Достовірний факт

Жіночі груди не містить м’язових тканин

Особливості зміни пейзажу бактеріологічної мікрофлори у хворих відділень хірургічного профілю

В. А. Ковтонюк, Е. Ф. Самарець, С. О. Федюшкін, В. М. Лук’яненко, В. І. Марченко

Криворізька міська лікарня № 16

Вступ. Згідно з публікаціями за останні роки мікрофлора гнійних захворювань пацієнтів відділень хірургічного профілю змінилася, що призводить до необґрунтованого використання антибактеріальних препаратів при стандартному лікуванні хворих, сприяє зростанню резистентності бактерій. Виникає незадовільне бажання продовження тривалості госпіталізації хворих, збільшення вартості їх лікування, а також летальності. Відомо, що основними збудниками хірургічних інфекцій є стафілококи, стрептококи, ентерококи, клостридії, палички, ешерихії та інші.

Метою даної роботи стала необхідність проаналізувати зміни пейзажу поза лікарняної бактеріологічної мікрофлори у хворих відділень хірургічного профілю по результатам мікробіологічного обстеження виділень з ран після оперативних втручань з приводу гнійних захворювань шкіри, підшкірної клітковини, органів черевної порожнини.

Матеріалами для вивчення вказаної проблеми стали результати проведених бактеріологічних досліджень ранової мікрофлори у прооперованих хворих хірургічних відділень, проведених відносно до рекомендацій клінічних та лабораторних стандартів при ретроспективному аналізі проведених досліджень

Результати та обговорення. У комунальному закладі «Криворізька міська лікарня № 16» проведений порівняльний аналіз бактеріологічного обстеження хворих у трьох відділеннях хірургічного профілю за 2010–2017 роки. У лікарні 2 загально–хірургічних відділення по 40 ліжок (до 2011р. було по 60 ліжок) та 1 проктологічне відділення на 30 ліжок (до 2011р. було 40 ліжок). При контрольному показникові 4 560 у 2010–2011 роках проліковано 4 959 та 4 819 хворих, з 2012 року по 2017 рік при контрольному показникові 2 640 щорічно лікувалося від 3 663 до 3 952 хворих, в середньому 3 812.

За вказаний період в цілому проведено 3 706 бактеріологічних обстежень виділень з гнійних, інфікованих, забруднених ран. При цьому бактеріологічне обстеження проводилося в першу добу госпіталізації при проведенні первинних оперативних втручань. Повторні контрольні виділення з ран проводилися при подальшому лікуванні хворих. Отримані дані вказують на мікрофлору, з якою хворі вже поступили на лікування (позалікарняні інфекції), а не на бактеріальну флору, отриману у відділенні в процесі лікування (внутрішньо лікарняні інфекції).

При порівнянні обстежень, проведених в цілому у відділеннях хірургічного профілю, треба відзначити щорічне зростання кількості обстежень з 285 до 611 за наявності зменшення кількості пролікованих хворих з 4959 до 3847. Позитивних результатів обстежень 2484 – 67,0%, негативних результатів обстежень 1222 – 33,0%. У 2010 році обстежено 5,8% госпіталізованих хворих, у 2017 році обстежено 13,5%, тобто кількість обстежень зростає.

Найчастіше висівалися золотистий стафілокок, гемолітичний стрептокок, кишкова паличка, синє гнійна паличка, пневмонічна клостридія. У відсотковому співвідношенні золотистий стафілокок відзначався від 21,5% до 11,3%, відмічається його поступове зменшення. Гемолітичний стрептокок має також тенденцію до кількісного зменшення з 30,6% до 9,6%. Кишкова паличка поступово зростає з 14,9% до 20,2%. Синє–гнійна паличка з тенденцією до зменшення з 6,2% до 4,8%. Пневмонічна клостридія залишається стабільною на досить високих цифрах: 9,7% – 11,5%.

У двох відділеннях загально хірургічного профілю за 8 років проведено 2472 бактеріологічні обстеження, з них 1 699 (68,7%) – позитивні результати, 773 (31,8%) – негативні. Провідними мікроорганізмами являються золотистий стафілокок та гемолітичний стрептокок, але відсоткове співвідношення їх поступово зменшується (стафілокок з 34,6 до 21,7%, стрептокок з 24,4 до 18,2%), зате збільшується кількість кишкової палички (з 2,4 до 23,2%). Залишаються майже без змін рівні висіваємості синє гнійної палички (7,9% – 9,1%) та пневмонічної клостридії (17,3% – 16,7%).

У хворих проктологічного відділення, що підтверджує профільна патологія, зростає неухильно кількість кишкової палички (з 5,4 до 43,0%) та пневмонічної клостридії (з 10,0 до 20,0%), при цьому відмічається зменшення кількості золотистого стафілококу (з 29,0 до 12,0%) та гемолітичного стрептококу (з 28,5 до 11,0%) за період 2010– 2017 років.

Висновки.

1.            Бактеріологічне дослідження виділень з ран у відділеннях загально хірургічного профілю та у проктологічному відділенні показало зменшення питомої ваги золотистого стафілококу та гемолітичного стрептококу на фоні збільшення росту кишкової палички та пневмонічної клостридії.

2.            Одержані результати зміни пейзажу мікрофлори дають можливість заздалегідь прогнозувати призначення цілеспрямованої антибіотико терапії з метою покращення результатів лікування хворих.