Достовірний факт

35 км/год – максимальна швидкість бігу людину.

Оцінка лікування гнійних ран у дітей з урахуванням здатності мікроорганізмів до формування біоплівок

О. В. Спахі, О. П. Пахольчук, О. Д. Кокоркін

Запобігання хронізації ранових процесів, пошук ефективних методів емпіричної терапії гнійних та інфікованих ран залишаються актуальною проблемою дитячої хірургії. Проблеми місцевого лікування гнійно–септичних процесів в даний час залишаються одними з пріоритетних і актуальних, незважаючи на досягнуті успіхи чисельних досліджень і широке впровадження високих технологій в сучасній хірургії. На сьогоднішній час велику увагу у виборі лікувальної тактики при гнійних ранах приділяють здатності мікроорганізмів до утворення біоплівок.

Метою нашої роботи було – вивчити результати лікування гнійних ран у дітей з урахуванням здатності мікроорганізмів до формування біоплівок.

Матеріали та методи. В період з 2012 по 2017 рр. в клініці дитячої хірургії Запорізького державного медичного університету МОЗ України проведено лікування 214 дітей з гнійними ранами. Хлопчиків було 128 (59,8%), дівчаток 86 (40,2%). Середній вік дітей становив 7,1 ± 4,3 років. В клінічне спостереження були включені гнійні рани після розтину абсцесів, флегмон та лімфаденітів. В залежності від проведеного лікування пацієнти були розподілені на дві групи, які були статистично однорідними за локалізацією патологічного вогнища, статтю та тривалістю захворювання.

Пацієнти ІІ групи (n=92) отримували загальноприйняту терапію при гнійних ранах, яка була направлена на корекцію порушень гемостазу, елімінацію збудника інфекції, стимулювання репаративних процесів регенерації. Хворим І групи (n=122) в лікуванні застосовували комплексний вплив змінного магнітного поля та ліпосомально – антибактеріального розчину.

Задля оцінки ефективності лікування враховували динаміку раневого процесу (терміни очищення рани, поява грануляцій, початок краєвої епітелізації) та результати мікробіологічного дослідження, яке проводили на початку лікування та на п’яту добу лікування. Статистичну обробку отриманих результатів проводили з використання пакета прикладних програм «Statіstіca 7.0».

Результати та їх обговорення. Аналіз результатів дослідження визначив, що очищення рани у 84 (68,8%) пацієнтів І групи визначалось з третьої доби лікування, а у ІІ групі лише у 19 (20,6%) пацієнтів. На п’яту добу лікування запальні зміни в І групі при гнійних ранах виявлялись рідше ніж в групі контролю 21 (17,2%) дітей і у 45 (48,9%) пацієнтів, відповідно (р<0,05). У хворих ІІ групи поява грануляційної тканини відмічалась через 6,5± 2,1 діб, тоді як в І групі з третьої доби. Початок кураєвої епітелізація при застосуванні стандартної терапії визначався на дев’яту добу, а в І групі – з 5 доби лікування (р<0,05).

При бактеріологічному дослідженні протягом лікування визначено достовірну різницю ступеню мікробного забруднення гнійних ран в І групі ніж в дітей ІІ групи (p<0,05).

Середня тривалість лікування в досліджуваних групах статистично відрізнялась: в другій групі 11,3 ± 2,3 діб, а в першій групі – 7,6 ± 1,0 діб (p<0,05).

Таким чином, застосування комплексного лікування з урахуванням вливу на біоплівку прискорює процеси очищення рани та скорочує терміни лікування. Висновки.

1.            Здатність лікування впливати на біоплівку мікроорганізмів є одним з напрямків комплексної терапії гнійних ран у дітей.

2.            Застосування комплексного методу лікування з впливом на біоплівку дозволяє поліпшити ефективність лікування гнійних ран.

Медичні статті завдяки:

Лікарські рослини

адоніс-горицвіт-веснянийДія: Серцево-судинні, сечогінний, протисудомну, заспокійливу, знеболювальну, застосовуються при...
бузина-чорнаСиноніми: Баз, бузок, самбук.Дія: сечогінний, потогінний, проносний, відхаркувальний, блювотний,...
nigtiki   Корисні властивості календули Це однорічна трав’яниста рослина добре знайоме як...