Достовірний факт

Капіляри, розташовані на руках людини, настільки малі, що навіть десять із них, взятих разом, будуть тонше людського волосся.

ДОСВІД ВПРОВАДЖЕННЯ ЛАПАРОСКОПІЧНОЇ ПРОТЕЗУЮЧОЇ ГЕРНІОПЛАСТИКИ ПРИ ЛІКУВАННІ ПІСЛЯОПЕРАЦІЙНИХ ВЕНТРАЛЬНИХ ГРИЖ

Іоффе О. Ю., Тарасюк Т. В., Стеценко О. П., Цюра Ю. П., Кривопустов М. С.

Національний медичний університет ім. О. О. Богомольця, м. Київ, Україна

Щороку все більшого поширення набуває впровадження мініінвазивних техно­логій в хірургічну практику. I якщо виконання лапароскопічної герніопластики з приводу пахових гриж рекомендовано Європейським товариством герніологів, то питання щодо застосування мініінвазивних технологій при лікуванні хворих з післяопераційними вентральними грижами є відкритим. Поширеність даної пато­логії сягає 23% від загальної кількості гриженосіїв. В Україні традиційною операцією залишається аллопластика з "відритого" доступу. Лапароскопічні технології при лікуванні післяопераційних вентральних гриж знаходяться на стадії впровадження та застосовуються переважно в спеціалізованих медичних центрах, на базі клінік хірургічних кафедр університетів.

Мета роботи: покращити результати хірургічного лікування хворих з післяопе­раційними вентральними грижами.

В період з серпня 2011 по лютий 2015 року в клініці кафедри загальної хірургії № 2 Національного медичного університету імені О. О. Богомольця виконано 37 планових лапароскопічних протезуючих герніопластик з приводу післяопе­раційних вентральних гриж. Середній вік хворих складав 52,7 + 10,3 р. Жінок було 21, чоловіків — 16. В дослідження були включені пацієнти з післяопераційними вен­тральними грижами розміром від 3 до 15 см в діаметрі. В усіх випадках використо­вували композитний сітчатий імплант, який розташовували інтраабдомінально за методикою ІРОМ (intraperitonealonlaymesh).

У всіх хворих операцію починали зі встановлення оптичного троакару — відеотроакару або виконували встановлення першого троакару "відкрито" за методикою Хассана. Вважаємо принциповим застосування саме таких методик, що дозволяє мінімізувати ризик травми внутрішніх органів, які можуть бути фіксовані до перед­ньої черевної стінки.

В 26 (71%) випадках при виконанні лапароскопічної герніопластики застосову­вали 3 троакари: 1 троакар 12 мм (оптичний) — в мезогастрії по лівому фланку, 2 троакари 10 мм — в епі— та гіпогастрії по лівому фланку. Таке розташування троакарів дозволяло виконувати маніпуляції в усіх зонах черевної порожнини. Однак, в 11 (29%) випадках виражений злуковий процес та неможливість візуалізації зони епі— та гіпогастрію по лівому фланку для введення 2го та 3го троакарів зумовило необхідність встановлення троакару 5 мм в мезогастрії по правому фланку, з метою проведення вісцеролізу. Вісцероліз виконували за допомогою гармонічного скаль­пелю Ultracision (Ethicon, USA).

З метою пластики передньої черевної стінки застосовували наступні види ком­позитних сіток: PROCEED (Ethicon, USA) — 14, PHISIOMESH (Ethicon, USA) — 7, PARIETEX (TycoHealthcare, USA) — 16. Розміри імпланту обиралися індивідуально, в за­лежності від розміру, кількості дефектів передньої черевної стінки. Фіксацію імплантата проводили в 2 етапи. Першим етапом виконували фіксацію імплантата до передньої черевної стінки в 4 точках за допомогою субкутанних швів. Другим етапом застосовували різні види герніостеплерів: ProTack (Covidien, USA) — 22, AbsTack (Covidien, USA) — 13, SecureStrap (Ethicon, USA) — 2. При цьому фіксацію сітчатого імпланту скобами герніостеплера здійснювали по типу корони — в два ря­ди навколо грижевого дефекту та по периферії імпланту.

Лапароскопічна методика герніопластики не передбачала дренування ран та че­ревної порожнини. Середня тривалість герніопластики становила 117±26 хв та була зумовлена необхідністю проведення ретельного вісцеролізу та підготовки перед­ньої черевної стінки до фіксації імпланту. Наркотичні анальгетики в ранньому післяопераційному періоді не застосовувалися. Післяопераційний ліжко—день ста­новив 2,86±1,27.

Впровадження в хірургічну практику лапароскопічної протезуючої герніоплас­тики дає змогу досягти ефективного результату лікування післяопераційних вент­ральних гриж, при цьому покращити якість життя хворих в ранньому післяопе­раційному періоді.

Медичні статті завдяки:

Лікарські рослини

іва-гостролистого-верба-козяча-вербаСиноніми: Верба козяча, верба, Таловий кущ, верба козяча, бредіна, червона лоза, тала. Опис:...
turetskij-gorokh Турецький горох (баранячий горох, нут) – один з корисних рослинних джерел білка. За поживними...
горець-почечуйнийСиноніми: Гемороїдальна трава, почечуйная трава, гірчак, горкушнік, дурніка, почечуйнік.Дія:...