Достовірний факт

У сидячому положенні хребці в поперековому відділі зазнають тиску в 17 атмосфер (такого саме тиску зазнає водолаз на глибині 170 м).

ТОРАКОСКОПІЧНЕ ЛІКУВАННЯ СПОНТАННОГО ПНЕВМОТОРАКСУ У ПІДЛІТКІВ МЕТОДОМ БІОЗВАРЮВАННЯ

Заремба В. Р., Рибальченко В. Ф., Русак П. С., Шульга Д. І., Доценко М. О., Курочкін О. С.

Житомирська обласна дитяча клінічна лікарня, Національна медична академія післядипломної освіти імені П. Л. Шупика, Клінічна лікарня № 8 м. Кривий Ріг, Дніпропетровська медична академія

Спонтанний пневмоторакс у хірургії дитячого віку є проблемою, яка впродовж останніх років мало досліджувалася. Серед популяції спонтанний пневмоторакс зустрічається із частотою 3— 5 на 100 000. Рецидив пневмоторакса сягає від 28—40% до понад 60%.

Мета. Визначення показів до протирецидивного оперативного лікування у дітей із спонтанним пневмотораксом. Оцінка результатів торакоскопічного лікування із використанням технології електрозварювання живих м’яких тканин.

Нами проліковано 37 пацієнтів із спонтанним пневмотораксом у період 2008 — 2014 рр. Серед них— 4 дівчини (10,81 %) та 33(89,09%) хлопці. Вік пацієнтів — 14 — 18 рр. Серед них: 21 (56.76 %) мали правобічний пневмоторакс; 15 (40,54 %) — лівобічний; 1 (2.70 %) — двобічний.

Способом дренування плевральної порожнини проліковано 22 пацієнти (кон­трольна група). Із 2009 року виконуємо операцію торакоскопічного електрозварю­вання булл легені, парієтальної і вісцеральної плеври із використанням електрозва­рювальних комплексів ЕК 300 М1 та еКвЗ 300 ПАТОНМЕД із додатково розроблени­ми ендозварювальними маніпуляторами типу "лопатка" та "затискач" діаметром 5 мм. Сутність операції полягає у створенні на вісцеральній плеврі тонкого шару фібринної плівки, що замінює функцію здорової плеври . Для цього проводиться електрозварювання булл та здорової плеври, для чого проводиться механічна та електрозварювальна плевробразія. Таким способом нами прооперовано 15 пацієнтів (основна група).

Строки післяопераційного стаціонарного лікування в основній групі — 3—6 діб, середній післяопераційний ліжкодень — 4,34 доби. Потреба у дренуванні плевраль­ної порожнини — 2—3 доби (середня — 2,66 доби). Наркотичне знеболення прово­дилось одну добу після операції в усіх випадках. В одного пацієнта основної групи виконано два оперативних втручання — з приводу лівобічного та правобічного пневмотораксу (інтервал — 11 місяців). Рецидив пневмотораксу відзначено в 1 ви­падку (6,25%)— відбувся через 7 діб після проведення оперативного втручання. Да­ному пацієнту була успішно проведена повторна торакоскопічна операція за цією ж методикою . Строк спостереження за пацієнтами — 0,5—3 роки.

У 17 пацієнтів контрольної групи (77.3%) наступив рецидив пневмотораксу у період від 8 до 76 діб; а у 4 із них (18.2%) впродовж 1—2 річного спостереження на­ступали 2 (у трьох випадках) і 3 (один випадок) рецидиви.

При оцінці зауважено, що лише у 4 випадках (по два в основній і контрольній групах), що склало 14,81 % від проведених спіральних комп’ютерних томографій, виявлено булли легені, розташовані субплеврально у верхній частці, розмірами від 5 до 22 мм. Натомість під час торакоскопічних втручань в основній групі в усіх ви­падках діагностовано більш чи менш поширені дрібні були діаметром 2—3 мм, здебільшого розташовані у верхній частці. Усі основної групи пацієнти консульто­вані генетиком, в усіх діагностовано різні типи сполучнотканинної дисплазії.

Висновки

Рецидив спонтанного пневмотораксу у підлітків виникає значно частіше, ніж у дорослих, сягає 77,3 %.

Висока частота рецидивування спонтанного пневмотораксу вимушує змінюва­ти тактику лікування — відмовлятись від дренування плевральної порожнини як єдиного способу лікування вперше виниклого спонтанного пневмотораксу та про­водити усім дітям за відсутності абсолютних протипоказів протирецидивне опера­тивне лікування

Методом вибору оперативного лікування спонтанного пневмотораксу у дітей може бути відеоторакоскопічна електрозварювальна плевробразія, поєднана з еле­ктрозварюванням булл та використанням педіатричного лапароскопічного облад­нання.

Перевагами даного методу лікування є: мала травматичність, уникнення потреби у проведенні резекції легені, короткий час перебування на лікарняному ліжку, низь­кий рівень рецидивів, запобігає прогресуванню булльозних змін легені у подальшо­му.

Потреба у проведенні комп’ютерної томографії усім пацієнтам із спонтанним пневмотораксом є сумнівною, оскільки не впливає та тактику лікування.

Пацієнти підліткового віку із спонтанним пневмотораксом потребують консуль­тації генетика для проведення корекції дисплазії сполучної тканини та запобігання прогресування її проявів у інших органах і системах.

Медичні статті завдяки:

Лікарські рослини

капуста-білокачаннаДія: Апетитне, що покращує травлення, шлунково-кишкова, вітамінне, проносне, сечогінний, поліпшує обмін...
айва-довгастаДія: В'яжучий, пом'якшувальний, обволікаючий, сечогінний, кровоспинний, антисептичний, протизапальний,...
lobeliya   Опис лобелії Лобелія являє собою дивовижне багаторічна рослина родини Дзвоникових. Її...