Достовірний факт

Жінки гірше чоловіків орієнтуються в просторі. Паралельна парковка вдається у 82% чоловіків, у 71% – з першої спроби. У жінок результат плачевний. Тільки 22% можуть це зробити, 2/3 з них зроблять це не з першої спроби

ОЦІНКА ЖИТТЄЗДАТНОСТІ КИШКОВОЇ СТІНКИ ПРИ ІНВАГІНАЦІЇ КИШЕЧНИКА У ДІТЕЙ

Стахов В. В., Рибальченко В. Ф., Далека М. В.

Національна медична академія післядипломної освіти імені П. Л. Шупика, Житомирська обласна дитяча клінічна лікарня

Різноманіття клінічних проявів інвагінації, а іноді і її атиповий перебіг призво­дять до високого проценту діагностичних помилок. Тому питання діагностики та лікування ІК у дітей всіх вікових груп до цього часу залишаються одними із найбільш актуальних в дитячій хірургії. В післяопераційному періоді, або при роз­правленні інвагінації через передню черевну стінку в стані медикаментозного сну при великій тривалості захворювання, навіть за умов вдалого розправлення інвагінату, часто пальпується набрякла кишка, що раніше була задіяна в інвагінаті, це викликає невпевненість в розправленні інвагінату і потребує додаткового кон­тролю (Катько В. А., 2006; Морозов Д. А., 2010; FischerTK, BihrmannK, 2008).

Мета. Покращення оцінки життєздатності кишкової стінки при інвагінації ки­шечника у дітей шляхом застосування лапароскопії з ультразвуковою доплерографією.

Робота грунтується на результатах аналізу лікування 170 пацієнтів з інвагінацією в хірургічному відділенні Житомирської обласної дитячої клінічної лікарні. Вік пацієнтів коливався від 3-х місяців до 8 років. До 12 місяців — 121 (71,18%), діти після року — 49 (28,82%). Серед хворих було: хлопчиків —101 (59,41%), дівчаток — 69 (40,59%).

Ультразвукове дослідження в комбінації з доплерографією застосовувалось в 68 (40%) пацієнтів. При неможливості верифікувати діагноз додатково застосовува­лись: рентгенографія — в 31(18,2%) випадку, лапароскопія — в 16 (9,4%) випадках.

Із 170хворих в 112 (65,9%) проведено розправлення інвагінату за допомогою ре­троградної пневмоколонопресії, в 58 (34,1%) випадках проведено оперативні втру­чання: лапароскопічне втручання у 20 (11,8%) пацієнтів, лапаротомне — у 38 (22,3%) пацієнтів (4 (2,4%) з них — конверсія після лапароскопії).

У якості контролю ефективності дезінвагінації застосовувались ультразвукове дослідження з доплерографією, а в сумнівних випадках (12 (7,1%) пацієнтів) — ла­пароскопія з ультразвуковою доплерографією.

За результатами власного дослідження, про складність діагностики перед дезінвагінацією у 16 (9,4%) випадках свідчило застосування таких методів обсте­ження, як ультразвукового, доплерографічного, рентгенологічного та діагностичної лапароскопії. А після дезінвагінації сумнівний перебіг захворювання та відсутність явної позитивної динаміки змусили в 12 (7,1%) випадках застосувати ультразвукове доплерографічне обстеження під лапароскопічним контролем. У 4 (2,4%) пацієнтів виявлено реінвагінацію, а в 2 (1,2%) пацієнтів — локальне порушення кровопоста­чання кишкової стінки з її некрозом.

Висновки

Атиповість клініки інвагінації кишечника в 35% випадків зумовлює необхідність розробки та впровадження в роботу нових досконаліших та достовірніших методів її діагностики. На даний час до них відносяться ультразвукове дослідження з допле­рографією та лапароскопія.

Застосування лапароскопії дозволяє діагностувати та лікувати інвагінацію, вияв­ляти можливу причину занурення, а у складних випадках в післяопераційному періоді проводити візуальний контроль стану кишечника з визначенням доплерографічних показників.

Медичні статті завдяки:

Лікарські рослини

каланхое-перистіДія: Протизапальну, бактерицидну, ранозагоювальну, кровоспинну.Опис: Рослина з коротким розгалуженим...
барвінок-малийОпис: Вічнозелена рослина, що має шнуровідноє кореневище довжиною до 70 см, що розвивається...
берзой-повислаДія: Сечогінний, потогінний, жовчогінний, «кровоочисний», знеболюючу, протизапальну, ранозагоювальну,...