Достовірний факт

25% жінок не проти, щоб чоловіки зрідка користувалися косметикою.

КОНТРОВЕРСІЙНІ ПИТАННЯ ВИКЛАДАННЯ ВІЙСЬКОВОЇ ХІРУРГІЇ У ВИЩИХ МЕДИЧНИХ НАВЧАЛЬНИХ ЗАКЛАДАХ УКРАЇНИ

Лукавецький О. В., Дибас Б. В., Баб'як Т. Є.

Львівський національний медичний університет імені Данила Галицького

Суспільно—політичні події в Україні у 2013—2015 рр. продемонстрували необ­хідність перегляду низки організаційних та освітніх питань у роботі медичної галузі в надзвичайних ситуаціях. Характер ведення бойових дій та застосування сучасних видів зброї супроводжується важкими пораненнями, політравмою, часто комбіно­ваним пошкодженням тканин та систем організму. У контексті залучення працівників цивільних закладів охорони здоров'я спільно з військовими лікарями до надання медичної допомоги в складних умовах мобільних шпиталів, районних або міських лікарень, які в близькості до місця подій, все більшої актуальності набу­вають питання відновлення підготовки фахівців вищими навчальними закладами з різних дисциплін військової медицини.

Метою навчання повинно бути здобуття базових знань та оволодіння практич­ними навиками щодо розуміння особливостей патоморфології ранового процесу, спричиненого вогнепальною чи вибуховою травмою, відмінностей в організації роботи медичної служби та алгоритму дій з надання невідкладної допомоги на місці поранення та на етапах медичної евакуації.

Станом на початок 2014—2015 навчального року викладання військової медици­ни у вищих навчальних закладах України регламентується дорученням Кабінету Міністрів України від 03.05.2014 р. і листами МОЗ України від 27.05.2014 р. та 09.10.2014 р., щодо поліпшення організації вивчення студентами питань військової медицини та медицини надзвичайних ситуацій. Згідно рекомендацій, викладання військової хірургії передбачено для студентів 5 курсу медичних факультетів в обсязі 45 годин: практичних занять — 32 год., лекцій — 8 год., самостійна робота — 5 год.; для студентів 6 курсу медичних факультетів — 2 год. аудиторних занять.

Керуючись директивними документами та аналізуючи власний досвід викладан­ня військової хірургії у 2014—2015 навчальному році, вважаємо за необхідне окрес­лити дискусійні питання та можливі шляхи їх вирішення, зокрема: розподіл тем у робочій навчальній програмі, що попередньо реалізується лише для студентів 5 кур­су медичних факультетів; забезпечення сучасними методичними рекомендаціями, підручниками та мультимедійними матеріалами; створення тренінг—класів для оп­рацювання практичних навиків; відповідність клінічних баз кафедр до викладання військової медицини. Запропонований проект вивчення військової хірургії в струк­турі модуля на 5 курсі медичних факультетів ускладнюється неможливістю корект­ного поєднання тем, вимагає адаптації навчальної програми шляхом вилучення та об'єднання деяких нозологічних форм розділу серцево—судинної хірургії, що оче­видно не сприяє якості викладання та засвоєння дисципліни.

Вважаємо, що інтегрування тем військової медицини у навчальні плани доцільно здійснювати невід'ємно від змісту наскрізної програми з дисципліни "Хірургія" на 4, 5 та 6 курсах медичних факультетів, диференційовано доповнюючи відповідні модулі. Як приклад: тему "Поранення, закриті пошкодження черевної по­рожнини, тазу і органів тазу" можна розглядати на 4 курсі в модулі "Абдомінальна хірургія", змістовий модуль "Ургентна абдомінальна хірургія"; тему "Поранення (по­шкодження) грудної клітки" слід вивчати на 5 курсі в модулі "Торакальна, серцево— судинна, ендокринна хірургія", змістовий модуль "Грудна, серцева, ендокринна хірургія". На 6 курсі медичних факультетів, при цикловій формі організації навчан­ня, в складі модуля "Симптоми та синдроми в хірургії" виокремити інші теми в са­мостійний змістовий модуль, що становитиме близько 30 академічних годин.

Українська Військово—Медична Академія повинна стати провідним освітнім та науковим центром для вищих медичних навчальних закладів України в опрацю­ванні тематичних програм, методичних рекомендацій, посібників, проведенні семінарів та практичних стажувань для викладачів, організації тренінгів з тактичної медицини для лікарів та військовослужбовців.

Медичні статті завдяки:

Лікарські рослини

барвінок-малийОпис: Вічнозелена рослина, що має шнуровідноє кореневище довжиною до 70 см, що розвивається...
берзой-повислаДія: Сечогінний, потогінний, жовчогінний, «кровоочисний», знеболюючу, протизапальну, ранозагоювальну,...
білозір-болотнийДія: Серцево-судинні, заспокійливу, в'яжучу, сечогінну, кровоспинну, ранозагоювальну, застосовується при...