослідженням. У досліджуваних групах у хворих при УЗД визначалися одинокі новоутворення розмірами від 1,5–2,5 см, проекція та відстань від пухлини до шкіри грудної залози, що було визначальним у виборі операційного доступу у хворих основою групи. За даними цитологічного дослідження у всіх спостереженнях відзначався доброякісний процес (фіброма, фіброаденома).

У всіх пацієнток основної групи застосовані запропоновані доступи із збереженням косметичного ефекту (у 14 пацієнток застосовували періареолярний доступ, у 2 – х хворих – субмамарний, і ще у 2–х– аксилярний доступ (з урахуванням локалізації новоутворення).

Результати та їх обговорення. В обох досліджуваних групах оперативне лікування виконувалося під загальним знеболенням, середній час якого склало 30–40 хв. У пацієнток групи порівняння застосовували локальний радіарний розріз, а у хворих основної групи – дистанційні доступи з урахуванням локалізації новоутворення грудної залози.

При обстеженні пацієнток обох груп через місяць після оперативного втручання зниження чутливості і неприємні відчуття в зоні рубця на грудній залозі при контакті рубця з одягом зазначалося у 6 пацієнток групи порівняння. Зазначені скарги були відзначені у 2 пацієнток основної групи, які були оперовані з використанням періареолярний доступу.

align=left style='margin-top:0cm;margin-right:-.55pt; margin-bottom:25.75pt;margin-left:-.75pt;text-align:left;text-indent:10.85pt'>Висновки. Застосування дистанційних доступів з урахуванням локалізації новоутворення грудної залози є радикальним оперативним втручанням, тривалість оперативного втручання із зазначених доступів, вираженість больового синдрому в післяопераційному періоді є ідентичним, як і при використанні традиційних доступів. У даних хворих відзначається гарний косметичний ефект в ранні та пізні терміни оперативного втручання.