Достовірний факт

На робочому столі жінки в три рази більше бактерій, чим на столі чоловіка. Причина в тому, що жінки частіше контактують із дітьми й зберігають їжу в ящиках столів.

НАШ ДОСВІД ЛІКУВАННЯ МІННО-ВИБУХОВИХ ТА ВОГНЕПАЛЬНИХ ПОРАНЕНЬ КІНЦІВОК

Цвих А. А., Жуковський В. С., Петрів Л. З., Перетятко Р. О., Королюк О. В., Чемерис О. М.

Львівський національний медичний університет ім. Данила Галицького, 8—ма міська клінічна лікарня, м. Львів

В останні роки неухильно зростає кількість вогнепальних та мінно-вибухових травм, що пов'язано з необережним поводженням із зброєю та петардами, подіями на сході країни.

Мета. Покращити результати лікування вогнепальних та мінно-вибухових травм кінцівок.

За період 2000-2014 р. у хірургічному відділенні поєднаної травми 8-ї МКЛ м. Львова проліковано 78 пацієнтів з вогнепальними та мінно-вибуховими поранен­нями верхніх та нижніх кінцівок, віком від 11 до 67 років, з яких 4 жіночої статі. Ос­новна причина травми 43 пацієнтів необережне поводження з різними видами вибухових пристроїв, 12 пацієнтів кульові та 23 дробові пораненням. У 48 ви­падках травмовані верхні кінцівки, 30 нижні.

З 48 пацієнтів з травмою верхніх кінцівок 7 з відчленування на рівні пе­редпліччя, 32 на рівні сегментів пальців та кисті, 9 множинні рвані рани кисті з опіками м'яких тканин. У 17 пацієнтів із вибуховими травмами діагностували мно­жинні ушкодження тіла, частіше обличчя та очей. Всім хворим старалися провести органозберігальні операції.

Травми нижніх кінцівок в основному були в наслідок кульових поранень. Відчле­нування нижніх кінцівок спостерігали у 6 хворих на рівні нижньої третини гомілки та стопи. Формування кукс при первинній хірургічній обробці ран вважаємо не­доцільним із-за великого ризику розвитку гнійно-септичних ускладнень. Кукси кінцівок формували у терміни 6-14 доба, після зменшення набряку та запалення тканин.

Об'єм надання допомоги залежав від тяжкості стану пацієнта та характеру трав­ми. При пошкодженнях кісток проводили стабілізацію уламків апаратами зовнішньої фіксації. Для попередження синдрому підвищеного підфасціального ти­ску проводили фасціотомії, дренування ранових каналів з налагодженням вакуум­ного чи проточно-промивного дренування. Видаляли ті сторонні тіла, які були лег­ко досяжними для видалення, проникали в порожнину суглобу чи несли небезпеку пошкодження судин та нервів. Проведення додаткової травматизації тканин з ме­тою пошуку сторонніх тіл в товщі м'яких тканин вважаємо недоцільним. У 6 хв. діаг­ностовано пошкодження нервів, відновлення яких було не можливим через дефект та розчавлення тканин. Цим хворим проводилися відновчі та реконструктивні опе­рації у віддаленому періоді. У 9 хворих з великими дефектами судин проведено відновлення цілості аутовенозними вставками (АВВ). З метою зменшення ризику тромбозу анастомозу та ерозивних кровотеч 4 АВВ були накладені екстраанатомічно.

У8 хворих проведено органозберігальні операції з повторними некректоміями та закриттям дефекту тканин шкірно-жировим клаптями на харчуючій ніжці чи вільною аутодермопластикою. В подальшому цим хворим проводилися реконструк­тивні операції та відновча терапія.

Висновки

При проведенні ПХО ран необхідно проводити максимальне збереження сег­ментів кисті, для проведення в подальшому реконструктивних операцій та відновчого лікування. При пошкодженнях магістральних судин методом вибору повинна бути аутовенозна вставка, а при значній руйнації тканин — проведення останньої екстра анатомічно. З метою зменшення кількості гнійно—септичних ускладнень обов'язковим елементом ПХО повинна бути фасціотомія, а формування кукс про­водити на 6—14 добу.

Медичні статті завдяки:

Лікарські рослини

каперси-колючіДія: В'яжучий, сечогінний, антисептичну, знеболюючу, застосовується при іпохондрії, істеричних...
дягель-лікарськийДія: Сечогінний, потогінний, відхаркувальний, шлунково-кишкова, тонізуючу, застосовується при...
арніка-гірськаДія: Серцево-судинні, заспокійливу, протісудорожное, протизапальну, ранозагоювальну, кровоспинну,...