Достовірний факт

На шкірі однієї людини більше живих організмів, чим людей на землі.

СТАДІЙНИЙ ПІДХІД ДО КОНСЕРВАТИВНОЇ КОРЕКЦІЇ ЧЕРЕВНОГО ТИСКУ ПРИ ВНУТРІШНЬОЧЕРЕВНІЙ ГІПЕРТЕНЗІЇ

Теплий В. В., Колосович А. І.

Національний медичний університет імені О. О. Богомольця, Київська міська клінічна лікарня № 4

Внутрішньочеревна гіпертензія (ВЧГ) може призвести до синдрому черевної по­рожнини (СЧП) — потенційно летального ускладнення. Останнє виникає як у про­оперованих, так і не оперованих хворих. Причини підвищення внутрішньочерев­ного тиску (ВЧТ) різні, але в усіх випадках змінюється співвідношенням об'ємів че­ревної порожнини та її вмісту. Безумовно, спосіб корекції ВЧГ суттєво залежить від етіології даного ускладнення. Проте в усіх випадках Всесвітня асоціація по вивчен­ню абдомінального компартмент—синдрому (WSACS) рекомендує починати ко­рекцію гіпертензії в черевній порожнині з нехірургічних заходів.

Мета — визначити стадійність підходу до нехірургічної корекції підвищеного внутрішньочеревного тиску.

До дослідження залучено 25 хворих віком 32—73 роки з клінічними ознаками ВЧГ та підтвердженим підвищення ВЧТ. Останній оцінювали шляхом вимірювання тиску в сечовому міхурі (ТСМ) з використанням вдосконаленої нами системи. При­чиною ВЧГ у 14 хворих був гострий панкреатит, у 5 — паралітична кишкова не­прохідність на фоні розповсюдженого гнійного перитоніту, у 2 — парез кишечника, викликаний нирковою недостатністю і у 4 — швидко прогресуючий асцит внаслідок цирозу печінки та портальної гіпертензії. Підйом ВЧТ у 18 прооперованих хворих зареєстрований через 2—5 діб після хірургічного втручання, 7 пацієнтів не були по­передньо оперовані.

Для ранньої діагностики ВЧГ спиралися не тільки на її клінічні ознаки, а у пацієнтів з груп ризику кожні 6 годин проводили моніторинг ТСМ. Якщо він пере­вищував 163 мм вод. ст., починали комплекс заходів по його зниженню. Всі нехірургічні методи були спрямовані на зменшення об'єму черевного вмісту або комплаєнсу передньої черевної стінки. Консервативні заходи застосовували по­етапно, намагаючись підтримувати ВЧТ < 200 мм вод.ст. У разі недостатньої ефек­тивності переходили до наступного етапу. Вибір конкретного заходу в межах кож­ного з етапів залежав від етіології ВЧГ та конкретної клінічної ситуації. У пацієнтів на штучній вентиляції легень (ШВЛ) перший етап починали з регулювання режиму роботи апарату ШВЛ (зменшення об'єму вдиху зі збільшенням частоти дихання). У 9 випадках вдалось знизити ВЧТ в середньому на 18,8 ± 2,6 мм вод.ст. (p<0,001). Для підвищення комплаєнсу передньої черевної стінки контролювали адекватність знеболення та седації, видаляли компресійні пов'язки та бандажі. Для зменшення об'єму черевного вмісту у пацієнтів з парезом кишечника намагалися досягти мак­симально ефективного дренування шлунку, вводили прокінетики та в максималь­них дозах симетикон. Паралельно оптимізували об'єм інфузійної терапії, намагаю­чись зробити водний баланс нульовим, а при можливості — негативним. У4 хворих з прогресуючим асцитом для зниження ВЧТ достатньо було виконати лапароцентез. Загалом заходи першого етапу виявились ефективними у 15 (60%) обстежених. У 10 хворих перейшли до заходів другого етапу. При парезі кишечника до мінімуму зменшили зондове ентеральне харчування, виконували клізми. У 4 хворих на гос­трий панкреатит під УЗД контролем черезшкірно дренували рідинні накопичення. При інфузійній терапії використовували гіпертонічні розчини. У стабільних пацієнтів — діуретики. Застосувати засоби третього етапу вимушені були у 4 хворих. їм виконана епідуральна анестезія, призупинено було ентеральне харчування. В 2 випадках це дозволило стабілізувати ТСМ на рівні нижче 200 мм вод.ст. У зв'язку зі зростанням ВЧТ (> 270 мм вод.ст.) у 2 (8%) хворих виконане хірургічне видалення секвестрів та рідинних накопичень з формуванням декомпресійної лапаростоми. Викорастаний нами етапний підхід в цілом відповідає останнім рекомендаціям WSACS.

В більшості випадків (60% хворих) заходів першого етапу було достатньо для зниження ВЧТ. Стадійний підхід дозволив уникнути формування лапаростомії у 92% хворих, а також використати для зниження ВЧТ мінімально необхідну кількість про­цедур.

Медичні статті завдяки:

Лікарські рослини

арніка-гірськаДія: Серцево-судинні, заспокійливу, протісудорожное, протизапальну, ранозагоювальну, кровоспинну,...
гречка-посівнаДія: Відхаркувальний, пом'якшувальний, ранозагоювальну, дієтичне засіб, застосовується при кашлі,...
евкаліпт-кульковийСиноніми: БезсоромницяДія: противомалярийное, фітонцидна, відхаркувальну, антисептичну, протизапальну,...