Достовірний факт

Якби довелося одружуватися повторно, то 80% чоловіків вибрали б власну дружину.

МОЖЛИВОСТІ МІНІІНВАЗИВНИХ ЛАПАРОСКОПІЧНИХ ВТРУЧАНЬ У ХВОРИХ З ГОСТРОЮ КИШКОВОЮ НЕПРОХІДНІСТЮ НЕПУХЛИННОГО ҐЕНЕЗУ

Тутченко М .І., Рудик Д. В., Слонецький Б. І., Новікова М. М., Зантарая Т. М., Іскра Н. І.

Національний медичний університет ім. О. О. Богомольця, м. Київ
Національна медична академія післядипломної освіти ім. П. Л. Шупика, м. Київ

Гостра кишкова непрохідність (ГКН) вважається одним з найбільш загрозливих патологічних станів в ургентній хірургії, що супроводжується високою летальністю. Найбільш частими причинами розвитку ГКН є спайкова кишкова непрохідність, на долю якої припадає до 60% всіх випадків. Довгий час відкритий вісцероліз вважався прийнятим стандартом лікування для хворих з цією патологією, але повторні лапа­ротомії та вісцероліз сприяють утворенню ще більшої кількості злук та розповсюдженості злукового процесу.

Мета. Провести оцінку результатів конверсій при виконанні лапароскопічних операцій у хворих з ГКН непухлинного ґенезу.

Нами проліковано 257 з ГКН. У 32(12,4%) консервативне лікування, яке полягало в інфузійній терапії, звільненні кішківника за допомогою клізм було ефективним. 213 (82,8%) оперовані відкритим методом і 12 (4,7%) — лапароскопічно. Діагноз встановлювали на основі клінічних рентгенологічних та ультрасонографічних да­них, віддаючи перевагу останнім. Ультрасонографічне дослідження дозволяло здійснювати погодинний моніторинг кишкової непрохідності, встановлюючи аб­солютні покази до хірургічного втручання при підозрі на девіталізацію органа. Уль­тразвуковими ознаками були: розширення діаметру кишки, аномальна перисталь­тика по типу "маятникоподібних рухів", візуалізація складок слизової оболонки у вигляді "частоколу" або "гаустрації". Наявність вільної рідини в черевній порожнині свідчила про ішемію кишкової стінки і слугувала показом до операції.

Лапароскопічному втручанню віддавали перевагу при першому епізоді виник­нення спайкової кишкової непрохідності, передбачаючи одиничні злуки після та­ких оперативних втручань, як апендектомія (8), холецистектомія (7) та операції з приводу кість яєчника (3). Доступ для встановлення відеопорта виконували в верх­ньому лівому квадранті живота або лівому фланку, керуючись ультразвуковим вікном.

Конверсія була виконана у 6, причинами останньої були: ятрогенні ушкодження (перфорація кишки у 1 випадку), неадекватний лапароскопічний контроль, пов'яза­ний зі значним розширенням кишкових петель (1), наявність плоскістних, щільних злук (2), необхідність резекції змертвілого сегменту кишки (2).

Висновки

Хворі з першим епізодом ГКН після таких оперативних втручань як апендиктомія, холецистектомія є кандидатами для проведення вісцеролізу лапароскопічним шляхом.

Незначна частка лапароскопічних операцій (4,7%) в структурі лікування хворих з гострою кишковою непрохідністю зумовлена запізнілими термінами звернення хворих, технічними труднощами, пов'язаними з пневматизацією кишечника та руб­цево—склеротичними змінами парієнтальної та вісцеральної очеревини.

Лапароскопічний вісцероліз, в порівнянні з відкритим втручанням, характери­зується незначною травматичністю та мінімальною крововтратою, що зменшує ймовірність формування нового злукового процесу в черевній порожнині та ймовірність рецидивів захворювання.

Медичні статті завдяки:

Лікарські рослини

milnyanka   Ботанічна характеристика мильнянки Мильнянка являє собою трав’яниста рослина у...
алтей-лікарськийДія: Пом'якшувальний, обволікаючий, протизапальну, знеболюючу, застосовується при кашлі, кашлюку,...
nasturtsiya   Ботанічна характеристика настурції Настурція представляє собою багаторічна рослина (для...