Достовірний факт

60% жителів мегаполісів піддаються панічному синдрому.

Локалізація, стадія непрохідності, ожиріння, перитоніт та гіпопротеїнемія – найгрізніші фактори ризику неспроможності колоректальних анастомозів

С. Й. Гриценко, С. О. Грабчак, М. В. Горман, Г. О. Бойко

Тернопільський державний медичний університет імені І. Я. Горбачевського

Вступ: Неспроможність швів анастомозу являється фатальним післяопераційним ускладненням обтураційної товстокишкової непрохідності, зустрічається у 3 – 68% випадках із летальністю 14,1–80%. Неспроможність швів анастомозу (НША) частіше виникає після виконання передньої резекції прямої кишки ніж при резекції ободової кишки. Частота виникнення неспроможності швів анастомозу має поліетіологічну природу та залежить від рівня та умов його накладання.

Мета: провести аналіз найбільш вагомих факторів ризику неспроможності анастомозу та визначити співвідношення їх значимості

Об’єкт і методи дослідження: В основу даної роботи покладені результати клінічного обстеження та лікування 155 хворих на рак проксимальних відділів прямої кишки, ректосигмоїдного кута та сигмовидної кишки, ускладнених обтураційною кишковою непрохідністю. Середній вік – (65,5 ± 10,8) років.

Результати та їх обговорення. На основі вибірки зі 155 пацієнтів ми проаналізували кожний фактор неспроможності швів анастомозу. Із 155 (100%) хворих неспроможність анастомозу виникла у 9 (5,8%) хворих. Всім 150 хворим проведено радикальні оперативні втручання з накладанням первинного або первинно–нефункціонуючого анастомозу. При аналізі факторів ризику неспроможності нами враховані: вік, стать, індекс маси тіла, стадія та рівень непрохідності, наявність перитоніту, місцево–розповсюджені форми пухлини, наявність метастазів, супутні захворювання, гіпопротеїнемія, технічна важкість виконання операції, інтраопераційна декомпресія, злуковий процес та куріння. Внаслідок проведеного статистичного аналізу ми виявили ймовірність НША у пацієнтів з ІМТ понад 36 у нашій вибірці в 16 разів вища, ніж ймовірність НША серед людей з ІМТ менше 36. Чим нижчий ступінь декомпенсації непрохідності, тим вищий ступінь ускладнень. Ймовірність НША серед осіб із декомпенсованою обтураційною непрохідністю товстої кишки (ОНТК) у нашій вибірці в 1,2 рази більша, ніж для осіб із субкомпенсованою ОНТК. Ймовірність НША у нашій вибірці серед людей із перитонітом у 2,5 рази вища, ніж серед пацієнтів, у яких немає перитоніту. Чим дистальніша локалізація, тим частіше розвивається неспроможність швів анастомозу. Згідно статистичного аналізу у нашій вибірці встановлено такі результати: найнижчим є ризик при розміщенні пухлини у сигмовидній кишці, трохи вищим – при розміщенні у ректосигмоїдному куті, ще вищим – при розміщенні у верхньоампулярному відділі прямої кишки і найвищим – при розміщенні у середньоампулярному відділі прямої кишки. Ймовірність НША у нашій вибірці серед людей із рівнем загального білка менше 45 г/л у понад 5 разів вища, ніж серед людей із рівнем загального білка більше 45 г/л.

Висновки. Найбільш вагомими факторами котрі впливають на неспроможність швів анастомозу є: індекс маси тіла, стадія непрохідності (чим нижчий ступінь декомпенсації непрохідності, тим вищий ступінь ускладнень), перитоніт (у 2,5 рази вища ймовірність розвитку неспроможності за наявності перитоніту), локалізація пухлини (чим дистальніша локалізація, тим частіше розвивається неспроможність), гіпопротеїнемія (при рівні загального білка менше за 45 г/л ймовірність неспроможності у понад 5 разів вища).