Достовірний факт

Чутливість людських пальців така, що вони можуть відчувати вібрацію з амплітудою коливань 0,02 мікрона.

ОПТИМІЗАЦІЯ ЛІКУВАЛЬНОЇ ТАКТИКИ У ХВОРИХ З ВИРАЗКОВИМИ ГАСТРОДУОДЕНАЛЬНИМИ КРОВОТЕЧАМИ

Комарницький Є. С., Лазько В. М., Куцик І. Я., Комарницький А. Є.

Львівський національний медичний університетім. Данила Галицького, Луцька міська клінічна лікарня

Виразкова хвороба шлунка і дванадцятипалої кишки є розповсюдженим захво­рюванням. На протязі останнього десятиріччя спостерігається тенденція до зрос­тання виразкових гастродуоденальних кровотеч (ВГДК). Широке застосування в комплексному лікуванні хворих з ВГДК діагностично-лікувальної ендоскопії доз­волило покращити загальні результати лікування. Однак залишаються ще багато проблемних питань в діагностиці даної патології, а також — спостерігається потре­ба в модернізації існуючої тактичної моделі лікування ВГДК.

Мета роботи: оптимізувати стандарти організації надання допомоги хворим з ВГДК та покращити результати лікування через удосконалення існуючої діагностич­но-лікувальної програми.

З 1983 до 2013 року у відділенні ургентної хірургії Луцької міської клінічної лікарні лікувались 3220 хворих з ШКК. З них у 1902 (59,1%) — були кровотечі вираз­кового ґенезу. Джерелом кровотечі у 533 хворих (28%) були виразки шлунка, а у 1369 хворих (72%) — виразки дванадцятипалої кишки. Аналіз наших даних 30—річного спостереження констатує трикратне зростання частоти кровотеч виразкової етіології.

Всі пацієнти були розподілені на 3 групи, що охоплювали приблизно по 10 років спостереження. В останній групі пацієнтів (3 група), для яких в лікуванні виразко­вих кровотеч застосовували активу індивідуально — диференційовану тактику, в комплексне лікування було включено системне використання малоінвазивних ен­доскопічних технологій. Для ендоскопічної зупинки кровотечі, особливою ефек­тивністю відзначається застосування безконтактної аргоново—плазмової коагуляції (АПК).

Важливими моментами в лікувальній програмі ВГДК є мультидисциплінарний фаховий підхід (хірург, лікар—ендоскопіст, реаніматолог) та чітке дотримання усіма фахівцями встановленого єдиного локального діагностично—лікувального протоколу.

Шлунково—кишкова кровотеча (ШКК) є абсолютним показанням для виконан­ня невідкладного ендоскопічного обстеження. Серед завдань ендоскопічного дослідження хворих з ШКК, були верифікація джерела кровотечі, його локалізація, розміри, оцінка стану гемостазу, а також — проведення екстреного або превентив­ного (профілактичного) ендоскопічного гемостазу. Гемостаз було визнано стійким у 1441 пацієнтів (66%). Триваючу кровотечу та нестабільний гемостаз верифікували у 461(34%) хворого. З метою ендоскопічного гемостазу виконували ін'єкційне обко­лювання та аргоново—плазмову коагуляцію (АПК). Ендоскопічному моніторингу підлягали хворі з активною кровотечею, яку вдавалось зупинити ендоскопічно та виразки з нестабільним гемостазом. При рецидиві кровотечі в стаціонарі виконува­ли ендоскопічний гемостаз повторно.

Оперували 541хворого з ВГДК. Оперативна активність протягом 30 років спосте­реження зменшилась з 48% ( в 1 групі) до 8,5% (в 3 групі). Екстренні операції (на ви­соті кровотечі) застосували у 70 хворих (12,9%). У 471 хворого (87,1%) виконали по­переджуючі або превентивні оперативні втручання. Радикальні та умовно—ради­кальні операції застосували у 414 (76,4%) хворих з ВГДК. З них резекції шлунка бу­ли проведені у 298 (55,0%), органозберігаючі операції — у 116 (21,4%), паліативні — у 127 (23,6%) хворих. Ефективність діагностично—лікувальної тактики, яку ми за­стосували у 3 групи хворих з ВГДК, підтверджується зниженням післяопераційної смертності з 7,4% до 4,0% та загальної смертності з 6,1% до 1,4%.

Висновки

Не зважаючи на доступність методів діагностики та лікування виразкової хворо­би спостерігається тенденція до збільшення захворюваності на ВГДК.

Діагностично—лікувальна ендоскопія та ендоскопічний моніторинг, є одними із найбільш важливих складових комплексної програми лікування ВГДК.

Чітке дотримання діагностично—лікувального алгоритму у хворих з ВГДК, що базується на комплексному патогенетичному лікуванні з пріоритетним застосуван­ням лікувальної ендоскопії, дозволяє знизити хірургічну активність та смертність у хворих з даною патологією.

Медичні статті завдяки:

Лікарські рослини

nasturtsiya   Ботанічна характеристика настурції Настурція представляє собою багаторічна рослина (для...
барвінок-малийОпис: Вічнозелена рослина, що має шнуровідноє кореневище довжиною до 70 см, що розвивається...
вероніка-лікарськаДія: Апетитне, стимулюючий діяльність залоз, протизапальну, знеболюючу, протисудомну, антисептичну,...