Достовірний факт

Жіноча прихильність до чоловіка сильніше, ніж чоловіча до жінки. Тому жінки, як правило, більше прагнуть створити сім’ю. Це пов’язано з підвищеним рівнем окситоцину, а також з тим, що у жінок краще розвинені ті частини мозку (вентральна шкаралупа, бліде ядро ​​і фронтальна частина мозку), де концентрується довга прихильність

АКТУАЛЬНІ ПРОБЛЕМИ ПРОГНОЗУВАННЯ ТЯЖКОСТІ СТАНУ ХВОРИХ НА ГОСТРИЙ ПЕРИТОНІТ

Гресько М. М.

Буковинський державний медичний університет, м. Чернівці

У практичній діяльності хірурга величезне значення має вміння вчасно розпізнати захворювання. Особливо це актуально у осіб похилого віку та у хворих з супутніми системними захворюваннями. Несвоєчасна діагностика та виконання запізнілих оперативних втручань сприяють високій післяопераційній летальності.

Мета. Підвищення ефективності лікування хворих на гострий перитоніт з озна­ками абдомінального сепсису шляхом оцінки загального стану хірургічного хворо­го та оцінки ступеня тяжкості за допомогою комплексних бальних систем.

Вивчена оцінка тяжкості загального стану та проаналізовано результати ком­плексного лікування у 68 хворих на гострий перитоніт з ознаками абдомінального сепсису у клініці Обласної клінічної лікарні міста Чернівці у період з 2010 по 2014 роки. Вік хворих коливався від 23 до 77 років (чоловіків—57, жінок—11). У 61% хво­рих гострий перитоніт був розлитим, а у 39% випадків — дифузним. Летальність склала 14,7% (10 хворих).

За ступенем тяжкості перебігу 9 хворих було з II ступенем тяжкості; 26 хворих — III А ступенем і 33 хворих — III Б ступенем, за класифікацією (Б. О. Мільков та співавт., 2003). Тяжкість перитоніту оцінювали за Мангеймським перитонітним індексом (МІП) (M. M. Linderetaletal., 1987).

Для оцінки порушень імунної системи використовували універсальний метод оцінки імунних розладів — формулу імунних розладів (ФРІС) (А. М. Земсков, 1996). Оцінку імунного статусу проводили за загальноприйнятими методиками. Так вив­чення титру специфічних антитіл проти ешеріхій, клебсієл, псевдомонад, стафіло­коку, бактероїдів, пептококів визначалось шляхом постановки розгорнутої реакції аглютинації за методикою (М. О. Біргер, 1982). Лікування усіх хворих проводили згідно клінічних протоколів, затверджених МОЗ України.

Пацієнти розподілені на дві групи, залежно від розповсюдженості та тяжкості перебігу перитоніту. У І групу (n=35) увійшли хворі на дифузний перитоніт (МІП<20). Перебіг післяопераційного періоду характеризується І ступенем імунних розладів та супроводжується активацією імунокомпетентних клітин з формуванням адекватної ефективної клітинної та гуморальної імунної відповіді.

У ІІ групу (n=33) увійшли хворі на розлитий перитоніт (МІП 21—30). Виявлено ознаки комбінованого вторинного імунодефіциту (ІІ—ІІІ ступінь імунних розладів). Друга група включала наступні підгрупи: ІІ А (n=13) — застосовувався імуномодулятор імунофан; ІІ В (n=20) — застосовувалась пасивна імунотерапія, так як були оз­наки виснаження захисних механізмів, а проведення стимуляції вважали не­доцільним.

На підставі проведених нами досліджень у 26 донорів — реконвалесцентів про­ведено забір крові із якої виготовлена суха плазма. Остання використана в ком­плексному лікуванні 12 хворих з ІІІ — Б, ІУ ступенем тяжкості перитоніту. Контро­лем була група хворих (n=8) на гострий перитоніт яким переливалась плазма від здорових донорів. Як правило, уже через добу після переливання гіперімунної плаз­ми у хворих знижувалась температура тіла, покращувався загальний стан та лабора­торні показники. Летальність склала 25% (у контрольній групі — 41,6%)

Висновки

Згідно оцінки загального стану хворих на гострий перитоніт та оцінки ступеня тяжкості за допомогою комплексних бальних систем, вторинний імунодефіцит (II— III ступінь імунних розладів) найчастіше розвивається у осіб похилого віку та у хво­рих з супутніми системними захворюваннями.

В умовах виснаження функціональної здатності захисних механізмів та вторин­ного імунодефіциту, що спостерігається у хворих з III — Б, IV ступенем тяжкості пе­ритоніту, проведення імуностимуляції є недоцільним. У таких випадках в комплекс­не лікування включають плазму донорів — реконвалесцентів, що перехворіли на гострий перитоніт.

Медичні статті завдяки:

Лікарські рослини

горець-пташиний-споришСиноніми: Галоч гречка, гусятник, гусятниця, Зорніца, колісниця, конотоп, Куроєдов, мурава-трава,...
буряк-звичайнаДія: сечогінний, проносний, протизапальну, знеболюючу, котре знижує кров'яний тиск, застосовується при...
pustirnik   Трава пустирника Пустирник – рослина сімейства губоцвітих, яке є також багаторічним...