Достовірний факт

Щорічно з поверхні тіла людини обсипається 200 грамів клітин шкіри.

ЗНАЧЕННЯ МАГНІТНО-РЕЗОНАНСНОЇ ТОМОГРАФІЇ У ВИБОРІ МЕТОДУ АМПУТАЦІЇ ПРИ СИНДРОМІ ДІАБЕТИЧНОЇ СТОПИ

Федорченко В. М., Василюк С. М., Кримець С. А., Пиптюк В. О., Павлюк Н. М.

Івано-Франківський національний медичний університет

Ефективність хірургічного лікування синдрому діабетичної стопи (СДС) на да­ний час є доволі низькою. Це пояснюється мультифакторністю ґенезу захворюван­ня, що ускладнює контроль за перебігом ранового процесу, медикаментозний та операційний вплив на нього. В лікуванні СДС існує багато невирішених і супереч­ливих питань, продовжується пошук ефективних заходів впливу на його патогене­тичні ланки. Важливим залишається питання вибору методу ощадної ампутації, як раціонального підходу до збереження функціональної здатності нижньої кінцівки. Рутинним діагностичним методом, який дозволяє оцінити рівень ампутації стопи залишається рентгенологічне дослідження, яке, не зважаючи на доступність, володіє недостатньою інформативністю, що вимагає пошуку нових, більш інформативних інструментальних методів дослідження.

Мета роботи. Оцінити значення магнітно—резонансної томографії структур стопи у виборі методу ощадної ампутації у хворих на інфіковані і некротичні вираз­ки при СДС.

Нами було проведено комплексне обстеження та лікування 169 хворих на синд­ром діабетичної стопи II —IV ст. за MeggitWagner. До першої групи (група порівняння) увійшли 89 пацієнтів, у якої застосовували базову терапію і рутинні ме­тоди обстеження стопи. У основній групі (80 хворих) при виборі методу оператив­ного лікування деструктивного процесу стопи, у пацієнтів основної групи поряд із застосуванням рутинного лабораторно—інструменталього обстеження використо­вували магнітно—резонансне дослідження (МРТ) анатомічних структур стопи.

Поряд з рентгенографією стопи у двох проекціях, нами у хворих основної групи була проведена МРТ стопи. При оцінці ефективності цього методу діагностики у ви­борі тактики і способу проведення економної ампутації враховували наступні по­казники: характеристику кістково—суглобового апарату стопи; стан апоневротичних структур стопи; кровопостачання стопи у проксимальних та дистальних відділах.

МРТ стопи дозволяло оцінити структуру уражених кісток і встановити чіткі межі їх деструкції і встановити їх межі при повздовжньому та поперечному скануванні.

Проведення МРТ дозволяло охарактеризувати сухожилковий апарат тилу і підошов­ної поверхні стопи. Неуражені сухожилки виявлялися у вигляді анатомічного утво­рення середньої щільності, яка рівномірно розподілялася. На поперечних сканах діагностувалися апоневротичні піхви. При наявності гнійних запливів за ходом су­хожилка виявлялися ділянки пониженої щільності, які локалізувалися у залежності від поширення гнійного процесу. При оцінці кровопостачання стопи в двохмірному ангіографічному режимі встановлювали характер кровоплину у передній та задній великогомілкових артеріях. При його збереженні судини виявлялися вигляді звивистих утворень підвищеної щільності.

МРТ у хворих на синдром діабетичної стопи є неінвазивним і високоінформативним методом інструментальної діагностики, який дозволив обрати раціональ­ний вид радикальної санації гнійного процесу стопи та покращити безпосередні результати операційного лікування.

Медичні статті завдяки:

Лікарські рослини

аконіт-борецьДія: Знеболююче. Отруйний.МонорецептиАнгіна. Змішати 200 г меду і 100 г внутрішнього свинячого жиру,...
берзой-повислаДія: Сечогінний, потогінний, жовчогінний, «кровоочисний», знеболюючу, протизапальну, ранозагоювальну,...
глід-криваво-червонийОпис: чагарник або деревце, часто з колючками, з черговими перістолопастнимі або роздільними листками і...