Достовірний факт

90% їжі, споживаної жителями міст, зазнає попередньої обробки. І тільки 10% вживається в сирому вигляді.

ГОСТРИЙ АПЕНДИЦИТ: КЛІНІКО-МІКРОБІОЛОГІЧНІ АСПЕКТИ ТА ШЛЯХИ ОПТИМІЗАЦІЇ АНТИБАКТЕРІЙНОЇ ТЕРАПІЇ

Квіт А. Д., Бочар В. Т.

Львівський національний медичний університет імені Данила Галицького

Гострий апендицит (ГА) — одне із найпоширеніших хірургічних захворювань органів черевної порожнини. В Україні захворюваність на ГА становить, в середнь­ому, 20,7 на 10 тис. населення, змінюючись у різних регіонах в межах від 13,8 до 31,1 на 10 тис. населення.

Мета дослідження. За результатами бактеріологічних досліджень у хворих з ГА ускладненим перитонітом, оцінити видовий склад мікроорганізмів (мікробне дзер­кало) з визначенням їх чутливості до антибактерійних препаратів

Проаналізовано 356 карт стаціонарних пацієнтів з ГА, прооперованих у клініці хірургії та ендоскопії ФПДО Львівського національного медичного університету імені Данила Галицького на базі Комунальної міської клінічної лікарні швидкої ме­дичної допомоги м. Львова у 2012—2014 роках. Середній вік хворих — 33,0+16,6 років, серед пацієнтів незначно переважали жінки (54,7%). Відкриту апендектомію виконано у 170 (47,8%) пацієнтів, лапароскопічну — у 186 (52,2%) хворих. З усіх опе­рованих хворих у 50 (14,1%) діагностовано гнійний перитоніт. У 11 пацієнтів (20%) перитоніт був дифузний, у 39 випадках (80%) виявлено відмежований та/або невідмежований місцевий перитоніт. Середня тривалість лікування — 12,8±5,5 днів, летальних випадків не було. Під час операції проводили поліфокальний забір ма­теріалу для дослідження (просвіт апендикса та ексудат черевної порожнини) які проводили стандартними методиками з отриманням росту колоній у вигляді моно­культури або асоціацій і визначенням їх чутливості до антибіотиків диск—ди­фузійним методом.

Гострий апендицит — поліетіологічне захворювання, яке має безпосередній зв'язок з мікробіоценозом товстої кишки і зумовлене надмірною колонізацією у да­ному біотопі полімікробних асоціаціацій аеробної грам—негативної і неклостридіальної анаеробної кишкової флори. При гнійному перитоніті апендикулярного походження найчастіше стверджено ріст умовно—патогенної флори товстої кишки, яка на фоні порушення неспецифічної стійкості та імунної реактивності організму спричиняє запалення апендикса

За даними наших бактеріологічних досліджень позитивний результат отримано у 44 (88%) пацієнтів, у 6 (12%) — росту флори не було. Мікробну асоціацію Escherichiacoliі Staphylococcusaureusвиявлено у 9 випадках (18%). Частіше відзна­чено моноінфекцію: Escherichiacoli— у 21 хворих (42%), Enterobacteraerogenesта Staphylococrasepidermidis— по 6 випадків (12%), Pseudomonasaeruginosa— у 2 хво­рих (4%). В отриманих результатах дослідження переважала грамнегативна мікроф­лора 36 (72%) родини Enterobacteriaceaeта Pseudomonasaeruginosa. Грампозитивні Staphylococcusaureusта Staphylococcusepidermidisвисіяно у 14 (28%) пацієнтів. Всі згадані мікроорганізми зустрічаються в нормі у кишковому вмісті з різною часто­тою. Найбільшу антибактерійну активність мікрофлори з черевної порожнини у хворих з апендикулярним перитонітом відзначено до цефалоспоринів III по­коління, карбапенемів, фторхінолонів IV покоління. Найефективнішими виявилися гатіфлоксацин (100%), іміпенем (86,1%), меропенем (85,7%). Бактерійна флора у більшості випадків була стійка до антибіотиків групи пеніцилінів, аміноглікозидів, лінкозамідів, оксазолідінонів та антибіотиків глікопептидної структури.

Висновки

Бактеріологічні дослідження ексудату з черевної порожнини при апендикулярному перитоніті у 71,1% констатували ріст колоній Escherichiacoliяк в монокультурі, так і в асоціації з іншими бактеріями, насамперед Staphylococcusaureusта Staphylococcusepidermidis(28%). За результатами проведених досліджень, виділені бактеріальні культури були чутливими до фторхінолонів, карбапенемів і цефалос­поринів III покоління і не чутливими до антибактерійних середників з груп аміноглікозидів, пеніцилінів, глікопептидів.

Медичні статті завдяки:

Лікарські рослини

milnyanka   Ботанічна характеристика мильнянки Мильнянка являє собою трав’яниста рослина у...
блекота-чорнаОпис: рослина, висотою 30-70см, з розгалуженим, густо покритим дрібними волосками, трохи липким стеблом....
володушка-золотистаДія: Жовчогінну, жарознижуючу, антисептичну, ранозагоювальну, тонізуючу, застосовуються при...