Достовірний факт

Довжина всіх кровоносних судин людину майже 100000 км.

ДОСВІД ЛІКУВАННЯ ХВОРИХ З ГНІЙНО-НЕКРОТИЧНИМИ РАНАМИ ПЕРЕДНЬОЇ ЧЕРЕВНОЇ СТІНКИ ПІСЛЯ ОПЕРАЦІЙ НА ГАСТРОДУОДЕНАЛЬНІЙ ЗОНІ

Беденюк А. Д., Футуйма Ю. М., Бурак А. Є.

Тернопільський державний медичний університет імені І. Я. Горбачевського

Частота післяопераційних ускладнень у вигляді нагноєння післяопераційної ра­ни при перфоративних, кровоточивих та стенозуючих гастродуоденальних вираз­ках становить за даними різних авторів від 0,5 до 5%.

Мета. Вивчити переваги в лікуванні хворих з гнійними ускладненнями перед­ньої черевної стінки після операцій на гастродуоденальній зоні при застосуванні розробленої повязки.

Нагноєння післяопераційної рани із 460 оперованих нами хворих з приводу ус­кладненої виразки шлунка та ДПК спостерігалось в 19 (4,1%) випадках: при перфо­рації гастродуоденальних виразок з перитонітом (90 хворих) — у 9 (1,96%), крово­течі (152 хворих) — у 5 (1,09%), стенозі (58 хворих) — у 2 (0,43%), пенетрації (67 хво­рих) — в 1 (0,22 %), поєднаних ускладненнях (73 хворих) — у 2 (0,43%) пацієнтів.

В 11 хворих (основна група) застосували розроблену нами пов'язку на основі цинк—желатинової, яка складається із суспензії оксиду цинку та водного розчину желатини з додаванням екстракту нативної живиці хвойних дерев та гідрокортизо­ну. Пропорційне поєднання оксиду цинку, желатини, гідрокортизону та спиртового розчину нативної живиці забезпечує ефективну резорбтивну, антибактеріальну, протизапальну, десенсибілізуючу та біостимулюючу (регенерація, епітелізація) дію на гнійні рани (патент 26416 Україна). Контролем служили 8 пацієнтів, яким прово­дили класичне місцеве лікування ран. Всім хворим проводили бактеріологічне дослідження рани з визначенням виду мікроорганізмів у зоні ураження та чутли­вості до антибіотиків, цитологічне та гістологічне дослідження рани.

З 19 хворих при бактеріологічному дослідженні рани, в (13 хворих, 68,4%), вияв­лено — стафілокок, у решти — 6 хворих (31,6%) — поєднання з грам—від'ємними мікроорганізмами (протей, синьогнійна палочка). Кількість мікроорганізмів в рані складала 106—108 колонієутворюючих одиниць в 1 г тканини.

Після санації рани хворим основної групи накладали лікувальну пов'язку з таким розрахунком, щоб центральна частина її повністю закривала гнійно—некротичну рану, а краї виходили на здорову шкіру. Пов'язку фіксували до передньої черевної стінки лейкопластирем. Перших 3 доби замінювали пов'язки щоденно, наступні — 1 раз на 2 доби. Вже на 3—5 добу хворі основної групи відмічали значне покращен­ня загального стану, знижувалась температура тіла, зменшувались гнійні виділення, а у 8 (73%) хворих рана очистилась повністю, була вкрита соковитими грану­ляціями. Кількість мікроорганізмів в рані знижувалась до 102—104 колонієутворюю­чих одиниць в 1 г тканини.

В контрольній групі повне очищення ран від гною та поява грануляцій спос­терігалася не раніше 7—10 доби. Кількість мікроорганізмів в рані складала 104—105 колонієутворюючих одиниць в 1 г тканини.

У пацієнтів основної групи накладали вторинні шви вже на 5—7 добу. Кри­теріями стану готовності післяопераційної рани до накладання вторинних швів бу­ли: відсутність ознак запалення; відсутність значної ексудації; значна адгезивність рани; кількість мікроорганізмів в рані — 102—104. Після накладання вторинних швів рани загоювались і в жодному разі не проводили повторного розпускання швів. В контрольній групі накладання вторинних швів було можливе не раніше ніж на 7— 10 добу. Рани загоювались на 12—16 добу.

Висновки

Застосування запропонованих пов'язок дозволило скоротити перебування хво­рих у стаціонарі із нагнійними післялапаротомними ранами в середньому на 7 днів порівняно з контрольною групою. Розроблена нами пов'язка ефективно сприяє очищенню нагноєних лапаротомних ран у хворих після операцій на ускладнену ви­разкову хворобу шлунка та ДПК. Застосування лікувальних пов'язок прискорює про­цеси регенерації в рані, що значно скорочує терміни накладання вторинних швів й загоєння нагноєних післялапаротомних ран.

Медичні статті завдяки:

Лікарські рослини

горець-перцевий-водяний-перецьСиноніми: Лісова гірчиця, Репніков, Чечина трава, горець водяний, гірчак перцевий, жаб'яча трава.Дія:...
ехінацея-пурпурнаДія: знеболювальну, антисептичну, ранозагоювальну. застосовується при інфекційних захворюваннях,...
вишня-звичайнаДія: Апетитне, що покращує травлення, дієтичне, проносне, сечогінний, відхаркувальний, антисептичний,...