Достовірний факт

У жінок добре розвинений периферійний зір. У чоловіків – тунельний

ТОРАКОСКОПІЧНЕ ЛІКУВАННЯ СПОНТАННОГО ПНЕВМОТОРАКСУ ПРИ БУЛЬОЗНІЙ ХВОРОБІ ЛЕГЕНЬ

Ковальський Р. Я., Дворакевич А. О., Ленів О. М., Колодій О. Ю., Альбокрінов А. А.

Львівська обласна дитяча клінічна лікарня "ОХМАТДИТ"

Бульозна хвороба легень, ускладнена спонтанним пневмотораксом, відрізняєть­ся великою різноманітністю клінічних, діагностичних, патоморфологічних проявів та великою кількістю методів лікування. Застосування сучасного ендоскопічного обладнання та інструментарію сприяє високій інформативності діагностичних процедур та забезпечує виконання складних відеоасистованих торакоскопічних оперативних втручань, одним із показів до проведення яких є бульозна хвороба ле­гень, яка ускладнилася спонтанним пневмотораксом.

Мета дослідження. Метою нашого дослідження було покращення діагностики та результатів лікування спонтанного пневмотораксу шляхом використанням відеоасистованої торакоскопії.

Робота ґрунтується на результатах обстеження та лікування 5—ти підлітків (віком 15—17 років) з бульозною хворобою легень, що ускладнилась спонтанним пневмо­тораксом, за період з 2013 по 2015 рр. Всі хворі були госпіталізовані ургентно з клінічною картиною напруженого пневмотораксу, після рентгенологічного підтвердження якого проводилось дренування плевральної порожнини за Бюлау. Через 2—3 доби, після стабілізації загального стану хворим проводилась діагнос­тично—лікувальна відеоасистована торакоскопія. Всі діти були оперовані під за­гальною анестезією з ШВЛ в комбінації з продовженою грудною паравертебральною блокадою. У всіх випадках було виявлено емфізематозні були верхівок легень. Трьом хворим було виконано карбонізацію бул за допомогою апарату LigaSure, в одному випадку на булу було накладено ендоскопічну петлю, в одному випадку обо­лонки були висічено, дефект тканин було ушито. У всіх випадках дренування плев­ральної порожнини в післяопераційному періоді продовжувалось протягом 3—4 днів.

Всі оперовані діти одужали. У чотирьох хворих ускладнень в ранньому та пізньо­му післяопераційному періоді не було. В одного хворого, після ліквідації були шля­хом використання апарату LigaSure, через 3 місяці відмічено рецидив захворюван­ня. Йому виконано повторну торакоскопічну краєву резекцію верхівки легені шля­хом накладання ендоскопічного степлера. Подальший післяопераційний період у цього хворого — без ускладнень. В усіх 5—ти випадках плевродез не виконувався. Середній ліжко день становив 11,7±1,2; а при традиційному лікуванні шляхом дре­нування плевральної порожнини становив 23,2±1,8 днів.

Висновки

Діагностично—лікувальна відеоасистована торакоскопія дозволяє повноцінно оцінити об'єм та локалізацію ураження легень, виявити можливу супутню патологію органів грудної клітки.

Лікування бульозної хвороби легень, методом відеоасистованої торакоскопії скорочує терміни лікування хворих та зменшує кількість післяопераційних усклад­нень.

Медичні статті завдяки:

Лікарські рослини

глід-криваво-червонийОпис: чагарник або деревце, часто з колючками, з черговими перістолопастнимі або роздільними листками і...
буквиця-лікарськаОпис: багаторічна трав'яниста рослина з прямим шерстистим стеблом заввишки 20-90см. Навесні з кореня...
абрикос-звичайнийДія: вітамінне, кровотворної, застосовується при авітамінозах, як заспокійливе при кашлі. Насіння...