Достовірний факт

Недосипання й часті стреси сприяють облисінню.

НЕКРОТИЗУЮЧИЙ ФАСЦІЇТ, ЯК УСКЛАДНЕННЯ ХІРУРГІЧНИХ ВТРУЧАНЬ

Стояновський І. В., Чемерис О. М., Фармага Т. І.

Львівський національний медичний університет імені Данила Галицького

Післяопераційні ускладнення є досі невід'ємною складовою хірургічної практи­ки. Незважаючи на запровадження в стаціонарах України системи епідеміологічно­го нагляду за інфекціями області хірургічного втручання, їх частота коливається за різними даними від 3% до 35 %. Поверхнева та глибока фасція є умовною ана­томічною межею між поверхневими та глибокими інфекційними ускладненнями ран. Некротизуючий фасціїт, який уражає ці анатомічні верстви, за формальними ознаками на ранніх стадіях може бути хибно потрактований як поверхнева інфекція області хірургічного втручання, що спричиняє його запізнілу діагностику та драматичні наслідки для здоров'я пацієнта.

Мета: проаналізувати випадки некротизуючого фасціїту, який виник як усклад­нення хірургічних втручань.

Проведено аналіз 120 випадків некротизуючого фасціїту, які впродовж 1999— 2014 років лікувалися у хірургічних клініках м. Львова.

Виявлено два однотипні випадки некротизуючого фасціїту, який виник у пацієнтів, оперованих у різний час у пахвинній ділянці. Один хворий був оперова­ний ургентно з приводу гострого флегмонозного апендициту, інший — у планово­му порядку з приводу косої пахвинної грижі.

Перші скарги з'явилися у обох пацієнтів упродовж 24—36 годин після перенесе­ного втручання і полягали у наявності помірного болю у рані та гарячки до 38°С. Під час перев'язки у першу післяопераційну добу, крім незначного опуху і болючості на­вколо рани не було виявлено інших місцевих ознак післяопераційного ускладнен­ня. Виділення по підшкірному гумовому дренажі були незначними, у зв'язку із чим він був усунений, продовжено протизапальну й антибактерійну терапію. Упродовж наступних 12—24 годин відзначено посилення болю, наростання гіпертермії, появу некрозів шкіри прилеглих до рани ділянок, що стало підставою для ургентної ревізії рани в обох пацієнтів під наркозом в умовах операційної. Під час ревізії виявлено різко набряклу, тьмяну поверхневу фасцію із мікротромбозами судин. Некрози по­ширювалися на прилеглу підшкірну клітковину. Поверхнева фасція легко розсепаровувалася по периметру далеко за межі проекції шкірної рани, при цьому виділяв­ся мутний ексудат без запаху. Глибока фасція — життєздатна. Інтраопераційно діаг­ностовано некротизуючий фасціїт в обох випадках. Виконано ретельну санацію ра­ни, розширену некрфасціоектомію, дренування рани. На фоні інтенсивної інфузійної, антибактерійної терапії, місцевого лікування рани очистилися. Надалі пацієнтам виконано пластичне закриття післяопераційних ран із використанням дермотензійних швів та вільної аутодермопластики із досягненням задовільного функціонального й естетичного результату.

Інцидентність післяопераційного некротизуючого фасціїту склала один випадок на 15 тисяч загальнохірургічних втручань, а його частка у структурі пацієнтів із некротизуючим фасціїтом склала 1,7%.

Наведені дані засвідчують можливість розвитку некротизуючого фасціїту навіть після нескладних ургентних і планових хірургічних втручань. Водночас, критерії епідеміологічного моніторингу ранових ускладнень затверджені діючими норма­тивними актами є недостатніми для раннього виявлення некротизуючого фасціїту і при підозрі на ранову інфекцію мають бути доповнені активними діагностичними кроками: виконанням невідкладних візуалізацій них обстежень (УЗД, КТ або МРТ) та ранньої експлорації рани в умовах операційної.

Медичні статті завдяки:

Лікарські рослини

гарбуз-звичайнаСиноніми: бульба, гарбузДія: сечогінний, проносний, протизапальний, протиглисний, застосовуються при...
адоніс-горицвіт-веснянийДія: Серцево-судинні, сечогінний, протисудомну, заспокійливу, знеболювальну, застосовуються при...
акація-білаДія: В'яжучий, протиспазматичний, застосовується при шлунково-кишкових...