Достовірний факт

На одному квадратному сантиметрі шкіри наших рук знаходиться близько 1,5 метра капілярів, близько ста больових рецепторів, близько 1500 нервових закінчень, 6 рецепторів температури й 12 рецепторів відповідальних за дотик.

АНАЛІЗ ДЕЯКИХ ПРИЧИН РОЗВИТКУ СИНДРОМУ ДІАБЕТИЧНОЇ СТОПИ У ЧОЛОВІКІВ ПОХИЛОГО ВІКУ

Колотило О. Б., Рева В. Б., Білик О. В.

Буковинський державний медичний університет

Синдром діабетичної стопи (СДС) — одне з найрозповсюдженіших ускладнень цукрового діабету (ЦД), яке вважається симптомокомплексом анатомо— функціональних ушкоджень, пов'язаних з діабетичною мікроангіопатією, нейропатією, макроангіопатією судин нижніх кінцівок та остеоартропатією, що призво­дить до підвищеного травмування та інфікування м'яких тканин стопи, розвитку тяжких гнійно—некротичних процесів і, внаслідок цього, до ампутації нижніх кінцівок.

Мета. Враховуючи незначне число літературних даних щодо частоти і факторів ризику розвитку СДС окремо у чоловіків віком понад 60 років, нами проведено об­стеження хворих на ЦД чоловіків порівняно з контрольною групою аналогічного віку.

ОДо обстеження залучено 50 чоловіків віком від 60 до 70 років без ЦД (група А), 47 чоловіків хворих на ЦД аналогічного віку без органічних змін з боку судин нижніх кінцівок (група В) і 28 чоловіків хворих на ЦД з наявністю СДС (група С).

Аналіз довів, що вікової різниці серед обстежених осіб трьох груп не спостеріга­лось. У групі С у двох хворих був ЦЦ типу 1, у решти — ЦЦ типу 2. Серед числа хво­рих з ЦЦ типу 2 цієї групи 22 потребувало інсулінотерапії. Серед осіб групи В відзна­чено лише ЦЦ типу 2, але 3 хворих отримували інсулінотерапію.

Тривалість ЦЦ була вірогідно більшою у групі С (9,4±1,1) років порівняно з хво­рими групи В (6,1±1,2) років. Якщо ріст обстежених у групах А і В був практично од­наковим, то у хворих групи С він був вірогідно вищим (1,79±0,02) см. Різниці у по­казниках індексу маси тіла (ІМТ) не відзначалося. Лікування інсуліном частіше при­значалося хворим групи С (85,7% проти 6,4% у групі В). У той же час чоловіки з гру­пи В частіше отримували лікування пероральними цукрознижувальними препара­тами (48,9% проти 17,9% у групі С) або лише дієтою. Зловживання алкоголем (за да­ними анкетування) частіше відзначалося хворими групи С (у 32,1 %) порівняно з об­стеженими інших груп (відповідно 10,6% і 10,0%).

У хворих групи С відзначалися органічні ураження судин нижніх кінцівок в поєднанні з явищами діабетичної полінейропатії. У 52% хворих такі зміни ймовірніше мали характер нейропатичних виразок, у 32% — ішемічного генезу і у 16% — змішаного типу.

Окрім того, у хворих групи С спостерігалися вірогідно вищі показники глікемії (10,5±0,8) ммоль/л та HbA1c(10,2±0,7)% порівняно із хворими групи В (відповідно (7,2±0,7) ммоль/л і (7,9±0,8)%).

Висновок

Отримані результати свідчать про те, що тривалий перебіг ЦЦ. його незадовільна компенсація, а також зловживання алкоголем у чоловіків віком після 60 років є ва­гомими чинниками ризику розвитку органічних уражень судин нижніх кінцівок і СЦС.

Медичні статті завдяки:

Лікарські рослини

дивосил-високийСиноніми: Девясільнік, дивосил, дикий соняшник, тваринна трава, луговий аман, майник, оман.Дія:...
вахта-трилистийДія: Апетитне, що покращує травлення, проносне, сечогінну, жовчогінну, кровотворної, тонізуючу,...
елеутерокок-колючийСиноніми: Дикий перець, свободноягоднік колючий, чортів кущ.Дія: тонізуючу, застосовується при фізичній...