Достовірний факт

У собак нюх в 20 разів гостріше, чим у людини.

ДО ПИТАННЯ ФОРМУВАННЯ БІЛІОДИГЕСТИВНОГО АНАСТОМОЗУ

Гривенко С. Г., Рязанов П. О.

Кримський державний медичний університет ім. С. І. Георгієвського, м. Сімферополь

Проблема лікування хворих з обструктивними ураженнями поза печінкових жовчовивідних проток (ПЗЖП) та їх ятрогенними ушкодженнями не втрачає своєї актуальності у зв'язку з тим, що не рідко зустрічається у клінічній практиці, а також незадовільними результатами лікування [Г. Л. Гиорхелидзе, 2009]. Разом з тим, про­блема біліодигестивного анастомозування (БДА) при обструкції ПЗЖП залишається до кінця не вирішеною та дискутабельною. Остаточно не узгоджені покази до засто­сування різних видів БДА, не вирішені всі технічні аспекти їх виконання, самі БДА не є ідеальними і не завжди призводять до стійкого виліковування хворих [А. Г. Бебуришвили, 2005; 3. И. Гальперин, 2006].

Мета дослідження — розробка і впровадження в клінічну практику нового спосо­бу біліодигестивного анастомозу.

Робота заснована на ретроспективному аналізі результатів обстеження та хірургічного лікування 102 пацієнтів оперованих з приводу захворювань ПЗЖП та органів панкреатодуоденальної зони, у яких проводили формування БДА. Дослідження проведено у двох групах хворих. Основну групу склали 59 хворих, у яких застосовували техніку авторського однорядного шва при формуванні БДА. У контрольну групу увійшли 43 хворих з аналогічною патологією, у яких для форму­вання анастомозів використовували загальновизнану техніку формування БДА.

Запропонована техніка формування БДА полягає у наступному (Патент України на корисну модель № 94752). Після мобілізації дванадцятипалої кишки за Кохером розкривають холедох поздовжнім розрізом по краю дванадцятипалої кишки. За ме­тодикою Юраша—Віноградова розріз дванадцятипалої кишки проводять у попере­ковому напрямку, за Фінстерером — у поздовжньому, по Флеркену — в поздовжньо­му та перпендикулярно розрізу на загальній жовчній протоці. Довжина розрізу два­надцятипалої кишки повинна бути менше довжини розрізу холедоха. Анастомоз до­вжиною 15—20 мм накладають атравматичною голкою. Задню губу анастомозу фор­мують однорядними вузловими серозно—м'язевими швами вузликами до середини, при чому відстань між окремими швами складає 5—6 мм, а глибина захоплення країв тканини не більше 3,5 мм. Зав'язування вузлів проводять з силою до зіткнення країв ділянок, що анастомозуються. Після накладення задньої губи анастомозу про­довжують накладення анастомозу з прошиванням передньої губи формуючи одно­рядні вузлові серозно—м'язеві шви вузликами назовні, при чому відстань між окре­мими швами та глибина захоплення країв тканини аналогічна, як і на задній губі. У випадках діастазу слизової оболонки по лінії анастомозу при формуванні одноряд­ного шва торцевий край слизової зводиться кількома вузловими швами, так щоб лінія анастомозу була прикрита слизовою.

У хворих основної групи були сформовані наступні типи анастомозів: холедохо—дуодено /29/, холецисто—ентеро /29/ та гепатіко—ентеро /1/. Для порівняння результатів виконаних оперативних втручань у хворих контрольної групи також бу­ли сформовані: холедохо—дуодено /21/ та холецисто—ентеро /22/ анастомози.

У ранньому післяопераційному періоді у хворих основної групи не діагностова­но жодного ускладнення. В той же час у хворих контрольної групи в ранньому післяопераційному періоді діагностовано кровотечу з лінії швів холедохо—дуодено анастомозу /1/, та нагноєння післяопераційної рани /3/.

Віддалені результати простежені у 11 хворих основної та 7 контрольної груп. У хворих основної групи при проведенні контрольних ендоскопій (в терміни від 3 місяців до 1 року) запальна реакція в ділянці БДА практично була відсутня, рубцевих деформацій і стенозів анастомозів не виявлено. Не відмічено також лігатур в ділянці анастомозів. Натомість у одного хворого контрольної групи через 9 місяців після операції діагностовано лігатури анастомозу.

Висновки

Застосування запропонованої однорядної техніки формування біліодигестивних анастомозів в абдомінальній хірургії дозволяє зменшити частоту післяопе­раційних ускладнень, покращити результати та функціональні наслідки виконаних операцій. Отримані результати дозволяють рекомендувати запропоновану техніку формування анастомозів при виконанні операцій у хворих з обструктивними ура­женнями позапечінкових жовчовивідних проток.

Медичні статті завдяки:

Лікарські рослини

золототисячник-звичайний-центавраДія: апетитне, антибактеріальну, тонізуючу, сечогінну, має антиоксидантну активність. Опис: Невелике...
бедренец-ломикаміньОпис: багаторічна трав'яниста рослина з сімейства зонтичних висотою 30-80 см з веретеновідним коренем...
korini-alteja-ta-iogo-vlastivosti Алтей(лат. Althaéa) – рід трав’янистих рослин сімейства Мальвові. Латинська...