Достовірний факт

26% чоловіків скаржаться на послаблення сексуального потягу.

ОЦІНКА РИЗИКУ РЕЦИДИВУ ВИРАЗКОВИХ КРОВОТЕЧ ПІСЛЯ ЕНДОСКОПІЧНОГО ГЕМОСТАЗУ

Матвійчук Б. О., Рачкевич С. Л., Тумак І. М., Король Я. А., Кушнірук О. І., Патер Я. З., Артюшенко М. Є., Когут Л. М., Погорецький Р.

Львівський національний медичний університет імені Данила Галицького, Львівська клінічна міська комунальна лікарня швидкої медичної допомоги

Виникнення рецидиву кровотечі з пептичної виразки різко погіршує прогноз для хворого, і може бути одним з ключових чинників летального висліду, а також тією подією, запобігання якій є одним з основних завдань лікувального процесу. Нині загальноприйнятим є застосування динамічного ендоскопічного гемостазу (ЕГ) не лише щодо хворих з триваючою виразковою кровотечею, але й при вияв­ленні стигматів високого ризику (видимої судини або фіксованого згустка). Цей підхід допоміг різко знизити ризик рецидивів кровотеч. Водночас золотим стандар­том є парентеральне введення інгібіторів протонної помпи, які запобігають проте­олізу фібринового згустка. Поєднання цих двох ключових моментів лікування, які суттєво змінили перебіг захворювання, призвели до переоцінки потенційних предикторів рецидиву кровотечі.

Проаналізовано результати лікування 576 хворих з виразковими кровотечами, яким виконано ендоскопічний гемостаз у Львівському міському центрі лікування шлунково-кишкових кровотеч. Чоловіків було 387, жінок — 189, віком від 17 до 94 років (медіана 58 років). Дуоденальних виразок було 364 (63,2%), виразок шлунка 192 (33,3%), пептичних виразок гастроентероанастомозу — 20 (3,5%).

Усього було виконано 137 втручань з приводу триваючої кровотечі і 439 — з ме­тою профілактики рецидиву. Первинний ЕГ був невдалим у 4 хворих, 3 було оперо­вано, а 1 пацієнтці виконано селективну емболізацію лівої шлункової артерії. У 572 (98,7%) хворих кровотеча була зупинена. З них у 62 (10,84%) було відзначено реци­див після ендоскопічного гемостазу, який було зупинено ендоскопічно у 36 випад­ках. Другий рецидив діагностовано у 7 хворих. У 18 (29,0%) пацієнтів ознаки реци­диву кровотечі були клінічно не істотними (знахідка на плановій повторній ЕГДС без клінічних проявів — неінтенсивне підтікання крові, поява невеликої кількості свіжих згустків у шлунку та дванадцятипалій кишці).

Ін'єкційний гемостаз проведено у 286 (50%) пацієнтів, лише коагуляційний — у 87 (15,2%), комбінований — у 199 (34,8%). Кліпування в рамках комбінованого гемо­стазу застосовано в 3 (0,96%) хворих. Оперували 44 пацієнтів (7,6%), у т. ч. після пер­винної невдачі ЕГ — 3, після рецидиву кровотечі — 22, ранніх превентивних втру­чань після ЕГ (як тимчасового) — 18, а одну операцію виконано планово з приводу стенозу цибулини ДПК. Померло 35 (6,1%) хворих, у т. ч. в 10 від декомпенсації тяж­кої супутньої патології без епізодів рецидивів кровотечі чи операцій.

Істотними предикторами рецидиву кровотечі були: тяжка крововтрата — Hb<80 г/л (p<0,01, ВШ 2,82; 95% ДІ 1,58—4,88), розмір виразок понад 1,5 см (p<0,01, ВШ 2,29; 95% ДІ 1,34—3,97), локалізація в тілі шлунка або по задньо—верхній півокружності цибулини дванадцятипалої кишки (р <0,01, ВШ 2,56; 95% ДІ 1,41—4,49), струменева кровотеча (F 1A) або підтікання крові з—під фіксованого згортка (р=0.017; ВШ 2,69; 95% ДІ: 1,31—5,83), вік понад 70 років (р=0,067; ВШ 1,61; 95% ДІ: 0,93—2,84). Покроковий дискримінантний аналіз засвідчив, що всі 5 змінних є незалежними предикторами рецидиву кровотечі (загальна точність моделі — 63,9%).

Висновки

Локалізація виразок в тілі шлунка та по задній стінці цибулини ДПК, їх розміри понад 1,5 см, масивний характер кровотечі, її тривання під час ендоскопії та старе­чий вік є предикторами неефективності гемостазу.

Програмовані ендоскопії у 1—2 добу після ендоскопічного гемостазу дають мож­ливість виявити у хворих групи ризику "клінічно німі" рецидиви кровотечі, викона­ти ендоскопічний гемостаз у кілька етапів та покращити загальні результати ліку­вання.

Рецидиви кровотечі після ендоскопічного гемостазу у значному відсотку ви­падків можуть бути успішно вилікувані при повторному комбінованому застосу­ванні різних методів гемостазу.

Медичні статті завдяки:

Лікарські рослини

звіробій-продірявленийДія: апетитне, що покращує травлення, сечогінну, жовчогінну, в'яжучу, кровоспинну, протизапальну,...
змееголовник-молдавськийСиноніми: драконоголовнік, меліса турецька, синявкаДія: Апетитне, що підсилює діяльність травних...
бузок-звичайнаДія: потогінний, протималярійних, знеболююче, застосовується при кашлюку, малярії, захворюваннях нирок,...