Достовірний факт

57% шведів не користується презервативами під час сексу з незнайомими жінками. Це найвищий показник у Європі.

ОБГРУНТУВАННЯ ДОЦІЛЬНОСТІ ЗАСТОСУВАННЯ ІННОВАЦІЙ В ЛАПАРОСКОПІЧНІЙ ГЕРНІОПЛАСТИЦІ

Білянський Л. С, Шамсія Р. Н., Дубенко Є. М., Васильєв А. В.

Національний медичний університет імені О. О. Богомольця, міська клінічна лікарня № 18

Щорічно у світі виконується понад 2 млн хірургічних втручань з приводу гриж черевної стінки, з них з приводу пахвинної грижі — 80%, що складає 10 — 15% всіх оперативних втручань. Використання новітніх технологій виготовлення само— фіксуючих протезів та електрозварювання м'яких тканин дають можливість змен­шити витрати на лапароскопічну герніопластику, не втрачаючи якості, що може сприяти їх більшій популяризації.

Метою роботи було поліпшення результатів лікування пацієнтів з пахвинними грижами, шляхом використання при лапароскопічній герніопластиці полегшених само—фіксуючих сітчастих імплантів, та технології електрозварювання м'яких тка­нин.

Проведено ретроспективний аналіз 125 відеолапароскопічних операцій з при­воду пахвинної грижі у 112 (89,6%) чоловіків і 13 (10,4%) жінок, віком 17 — 84 (57±19,8) років за методикою TAPP, з використанням різних сітчастих імплантів на базі кафедрі хірургії № 1 Національного медичного університету імені О. О. Бого­мольця за період з 2013 по 2015 роки.

Для фіксації полегшених поліпропіленових монофіламентних протезів у 66 пацієнтів (52,8%) використовували герніостеплери. Відновлення очеревини над протезом у 54 випадках (81,8%) здійснювалось вікриловою ниткою, а у 12 випадках (18,2%) — за допомогою технології електрозварювання м'яких тканин. У 59 пацієнтів (47,2%) використовувались напіврозсмоктуючі композитні само—фіксуючі протези. У 31 хворого (52,5%) використовували важку сітку з монофіламентного поліестеру, а у 28 (47,5%) випадках — полегшену поліпропіленову. В цій групі пацієнтів цілісність очеревини в 27 випадках (45,8%) відновлювали вікріловою нит­кою, в 32 випадках (54,2%) — за допомогою технології електрозварювання м'яких тканин.

В першій групі хворих рецидиви виявлено у 3. На нашу думку причиною їх ви­никнення були недостатні розміри сітчастого імплантату. Використовуючи проте­зи, шириною понад 10 см, рецидивів вдалось уникнути. Виявленні гематоми еваку­ювали за допомогою пункції під контролем УЗД. У 2—х випадках гематоми виникли після використання звичайних поліпропіленових сіток і були обумовлені недо­статнім гемостазом. При використанні важких само—фіксуючих сіток з монофіламентного поліестеру, у 4 хворих також були виявлені гематоми. При використанні легких само—фіксуючих сіток гематом не було виявлено. Сероми виявлялися на 5— 7 добу при УЗД—контролі зони операції. При об'ємі сероми понад 60,0 мл викону­вали евакуацію за допомогою пункції під контролем УЗД.

Хронічний персистуючий пахвинний біль відмічався у 5 пацієнтів першої гру­пи, де імплант фіксували герніостеплером. Само—фіксуючі сітки не викликали пах­винного болю, хоча в 2 випадках використання важкої сітки больовий синдром був наявним протягом менше 3 місяців.

Висновки

Використання легких само—фіксуючих сіток при лапароскопічній протезній пластиці за методикою TAPPдозволяє уникнути гематом, знизити кількість сером та не викликає проявів хронічного пахвинного болю в післяопераційному періоді.

Використання само—фіксуючих сіток та методик електрозварювання м'яких тканин дозволяє зменшити матеріальні витрати на операцію в 2 рази, що сприяє більшій популяризації означених методик.

Медичні статті завдяки:

Лікарські рослини

змееголовник-молдавськийСиноніми: драконоголовнік, меліса турецька, синявкаДія: Апетитне, що підсилює діяльність травних...
nasturtsiya   Ботанічна характеристика настурції Настурція представляє собою багаторічна рослина (для...
капуста-білокачаннаДія: Апетитне, що покращує травлення, шлунково-кишкова, вітамінне, проносне, сечогінний, поліпшує обмін...