Достовірний факт

44% людей вважають свій перший сексуальний досвід невдалим.

ШУНТУВАННЯ ШЛУНКА. ВЛАСНИЙ ДОСВІД

Тивончук О. С., Лаврик А. С.

Національний інститут хірургії і трансплантології ім. О.О. Шалімова
НАМН України, Київ

В даний час шунтування шлунка (ШШ) залишається найбільш розповсюдженою баріатричною операцією в Північній Америці і однією з найбільш популярних в Європі, Південній Америці та Австралії. Американська асоціація хірургії ожиріння визнала саме ШШ золотим стандартом хірургічного лікування морбідного ожиріння. Разом з тим, за минулі чотири десятиліття відбулася складна еволюція цього баріатричного втручання. На даний час, техніка виконання ШШ часто суттєво різниться у різних хірургів навіть одного регіону певної країни. На жаль, не існує однієї загальноприйнятої техніки, яка б стандартизовано пропонувалась навіть для окремої категорії хворих морбідним ожирінням, що, власне і призводить до неоднозначних висновків щодо оцінки отриманих результатів.

В основу дослідження покладені результати хірургічного лікування 77 хворих на морбідне ожиріння, яким було виконано операцію шунтування шлунка з 2002 по 2014 роки у відділі хірургії стравоходу та реконструктивної хірургії Національного інституту хірургії трансплатології ім. О. О. Шалімова НАМН України. Серед них бу­ло 57 жінок та 20 чоловіків, середнім віком 38,4 + 8,9 (від 18 до 53) років, середньою масою тіла 148,8 + 33,1 (105 247) кг. Середній індекс маси тіла пацієнтів цієї гру­пи становив 50,5+9,2 (39 — 78) кг/м2. Більша половина хворих, а саме 55% мали ІМТ від 45 до 55 кг/м2. Хворі з суперожирінням, у яких ІМТ становив більше 55 кг/м2 скла­ли 22%.

Застосовували наступні способи шунтування шлунка по Ру: довгопетлеве за TorresOcaв 5 хворих; проксимальне за Fobiв 8, проксимальне за Capellaв 12, про­ксимальне модифіковане (FobiCapella) в 38, реконструктивне шутунтування шлунка — 6 хворих. Крім того з жовтня 2013 року, у 8 хворих виконано лапароскопічне міні—шунтування шлунку (спосіб Більрот—ІІ).

Строки спостереження склали від 1 року до 11 років. З терміном спостереження 5 і більше років обстежено 60,9% і серед них в 91,3% відмічено втрату НМТ > 50%. Летальних випадків не спостерігали.

Найбільш значне зменшення маси тіла відбулося через 24 — 36 міс. У 92% пацієнтів через 5 років після ШШ з бандажуванням проксимальної кукси та довжи­ною Ру—петлі 100—150 см спостерігалась втрата НМТ 64,1%. Застосування способу шунтування шлунка без бандажу і з довжиною Ру—петлі коротше 80 см зменшує втрату надлишку маси тіла в 1,2 разу.

Ранні післяопераційні ускладнення спостерігались у 8,7% пацієнтів, в більшості їх треба віднести до "малих" за клінічною значимістю, за виключенням 1 хворого (1,5%), якого виникла потреба в релапаротомії у зв'язку з гострою післяопе­раційною шлунково—кишковою кровотечею. Крім того спостерігались: серома ра­ни (5,8%), функціональний гастростаз (1,5%). Майже всі віддалені ускладнення (6,9%) після ШШ можна віднести до малих: рубцева грижа (4,3%), пептична виразка анастомозу (1,5%), прибавка маси тіла (2,9%) через більше 5 років після операції.

Шунтування шлунка покращує вуглеводний обмін у хворих на МО: через 18 міс частота порушень, характерних для ЦЦ 2 типу виявлялось в 5,8 разів менше, ніж до операції. Це відбувалось за рахунок кількісних змін в інших підгрупах. Крім того, ва­гомо збільшилися підгрупа з нормальною толерантністю до глюкози — в 2,7 рази, а підгрупа з порушенням глікемії натще після ШШ зменшилась в 2,2 рази.

Через 16 місяців нормалізувався рівень тригліцеридів, знизився рівень ХС ЛПНЩ та коефіцієнту атерогенності (але не нормалізувався). Середні рівні загаль­ного холестерину, загальних ліпідів та ХС ЛПДНЩ залишились в межах нормальних значень в цілому, незважаючи на відхилення в окремих хворих.

ШШ призвело до нормалізації артеріального тиску в 88,9%, а покращенню пе­ребігу артеріальної гіпертензії в 11,1% хворих. У всіх хворих, у яких спостерігався синдром сонного апное, через 18 — 24 місяців після вказаних операцій проявів цьо­го синдрому не відзначалось. Операція ШШ не спричиняє суттєвих порушень білко­во—електротролітного обміну за виключенням 3 хворих після дистального ШШ (4,3%), в яких спостерігалась не стійка гіпокальціємія, що була усунена призначен­ням препаратів кальцію.

Виводи

Шунтування шлунка — високоефективна та безпечна баріатрична операція, що забезпечує втрату надлишку маси тіла 64,1% через 5 років після операції у 95% хво­рих і суттєву корекцію супутніх метаболічних розладів. Застосування способу шун­тування шлунка без бандажу і з довжиною Ру—петлі коротше 80 см зменшує втрату надлишку маси тіла в 1,2 рази, залишаючи практично однаковий рівень післяопе­раційних ускладнень. Шунтування шлунка покращує або усуває порушення вугле­водного обміну у 73,7% хворих, а показники порушеного ліпідного профілю у 53,7% пацієнтів. Операція шунтування шлунка не викликає суттєвих розладів білкового та електролітного обміну, порушень морфо—функціонального стану печінки і слизо­вої шлунка у віддаленому післяопераційному періоді.

Ранні результати лапароскопічного міні—шунтування шлунка свідчать про співставиму ефективність у порівнянні з класичним відкритим ШШ за Ру.

Медичні статті завдяки:

Лікарські рослини

ехінацея-пурпурнаДія: знеболювальну, антисептичну, ранозагоювальну. застосовується при інфекційних захворюваннях,...
кіпрей-вузьколистийСиноніми: Іван-чай, хамеріон вузьколистий.Дія: В'яжучий, легкий проносний, пом'якшувальний, кровоспинну,...
lobeliya   Опис лобелії Лобелія являє собою дивовижне багаторічна рослина родини Дзвоникових. Її...