Достовірний факт

На шкірі однієї людини більше живих організмів, чим людей на землі.

ТРАНСПЛАНТАЦІЯ МОНОНУКЛЕАРНИХ КЛІТИН КОРДОВОЇ КРОВІ В ЛІКУВАНІ ХВОРИХ З ЦИРОЗОМ ПЕЧІНКИ ТА НЕПЕРЕНОСИМІСТЮ ІНТЕРФЕРОНОТЕРАПІЇ

Паляниця С. С., Соколов М. Ф., Шаблій В. А., Салютін Р. В., Газда М. В.

Координаційний центр трансплантації органів, тканин і клітин МОЗ України, ТОВ "Інститут клітинної терапії1', Національний інститут хірургії та трансплантології ім. О. О. Шалімова

НАМН України

У зв'язку з стрімким зростанням відсотку хворих з хронічними вірусними гепа­титами, актуальною постає проблема лікування їх ускладненої форми, а саме циро­зу печінки особливо у разі якщо пацієнт має індивідуальну непереносимість інтер­феронів або існують проти покази до імунотерапії. В останні роки незважаючи не цілу низку існуючих протиріч та різнопланових думок і теорій перспективним вба­чається використання стовбурових клітин з метою відновлення функції печінкової тканини, зменшення обсягу фіброзування та пригнічення імуно—опосередкованого ураження печінки.

Мета Визначення впливу трансплантації мононуклеарних клітин кордової крові (МККК) на перебіг цирозу печінки, що зумовлений вірусними гепатитами В та С.

Клінічну групу склали 18 пацієнтів з індивідуальною непереносимістю інтерфе­ронів або з наявними проти показами до їх застосування, у яких було вирифіковано цироз печінки, що був зумовлений вірусними гепатитами В та С (10 та 8 хворих відповідно). Типова клінічна картина супроводжувалась значними змінами показ­ників функції печінки (білірубін, лужна фосфатаза, трансаминази тощо) та вірусно­го навантаження (в середньому 4,5 х 107 МЕ/мл).

Хворі основної групи окрім гепатопротекторної та синдромної терапії отриму­вали клітинну трансплантацію — внутрішньовенну одноразову трансплантацію МККК (1 млн. МККК на 1 кг маси тіла).

Контрольну групу склали 22 пацієнти, що отримували стандартизовану медика­ментозну терапію без інтерферонотерапії.

В після трансплантаційному періоді пацієнти проходили стандартне клініко— лабораторне обстеження (печінкові проби, вірусне навантаження) та оцінювали якість життя за опитувальником SF—36 "HealtStatusSurvey", яким оцінювалась ди­наміка фізичних навантажень, вираженість больового синдрома, загальний статус здоровья, житеездатність та функціонування у соціумі.

Перші результати використання МККК пацієнти основної групи відмічали через півтора місяця після трансплантації. Основні прояви відмічено в загально соматич­ному стані та оцінці життєздатності (р<0.01 та р<0.05 відповідно до початкових зна­чень).

Без хірургічних маніпуляцій у 5 хворих у яких було на початку лікування діагно­стовано асцит (до 500 мл) вільна рідина з черевної порожнини зникла. Зафіксова­но стійка тенденція до зменшення рівня транспаміназ та стабілізація вірусного на­вантаження.

На 3—4 місяць після трансплантації 95% пацієнтів, яким було введено МККК відмічали значне покращення загального статусу та фізичну активність, що вірогідно відрізняло їх від значень контрольної групи.

При чому у пацієнтів основної групи біохімічні показники в т.ч трансамінази та лужна фосфатаза, вірогідно не відрізнялись від нормальних значень, а показник вірусного навантаження зменшувався в 2,5 рази в порівнянні з початковим рівнем(р<0.01).

Попередній аналіз свідчить про те,що позитивні клінічні і лабораторні результа­ти застосування МККК фіксуються протягом 12—14 місяців після клітинної транс­плантації, з подальшою тенденцією до збільшення значень вірусного навантаження та трансаміназ.

Висновки

Трансплантація МККК в комплексному лікуванні хворих з хронічними вірусни­ми гепатитами, що ускладнені цирозом печінки та з наявними проти показами до використання інтерферонів, є перспективним та сучасним методом корекції пато­логічних змін, що дає змогу покращити рівень і тривалість повноцінного життя.

Медичні статті завдяки:

Лікарські рослини

nasturtsiya   Ботанічна характеристика настурції Настурція представляє собою багаторічна рослина (для...
зірочник-середній-мокрицяДія: Сердечна, знеболююче, чинне заспокійливо на нервову систему, протизапальну, кровоспинну,...
turetskij-gorokh Турецький горох (баранячий горох, нут) – один з корисних рослинних джерел білка. За поживними...