Достовірний факт

Кофеїн будить скажений апетит, підсилюючи секрецію шлункового соку. Тому регулярне споживання напоїв з кофеїном натще може стати причиною гастриту й виразки.

ПОШКОДЖЕННЯ ЖОВЧНИХ ПРОТОКІВ ПРИ ЛАПАРОСКОПІЧНІЙ ХОЛЕЦИСТЕКТОМІЇ

Ничитайло М. Ю., Скумс А. В., Литвин О. І., Шкарбан В. П., Михальчевский В. П., Скумс А. А., Щербина С. І., Гоман А. В.

Національний інститут хірургії та трансплантології імені О. О. Шалімова НАМН

України, м. Київ

Лапароскопічна холецистектомія являється стандартним оперативним втручан­ням в лікуванні жовчнокам'яної хвороби і є однією з найбільш поширених хірургіч­них операцій в Європі та світі. Однак запровадження лапароскопічної методики сприяло суттєвому (в 2 — 5 разів) збільшенню частоти пошкоджень магістральних жовчних протоків в порівнянні з відкритою технікою операції — до 0,3—2%. Врахо­вуючи свою значущисть питання, пов'язані з профілактикою та лікуванням пошко­джень жовчних протоків, постійно знаходяться в центрі уваги EAES, IHPBAта інших провідних світових хірургічних організацій.

Метою роботи став аналіз набутого досвіду лікування пошкоджень жовчних про­токів під час лапароскопічної холецистектомії та розробка рекомендацій щодо їх корекції.

За період з травня 1993 по січень 2015 рр. в Національному Інституті хірургії та трансплантологиії ім. О. О. Шалімова НАМИ України знаходились на лікуванні 187 хворих з ненавмисними пошкодженнями жовчних протоків при виконанні ЛХЕ. За­значену групу хворих склали 158 жінок та 29 чоловіків у віці від 24 до 74 років. Інтраопераційно пошкодження жовчних протоків було виявлено у 40 (21,4%) хво­рих, а у 147 (78,6%) — в післяопераційному періоді в термін від 3 діб до 2 років.

В роботі використована модифікована нами класифікація, яка передбачає роз­поділ всіх пошкоджень на малі та великі. Зокрема, серед великих виділяємо часткові (крайове пошкодження) та повні (пересічення та висічення сегменту протока). Ха­рактеризуючи повні пошкодження використовували класифікацію стріктур жовчних протоків за H. Bismuth. Крім того, серед великих окремо віділяємо комбі­новані пошкодження протоків з судинами печінково—дванадцатипалої зв'язки (пе­реважно правої печінкової артерії). Методологічно класифікація суттєво не відрізняється від запропонованих класифікацій EAESта АТОМ [A. Fingerhut].

Характер пошкодження жовчних протоків під час лапароскопічної встановлено у 149 з 187 хворих. Зовнішнє чи внутрішньочеревне підтікання жовчі внаслідок резидуального холедохолітіазу ("малі" пошкодження) спостерігали у 9 хворих. "Ве­ликі" пошкодження відмічені у 140 пацієнтів: у 27 — часткові, у 113 — повні. У 11 хво­рих діагностовані комбіновані (поєднані) пошкодження жовчних протоків та судин печінково—дванадцатипалої зв'язки, переважно правої печінкової артерії.

Частіше за інші (108 випадків — 72,5%) спостерігали "класичний" варіант (по A. M. Davidoff) пошкодження жовчного протока, який виникає внаслідок помил­кової ідентифікації трубчастих структур печінково—дванадцатипалої зв'язки.

Аналіз повних пошкоджень продемонстрував переважання високих типів III, IV та V за Н. Bismuth— у 113 (75,8%) хворих.

У випадках своєчасної діагностики підтікання жовчі внаслідок "малих" та частко­вих пошкоджень перевагу надавали використанню мініінвазивних методик із черезшкірного та ендоскопічного доступів, за показами — релапароскопії.

Хворі з великими латеральними та повними пошкодженнями, а також стенозами жовчних протоків з великою протяжністю потребували хірургічної корекції після розпізнання травми пізніше 48 годин з моменту ЛХЕ. При розвитку жовчного перитониту хірургічна корекція мала етапний характер: спочатку виконували зовнішнє дренування жовчних протоків, потім — в терміи 1 — 2,5 міс — реконструк­тивний етап.

Операцією вибору в даної категорії хворих вважаємо формування "високого" гепатикоєюноанастомозу як у випадках інтраопераційного виявлення пошкодження, так і в віддаленому післяопераційному періоді. При первинних операціях методи тичасового чи постійного дренування анастомозів не застосовуємо. Тактика ліку­вання хворих з комбінованими пошкодженнями жовчних протоків та судин зале­жала від перебігу захворювання та характеру ускладнень що виникли. У більшості хворих (74,2%) спостерігали компенсацію артеріального кровопостачання долі печінки за рахунок колатералей, тому адекватним об'ємом хірургічного втручання у них було формування гепатикоєюноанастомозу. У 25,8% хворих виконали резекції печінки у зв'язку з її абсцедуванням чи атрофією. Задовільні результати отримано у 177 хворих (94,9%). Померло 2 пацієнтів (1,1%).

Корекція пошкоджень жовчних протоків слід виконувати в спеціалізованих цен­трах, які мають досвід в їх лікуванні, на основі мультидисциплінарного підходу сумісними зусиллями хірурга, спеціалістів з ультразвукової діагностики, інтер­венційної радіології та ендоскопії.

Медичні статті завдяки:

Лікарські рослини

калина-звичайнаСиноніми: Сніжки, калининаДія: Кровоспинний, серцево-судинні, протиспазматичний, протисудомну,...
айва-довгастаДія: В'яжучий, пом'якшувальний, обволікаючий, сечогінний, кровоспинний, антисептичний, протизапальний,...
ехінацея-пурпурнаДія: знеболювальну, антисептичну, ранозагоювальну. застосовується при інфекційних захворюваннях,...