Фактор форми нейтрофільних лейкоцитів (Ничитайло М. Ю., Петрушенко В. В. та співавт., 2010; Желіба М. Д. та співавт., 2011; Петрушенко В. В. та співавт., 2011) | Медичний довідник Virgo

Фактор форми нейтрофільних лейкоцитів (Ничитайло М. Ю., Петрушенко В. В. та співавт., 2010; Желіба М. Д. та співавт., 2011; Петрушенко В. В. та співавт., 2011)

Нейтрофільні лейкоцити, будучи основною ланкою системи неспе­цифічного захисту, знаходяться під постійним контролем з боку різ­них систем організму, взаємодіючи з іншими клітинами, беруть участь у підтриманні гомеостазу, здійснюють розпізнавання і знищення мі­кробів. Реакція нейтрофілів на бактеріальні продукти та цитокіни су­проводжується активацією мембранних структур і залученням кисень- залежних механізмів захисту від інфекції.

Неактивні циркулюючі нейтрофіли є кулястими клітинами діаме­тром 7-9 мкм, але при стимуляції різко змінюють свою форму внаслі­док утворення асиметричних виростів (псевдоподій), необхідних для міграції в тканини. Інакше кажучи, співвідношення периметра та пло­щі клітини змінюється при її активації.

З іншого боку, розвиток запального процесу залежить не тільки від швидкості утворення та виходу ендотоксинів у кров, але й від їхньої елімінації, здійснюваної транспортними білками плазми і, в основно­му, нейтрофілами. Отже, критерієм, що відображає ступінь напруже­ності запальних процесів є не стільки кількість цих клітин (хоча цей показник теж має істотне значення), скільки стан їхньої функціональ­ної активності.

Так, при зміні функціональної активності нейтрофілів змінюється фактор форми цих клітин. Ця особливість використана авторами для визначення функціональної активності нейтрофілів залежно від наяв­ності інфекційного процесу. Для визначення фактора форми нейтрофі­лів здійснюється мікроскопічне дослідження цитологічного препарату (мазка) крові на комп’ютерному аналізаторі.

Кількісні способи оцінки форми клітин базуються на вимірах її осей та визначенні фактора конфігурації. Характеристики розмірів осей можна одержати на прикладі співвідношення радіусів кіл: R/r, де г - радіус кола, вписаного в клітину, R— радіус кола, описаного навко­ло цієї цитологічної структури. Якби клітина в ідеалі відповідала колу, то фактор форми дорівнював би 1, оскільки г та Rбули б однакові. Насправді ж цей показник завжди менший 1. Як правило, фактор фор­ми клітин визначається відношенням

class="module-yellowbg" style="text-align: center;">^{4 х S/ Р2}

де S— площа клітини, Р -периметр.

Авторами розроблено морфометричний метод визначення функ­ціональної активності нейтрофілів периферичної крові за фактором форми цих клітин з метою ранньої діагностики інфекційного процесу бактеріальної етіології, для визначення лікувальної тактики для змен­шення споживання антибіотиків та зниження ймовірності поширенні резистентних бактерій через необгрунтоване їх призначення. Резуль­тативність методу порівнювалася з хемілюмінесцентним методом ак­тивності нейтрофілів крові (значення коефіцієнта кореляції 0,47 з рів­нем надійності Р < 0,05). На прикладі пацієнтів з гнійно-септичним ускладненнями автори рекомендують призначати антибактеріальну терапію при діапазоні значень фактора форми 0,65-0,84 ум. од.; у ви­падку, якщо цей діапазон становить 0,85—0,95 ум. од., антибактеріаль­на терапія вважається недоцільною.

За наявності вираженої активності циркулюючих нейтрофілів не­обхідно призначати препарат, що зменшує продукцію клітинами кис­невих радикалів, ферментів та протизапальних цитокінів і цим знижує активність запального процесу, тобто слід призначати антибіотик-антиоксидант. А при зниженій активності нейтрофілів - призначаємо ан- тибіотик-оксидант, що буде активувати нейтрофіли.

На підставі цих даних автори розробили комп’ютерну програму «FACTOR», що поєднує в собі як оцінку впливу антибіотиків на функ­ціональну активність лейкоцитів, так і використання рівня функціо­нальної активності лейкоцитів та загального аналізу крові хворого для проведення імунокорекції.

Уважається, що проведення імуномоделюючої терапії показа­не пацієнтам з легким та середнім ступенем важкості органних дисфункцій (SAPS< 6 балів), оскільки в цієї групи пацієнтів зберігається енергетичний потенціал організму до вироблення імунної відповідь. У хворих у важкому стані з ознаками поліорганної недостатності ця здатність відсутня.

Авторами на підставі обстеження хворих на гострий деструктив­ний панкреатит за умовами програми «FACTOR» та загальним імун­ним статусом встановлена висока кореляційна залежність між показ­никами фактора форми нейтрофілів та показниками НСТ-тесту та їхньою фагоцитарною активністю, сформульовані такі показання до імунотерапії для хворих із запальними захворюваннями: 1) при поєд­нанні зниженої або помірної функціональної активності нейтрофілів з абсолютним числом лімфоцитів > 680 може проводитись імуностимулююча терапія; 2) при поєднанні високої активності нейтрофілів з абсолютним числом лімфоцитів > 680 імуностимулююча терапія не показана; 3) у разі різкого зниження абсолютного числа лімфоцитів (нижче 680) або високого вмісту незрілих клітин > 10 % незалежно від активності нейтрофілів призначаються препарати імунозамісної дії, імуноглобуліни (Ничитайло М. Ю. та співавт., 2007).