Достовірний факт

Якби довелося одружуватися повторно, то 54% жінок вибрали б власного чоловіка.

СПОСОБИ ХІРУРГІЧНОГО ЛІКУВАННЯ ХРОНІЧНОГО КОЛОСТАЗУ ПРИ ДОЛІХОСИГМІ У ДІТЕЙ

Боднар О. Б.

Буковинський державний медичний університет, м. Чернівці

В останні роки, серед дитячої гастроентерологічної патології реєструється зрос­тання природжених аномалій ободової кишки та її фіксуючого апарату. Доліхосигма займає лідуюче положення, складаючи 45—50%.

Проблема хронічного товстокишкового стазу при доліхосигмі у дітей актуальна, а її рішення може бути забезпечене напрацюванням адекватної тактики лікування, в тому числі хірургічного, в залежності від стадії процеса, характеру та ступеня роз­ладів ободової кишки.

Мета дослідження. Вивчити віддалені результати хірургічного лікування та роз­робити диференційований підхід до обрання способу оперативного втручання при доліхосигмі у дітей.

У роботі проаналізовано результати хірургічного лікування 61 дитини, що були оперовані з приводу доліхосигми в стадії декомпенсації. З метою оцінки якості хірургічних втручань діти були розподілені на дві групи. І група (32 дітей) — порівняльна та ІІ група (29 дітей) — основна. В І групі в якості хірургічного лікуван­ня доліхосигми проведена резекція сигмоподібної ободової кишки. Згідно даним іригографії, пацієнтів II групи розподіляли за критеріями наявності (чи відсут­ності): високого положення лівого вигину ободової кишки (зміщення лівого вигину ободової кишки, відносно правого більше тіла двох хребців) та розширення прямої кишки (збільшення ширини прямої кишки в три рази по відношенню до прокси­мального відділу сигмоподібної ободової кишки). Використано диференційований підхід до обрання способу оперативного втручання в II групі дітей. Для обрання способу оперативного втручання при доліхосигмі у дітей, доцільно розподілення патології на ізольовану доліхосигму (52,46%) та поєднану з високим положенням лівого вигину ободової кишки (47,54%), без— (77,05%) та з— (22,95%) розширенням прямої кишки.

Обстеження пацієнтів проводили в строки від 1 до 5 років післяопераційного періоду. Ефективність проведеного оперативного втручання оцінювали згідно: на­явності чи відсутності клінічних проявів (хронічні запори, каломазання, біль в жи­воті, метеоризм) та показникам аносфінктероманометрії.

Виявлено, що в післяопераційному періоді у дітей I групи спостерігалося пору­шення функційної здатності сфінктерного апарату прямої кишки.

У віддаленому післяопераційному періоді в I групі рецидив хронічних запорів був в 28,13%, енкопрез — 37,5%, біль у животі —71,88%, метеоризм — 53,13%, недо­статністю ілеоцекального замикального апарата — 21,88%. На відміну від того, в II групі рецидив хронічних запорів був лише в 3,45%, каломазання — 3,45%, біль у жи­воті — 10,34%, метеоризм — 13,79%, недостатність ілеоцекального замикального апарата — 3,45%.

Висновки

Оптимальним способом хірургічного лікування ізольованої доліхосигми з роз­ширенням прямої кишки є трансанальне ендоректальне низведення товстої кишки з колоректоанастомозом за Соаве—Болей, без розширення прямої кишки — сигмоїдектомія з колоректоанастомозом "кінець у кінець" з формуванням дистальної ободовокишкової зв'язки.

Патогенетично обґрунтованим методом оперативного втручання при доліхо­сигмі у поєднанні з високим положенням лівого вигину ободової кишки та розши­ренням прямої кишки є пересічення лівої діафрагмально—ободової зв'язки; сигмоїдектомія, низведення товстої кишки з десцендо—ректоанастомозом за Соаве— Кривченею, без розширення прямої кишки — пересічення лівої діафрагмально— ободової зв'язки; сигмоїдектомія з колоректоанастомозом "кінець у кінець" з форму­ванням дистальної ободовокишкової зв'язки.

Медичні статті завдяки:

Лікарські рослини

khmil-zvichajnij Хміль є багаторічним рослиною, мають і довге повзуче кореневище. Стебло у рослини в’юнкі, на...
дивосил-високийСиноніми: Девясільнік, дивосил, дикий соняшник, тваринна трава, луговий аман, майник, оман.Дія:...
журавлина-болотнаДія: Жарознижувальну, бактерицидну, застосовується при кашлі, гарячкових станах, цинзі, зовнішньо -...