Достовірний факт

Для того, щоб зробити повне коло по людському тілу й повернутися у вихідну позицію, червоному кров'яному тільцю потрібно приблизно 20 секунд.

ДОСВІД ДІАГНОСТИКИ ТА ЛІКУВАННЯ ОСТЕОМІЄЛІТІВ У НОВОНАРОДЖЕНИХ

Кулик О. М., Шевченко Л. П., Гоменюк І. С., Карпів А. І., Шевченко М. С.

Львівський національний медичний університет імені Данила Галицького, КМДКЛ, м. Львів

Локальний процес у кістці, як правило виникає на тлі загального захворювання і на перший план виступають симптоми, які мало чим різняться від симптомів інших гнійних чи інфекційних захворювань. Новонародженні мають низький рівень природної резистентності який у поєднанні з несприятливим преморбідним фоном призводить до розвитку сепсису, а зниження бар'єрної функції росткової зо­ни і поширення запального процесу на епіфіз загрожує виникненням інвалідизуючих ускладнень.

Мета роботи: провести ретроспективний аналіз діагностики і лікування новона­роджених дітей з гострим гематогенним остеомієлітом (ГГО).

Аналіз історії хвороб дітей, що перебували на лікуванні в відділеннях КМДКЛ м. Львова за період 2012 — 20014 роках. Для порівняння використані архівні данні за період 1994 — 1996 роки. Використовували ретнгенологічний, ультрасонографічний, пункційний, бактеріологічний та загально клінічні методи обстеження.

За досліджуваний період кількість новонародженних з ГГО у відділеннях КМДКЛ становила: 2012 рік — 13 хворих; 2013 рік — 8 хворих; 2014 рік — 8 хворих. За попе­редні роки: 1994 рік — 0 хворих; 1995 рік — 10 хворих; 1996 рік — 7 хворих. По ло­калізації найчастіше зустрічалися метаепіфізарні остеомієліти стегна (49,4%) та плеча (28,6%).

У переважній більшості випадків ранній діагноз ставили на підставі клінічних ознак: неспокій чи навпаки млявість дитини, відмова від грудей, розріджені випорожненя, підвищення температури у поєднанні з відсутністю активних рухів у кінцівці, вимушеним її положенням (псевдопарез), локальними болями при паль­пації із напруженням мязів довекола зони ураження. Особливо це актуально для не­доношених дітей та при наявності ін'єкцій та судинних катетерів в анамнезі.

Рентгенологічні обстеження не можно назвати раннім методом діагностики, але ми його обовязково використовували для контролю за динамікою потологічного процесу.

УЗД є одним із самих інформаційних методів дослідження для ранньої діагнос­тики ГГО в дітей, дозволяє також проводити моніторинг та оцінити динаміку за­пального процесу, його розповсюдження, перехід на суглоб. При УЗД оцінювалися в порівнянні стан м'яких тканин, суглобові щілини, окістя. Візуалізувалася наявність набряку м'яких тканин або його відсутність, періостит та узурація кортикального шару, стан ядер окостеніння епіфіза, росткові зони.

Під контролем УЗД проводили пункції кісток та суглобів, підбирали положення пункційної голки з оптимально можливою центрацією в зоні інфекції. Застосуван­ня пункційного методу давало змогу виявити ступінь ушкодження кістки по розмягченю кортикальної пластинки, оцінити характер пунктату з кістки чи порожнини суглоба, провести бактеріологічне дослідження і ввести антибіотик, забезпечивши локальну терапевтичну концентрацію препарату, що є дуже важливим на стадії за­палення кісткового мозку, коли ще не виникли патологічні зміни кістки і періосту.

При бактеріологічному обстеженні найчастіше виявлявся St. aureus(30% ви­падків) та ентеробактерії. В окремих випадках пунктат росту не давав.

Усі хворі отримували довенну інфузійну детоксикаційну, антибактеріальну те­рапії, імунокорекцію. Проводилася імобілізація, яка була спрямована на створення фізіологічного положення ураженої кінцівки.

У результаті ранньої діагностики та раннього адекватно проведеного нами ліку­вання (всі дітям були призначені обстеження та лікування до 5 доби після виник­нення перших клінічних ознак ГГО) оперативні втручання жодному з пацієнтів періоду 20012 — 2014 років не проводилося. Результати проведеного лікування — за­довільні. Тільки дві дитини, у яких ГГО поєднувався зі звихом стегна потребували тривалого поетапного консервативного ортопедичного лікування. У порівнянні з новонародженими з ГГО 1994 — 1996 років, які були оглянуті дитячим хірургом з 7 — 10 доби від початку виникнення перших клінічних симптомів, було проведено 4 оперативних втручання (4 артротомії, з яких 3 — з приводу гнійного кокситу, 1 — з приводу гнійного гоніту). УЗД діагностика не проводилася.

Висновки

Необхідна тісна співпраця між неонатологами та дитячими хірургами. При по­яві мінімальних клінічних ознак ГГО новонароджені мають бути одразу оглянуті ди­тячими хірургами для верифікації діагнозу і при необхідності госпіталізовані у хірургічні відділення для проведення адекватної ранньої діагностики та лікування.

Медичні статті завдяки:

Лікарські рослини

дивосил-високийСиноніми: Девясільнік, дивосил, дикий соняшник, тваринна трава, луговий аман, майник, оман.Дія:...
болиголов-крапчастийСиноніми - омег плямистий.Дія: Знеболююче, протисудомну, протизапальну, застосовується при раку,...
turetskij-gorokh Турецький горох (баранячий горох, нут) – один з корисних рослинних джерел білка. За поживними...