Достовірний факт

На пережовування селери витрачається більше енергії, чим можна отримати із самої селери.

ДО ПИТАННЯ ФОРМУВАННЯ БІЛІОДИГЕСТИВНОГО АНАСТОМОЗУ

Гривенко С. Г., Рязанов П. О.

Кримський державний медичний університет ім. С. І. Георгієвського, м. Сімферополь

Проблема лікування хворих з обструктивними ураженнями поза печінкових жовчовивідних проток (ПЗЖП) та їх ятрогенними ушкодженнями не втрачає своєї актуальності у зв'язку з тим, що не рідко зустрічається у клінічній практиці, а також незадовільними результатами лікування [Г. Л. Гиорхелидзе, 2009]. Разом з тим, про­блема біліодигестивного анастомозування (БДА) при обструкції ПЗЖП залишається до кінця не вирішеною та дискутабельною. Остаточно не узгоджені покази до засто­сування різних видів БДА, не вирішені всі технічні аспекти їх виконання, самі БДА не є ідеальними і не завжди призводять до стійкого виліковування хворих [А. Г. Бебуришвили, 2005; 3. И. Гальперин, 2006].

Мета дослідження — розробка і впровадження в клінічну практику нового спосо­бу біліодигестивного анастомозу.

Робота заснована на ретроспективному аналізі результатів обстеження та хірургічного лікування 102 пацієнтів оперованих з приводу захворювань ПЗЖП та органів панкреатодуоденальної зони, у яких проводили формування БДА. Дослідження проведено у двох групах хворих. Основну групу склали 59 хворих, у яких застосовували техніку авторського однорядного шва при формуванні БДА. У контрольну групу увійшли 43 хворих з аналогічною патологією, у яких для форму­вання анастомозів використовували загальновизнану техніку формування БДА.

Запропонована техніка формування БДА полягає у наступному (Патент України на корисну модель № 94752). Після мобілізації дванадцятипалої кишки за Кохером розкривають холедох поздовжнім розрізом по краю дванадцятипалої кишки. За ме­тодикою Юраша—Віноградова розріз дванадцятипалої кишки проводять у попере­ковому напрямку, за Фінстерером — у поздовжньому, по Флеркену — в поздовжньо­му та перпендикулярно розрізу на загальній жовчній протоці. Довжина розрізу два­надцятипалої кишки повинна бути менше довжини розрізу холедоха. Анастомоз до­вжиною 15—20 мм накладають атравматичною голкою. Задню губу анастомозу фор­мують однорядними вузловими серозно—м'язевими швами вузликами до середини, при чому відстань між окремими швами складає 5—6 мм, а глибина захоплення країв тканини не більше 3,5 мм. Зав'язування вузлів проводять з силою до зіткнення країв ділянок, що анастомозуються. Після накладення задньої губи анастомозу про­довжують накладення анастомозу з прошиванням передньої губи формуючи одно­рядні вузлові серозно—м'язеві шви вузликами назовні, при чому відстань між окре­мими швами та глибина захоплення країв тканини аналогічна, як і на задній губі. У випадках діастазу слизової оболонки по лінії анастомозу при формуванні одноряд­ного шва торцевий край слизової зводиться кількома вузловими швами, так щоб лінія анастомозу була прикрита слизовою.

У хворих основної групи були сформовані наступні типи анастомозів: холедохо—дуодено /29/, холецисто—ентеро /29/ та гепатіко—ентеро /1/. Для порівняння результатів виконаних оперативних втручань у хворих контрольної групи також бу­ли сформовані: холедохо—дуодено /21/ та холецисто—ентеро /22/ анастомози.

У ранньому післяопераційному періоді у хворих основної групи не діагностова­но жодного ускладнення. В той же час у хворих контрольної групи в ранньому післяопераційному періоді діагностовано кровотечу з лінії швів холедохо—дуодено анастомозу /1/, та нагноєння післяопераційної рани /3/.

Віддалені результати простежені у 11 хворих основної та 7 контрольної груп. У хворих основної групи при проведенні контрольних ендоскопій (в терміни від 3 місяців до 1 року) запальна реакція в ділянці БДА практично була відсутня, рубцевих деформацій і стенозів анастомозів не виявлено. Не відмічено також лігатур в ділянці анастомозів. Натомість у одного хворого контрольної групи через 9 місяців після операції діагностовано лігатури анастомозу.

Висновки

Застосування запропонованої однорядної техніки формування біліодигестивних анастомозів в абдомінальній хірургії дозволяє зменшити частоту післяопе­раційних ускладнень, покращити результати та функціональні наслідки виконаних операцій. Отримані результати дозволяють рекомендувати запропоновану техніку формування анастомозів при виконанні операцій у хворих з обструктивними ура­женнями позапечінкових жовчовивідних проток.

Медичні статті завдяки:

Лікарські рослини

milnyanka   Ботанічна характеристика мильнянки Мильнянка являє собою трав’яниста рослина у...
валеріана-лікарськаДія: Серцево-судинні, знижує кров'яний тиск, заспокійливу, снодійну, знеболююче, протиспазматичний,...
буряк-звичайнаДія: сечогінний, проносний, протизапальну, знеболюючу, котре знижує кров'яний тиск, застосовується при...