Достовірний факт

Жінки гірше чоловіків орієнтуються в просторі. Паралельна парковка вдається у 82% чоловіків, у 71% – з першої спроби. У жінок результат плачевний. Тільки 22% можуть це зробити, 2/3 з них зроблять це не з першої спроби

МІНІ-ШУНТУВАННЯ ШЛУНКА. ПЕРШИЙ ДОСВІД

Лаврик А. С., Тивончук О. С., Згонник А. Ю.

Національний інститут хірургії та трансплантології ім. О. О. Шалімова НАМНУ

Лапароскопічна бариартична хірургія стає все більш безпечною і ефективною. Частота ускладнень, порівняно з відкритою хірургією є значно меншою, але ідеаль­ної бариатричної операції нажаль не існує. Технічно складну операцію шунтування шлунку було названо "золотим стандартом”, але з часом лапароскопічна рукавна (sleevegastrectomy) резекція шлунка (SG) набула високої популярності серед почи­наючих і досвідчених бариатричних хірургів, не дивлячись на її дуже важкі усклад­нення, і досить легкий повторний набір ваги.

Операція міні-шунтування шлунка (МШШ) була запропонована доктором Робертом Ратледжем в США 16 років тому, в якості безпечної, швидкої і ефективної ба­риатричної операції, еквівалентною і навіть кращою за ефективністю ніж класичне ШШ, а у простоті виконання — ніж SG. МШШ повільно набуло визнання у всьому світі, зокрема, значне її збільшення спостерігається в останні 5 років.

В відділі хірургії стравоходу і реконструктивної гастроентерології НІХТ з жовтня 2013 року по березень 2014 року МШШ виконано 6 пацієнтам.

Лапароскопічним доступом МШШ виконано 4 пацієнатм з морбідним ожирінням (2 чоловіка і 2 жінки), середній вік був 41,6+ 9,6 років, середній іМт склав 43,3+4,1 кг/м2.

Відкритим доступом 2 пацієнтам (1 чоловік і 1 жінка; 50 і 55 років) з морбідним суперожирінням (ІМТ відповідно 57 і 61 кг/м2) виконано МШШ модифіковане на­кладанням браунівського співустя на відстані 70 і 130 см від ГЕА, з метою профілак­тики жовчного рефлюксу.

У всіх пацієнтів спостерігалась (одна або декілька) супутнія патологія, а саме дис— і гіперліпідемія, гіпертонічна хвороба ІІ—ІІІст, рефлюкс—езофагіт (LAC), порушення менструального циклу у жінок, порушення толерантності до глюкози, синдром сонного апное, метаболічний синдром, хронічна лімфо—венозна недо­статність та лімфедема нижніх кінцівок. Всім пацієнтам перед операцією виконува­ли ФЕГДС дослідження, при якому діагностовано езофагіт і гастродуоденіт різного ступеню у всіх пацієнтів.

Лапароскопічне МШШ виконували доступом з 5 троакарів: 1 — 10мм для камери, 2 — 12 (або 15) мм для лінійного стаплера Autosuture (Covidien), 2 — 5мм для печінкового ретрактора і робочого інструменту.

Після накладання стаплерного ГЕА на відстані 180см від зв'язки Трейца і ушиван­ня отвору двохрядним швом (Ethobondабо Ticron2/0 і 3/0) обов'язково викону­вали пробу на герметичність анастомозу з метиленовим синім, або повітряний тест.

Середня тривалість лапароскопічної операції склала 337,5+74,1 хв. (440—270 хв), середній післяопераційний ліжкодень склав 7,5+2,7 доби (12—5 діб). Тривалість відкритої операції коливалась від 3,5 до 4 годин, а післяопераційний ліжкодень 11 — 12 діб.

Інтра— та ранніх післяопераційних ускладнень ми не спостерігали. Рідину доз­воляли приймати через рот на 1—2 добу, а харчування рідкою і напіврідкою їжею з 2—3 доби.

Всім пацієнтам при виписці з стаціонару призначалось стандартне лікування у вигляді ІПП, полівітамінів, препаратів кальцію та заліза.

У всіх пацієнтів обстежених після МШШ у строки 1—6міс після операції втрата маси тіла відбувалась на 10—15 кг за місяць, %EWLза 6 міс склав 63%. Відмічалось суттєве покращення перебігу супутньої патології.

Жовчного рефлюксу, що звичайно визначається як блювання жовчю або вияв­лення жовчі в шлунку при ФЕГДС, а також виразкування шлунка, та інших важких післяопераційних ускладнень, ми не спостерігали.

Висновки

МШШ на початку впровадження сприймалось з упередженням хірургами, які ви­конували більш тривалі та більш складні бариатричні операції. Проте численні хірурги по всьому світу, які виконують МШШ повідомили по суті такі ж результати.

МШШ є швидкою, технічно простою, безпечною, високоефективною бариатричною операцією.

При МШШ не спостерігається недостатності швів, один широкий анастомозу простий у виконанні, довжину шунтованої кишки зручно модифікувати залежно від ступеня ІМТ.

МШШ призводить до стійкої втрати надлишку маси тіла, легко може бути мо­дифіковано за необхідності шляхом переміщення анастомозу, і якщо коли—небудь це буде необхідно — є оборотним втручанням.

Медичні статті завдяки:

Лікарські рослини

змееголовник-молдавськийСиноніми: драконоголовнік, меліса турецька, синявкаДія: Апетитне, що підсилює діяльність травних...
opuntsiya   Ботанічна характеристика опунції Опунція – багаторічна рослина, що відноситься до...
зірочник-середній-мокрицяДія: Сердечна, знеболююче, чинне заспокійливо на нервову систему, протизапальну, кровоспинну,...