Достовірний факт

85% чоловіків у віці від 18 до 34 років не подобаються жінки із силіконовими грудьми.

ХІРУРГІЧНЕ ЛІКУВАННЯ РАНОВИХ ДЕФЕКТІВ НИЖНЬОЇ ТРЕТИНИ ГОМІЛКИ І СТОПИ

Савчин В. С., Стояновський І. В., Тузюк Н. В.

Комунальна міська клінічна лікарня № 8 м. Львів, Центр термічної травми та пластичної хірургії

Лікування ранових дефектів гомілок і стоп є однією з актуальних проблем ме­дичної науки. Нагромаджений досвід лікування хворих з глибокими рановими де­фектами та важкими пошкодженнями стоп та нижньої третини гомілки показує, що відновлення втрачених тканин є складною проблемою реконструктивно-відновної хірургії. Особливості анатомічної будови тканин цієї ділянки — тонкий прошарок підшкірно—жирової клітковини, велика кількість функціонально важливих ана­томічних структур — кістки, сухожилки, судини, нерви, оголення яких може приве­сти до некрозу останніх і порушення функції стопи, інвалідності.

Мета роботи. Покращити результати лікування хворих з глибокими рановими дефектами нижньої третини гомілки і стопи шляхом удосконалення методів шкірної пластики для відновлення форми і функції цієї частини тіла.

Дослідженням охоплено 65 пацієнтів , які лікувалися в опіковому центрі 8-ї ко­мунальної міської клінічної лікарні м. Львова в період 1996 по 2014 рік з рановими дефектами та захворюваннями ділянки нижньої третини гомілки та стопи. Серед них діти віком від 3 до 18 років і дорослі від 18 до 67 років. Дівчат і жінок було 8, хлопчиків і чоловіків — 57. Структура пацієнтів: гнійно-некротичні захворювання —4 хворих, рвано — скальповані та розчавлені рани — 11хворих; відкриті переломи кісток гомілки та стопи з некрозом м'яких тканин — 28 хворих; ампутаційні кукси після травм — 5хворих;ампутаційні кукси після відмороження—8 хворих; пухлини шкіри в ділянці стопи—2 хворих; налижки в ділянці п'ятки—3 хворих; глибокі опіки гомілки і стопи —4 хворих.

Особливості анатомічної будови та функції тканин стопи,які несуть постійне на­вантаження при ходьбі, при травмах останніх заставляють хірургів вдумливо прий­мати рішення при виборі способу відновлення тканин. При госпіталізації хворих обстежували клінічно, лабораторно, проводилися бактеріологічні та рентгено­логічні дослідження, доплерометрія, комп'ютерна ангіографія у частини пацієнтів (2012— 2014 роки). Вільну аутодермопластику застосовували у 3 пацієнтів при за­критті гранулюючи ран площею до 250 см2, коли немає оголених глибоких ана­томічних структур. Для лікування дефектів шкіри та м'яких тканин в ділянці нижньої третини гомілки та стопи використовували пластику клаптями на тимчасовій хар­чуючій ніжці з другої кінцівки у 17 хворих. Ця методика дала добрий косметичний і функціональний результат, дозволила закрити великі площі ураження, проста у ви­конанні. У 4 хворих використовували методику закриття ранових дефектів гомілки та стопи кругле стебло Філатова з віддалених частин тіла. У 3 пацієнтів з глибокими налижками розміром до 12—20 см2 в ділянці п'ятки ми використовували острівцеві клапті стопи на глибоких гілках медіальної підошвенної судини. Глибокі відморо­ження стопи часто закінчуються високими ампутаціями. Впровадження методики ранніх операцій (декомпресивні некротомії на протязі першої доби) дозволили нам в окремих випадках обмежитися тільки частковою ампутацією стоп, некрозом шкірних покривів і формуванням гранулюючи ран на куксах стоп. У 8 хворих з відмороженням стоп виконали закриття гранулюючи ран підошвенної поверхні стоп суральними клаптями площею від 30см2 до 120 см2. Рвано— скальповані та

розчавлені рани стопи і гомілки, глибокі локальні опіки, пухлини шкіри після вида­лення утвору в межах здорових тканин закривали шкірно—фасціальними клаптя­ми на суральній артерії площею від 50см2 до 110 см2. Відкриті переломи кісток з не­крозом шкіри та м'яких тканин лікували шляхом комбінованої пластики. Відкриті сегменти оголених кісток та сухожилків закривали клаптями з метою реваскуляризації останніх і створення міцного шкірного покриву. У 32 хворих проведено за­криття рани клаптями на перфорантних судинах. При використанні клаптів на су­ральній судинній ніжці у 2—х випадках ми отримали повний некроз клаптя. Частко­вий некроз клаптя (до 3—4 см2) ми отримали у 4 хворих.

Висновки

Лікування дефектів шкіри та м'яких тканин нижньої третини гомілки та стопи при оголених глибоких структурах в першу чергу повинно бути спрямоване на за­криття рани шкірними клаптями і реваскуляризацію оголених глибоких структур.

Медичні статті завдяки:

Лікарські рослини

капуста-білокачаннаДія: Апетитне, що покращує травлення, шлунково-кишкова, вітамінне, проносне, сечогінний, поліпшує обмін...
khmil-zvichajnij Хміль є багаторічним рослиною, мають і довге повзуче кореневище. Стебло у рослини в’юнкі, на...
картопляДія: Сечогінний, проносний, покращує травлення, шлунково-кишкова, протиблювотну, протизапальну,...