Спосіб прогнозування перебігу гострого панкреатиту (Гомоляко І. В. та співавт., 2011).

Спосіб передбачає мікроскопічне дослідження мазків крові з інтер­валом 6 годин у першу добу після госпіталізації та щоденно наступ­ні 3 доби, вимірюють площу та яскравість цитоплазми 30 випадково вибраних нейтрофільних гранулоцитів і за наявності більше ніж 30 % клітин, що мають площу більшу за 150 мкм² і яскравість цитоплазми вищу за 170 ум. од. хоча б в одному зразку (у полі зору), а також при коливаннях кожного з цих показників у межах більше 20 % прогнозу­ють розвиток ускладненого перебігу гострого панкреатиту.

Вимірювання площі та яскравості цитоплазми нейтрофільних гра­нулоцитів крові забезпечує підвищення точності діагностики, тому що площа клітин та яскравість цитоплазми клітин є найбільш інформатив­ними параметрами, які характеризують структуру та функцію клітин, це сприяє точному визначенню відсотка клітин із збільшеною пло­щею (більше за 150 мкм²) та високою яскравістю цитоплазми (вище 170ум. од.) - це надмірно активовані форми з ознаками низької функ­ціональної активності. У результаті гострого запалення підвищується функціональна активність клітин, що веде до виснаження та втрати гранулярного апарату клітин, до збільшення їхніх розмірів та просвіт­лення цитоплазми. Значні коливання значень досліджуваних показ­ників (більше 20 %) також є ознакою функціональної неспроможно­сті системи і, як результат, уможливлюють виникнення важких форм гострого панкреатиту та його ускладненого перебігу (Стасенко А. А., 2007; Гомоляко И. В., Смирнова Л. М., 2010; Литвиненко О. М. та спі­вавт., 2010; Калюжка А. С., 2013).