Лейкоцитарний індекс інтоксикації (ЛІІ) Я. Я. Кальф-Каліфа (1941), що характеризує реакцію системи крові й може бути використаний як непряма ознака стану імунокомпетентної системи та її реактивності:
ЛІІ=(4 х Мі + 3 х Ю + 2 х П + С) х (Пл + 1) / (Лі + Мо) х (Е +1)
де Мі - мієлоцити, Ю- юні нейтрофіли (або метамієлоцити), П - па- личкоядерні, С— сегментоядерні, Пл - плазмоцити, Мо — моноцити Лі - лімфоцити, Е- еозинофіли.
Позитивною якістю ЛІІ є можливість переводу показників гемограми в числові показники, що відображають інтоксикацію та недостатність імунітету.
Підвищення ЛІІ відбувається при зниженні еозинофілів, при підвищенні сегментоядерних, паличкоядерних та юних нейтрофільних гранулоцитів, появою плазматичних клітин (реакція кровотворного паростка на запалення) або зниження вмісту лімфоцитів та моноцитів (клітинних факторів гуморального імунітету та мононуклеарно-макрофагальної системи).
Високі показники ЛІІ на фоні лейкопенії розглядають як симптом токсичного ураження кісткового мозку.
За нормальні значення приймають показник ЛІІ до 1,0 ум. од. (0,3- . 1,5 ум. од.).
Підвищення ЛІІ до 3,0 ум. од. свідчить про сформований інфекційний процес, значення ЛІІ в межах 4,0-9,0 ум. од. - про значний бактерійний (мікробний) компонент інтоксикаційного синдрому.
Градація ступеня важкості ендогенної інтоксикації (И. Н. Большаков и соавт., 1991): легкий ступінь важкості (ЛІІ до 2,0 ум. од.), середній ступінь важкості (ЛІІ 2,1-7,0 ум. од.), важкий ступінь важкості (ЛІІ 7,1-12,0 ум. од.), термінальний ступінь важкості інтоксикації (ЛІІ>12,1 ум. од.).
Поряд з оцінкою синдрому ендогенної токсемії за динамікою змін ЛІІ Кальф-Каліфа є можливість оцінити ступінь недостатності імунітету як компонента поліорганної недостатності (ЧаленкоВ. В., 1998; Сперанский И. И. и соавт., 1999; Мунтян С. О., Бондаренко Ю. В., 2007):
Спосіб передбачає дослідження крові пацієнта з кількісною оцінкою змін показників у крові, що припливає до легень, та у крові, що відпливає від легень, з одночасним обчисленням та порівнянням ЛІІ Кальф-Каліфа в капілярній та венозній крові, причому за нормальні приймають значення індексів від 0,5 до 1,5, і при значеннях індексів у капілярній крові, що перевищують норму, але нижчих, ніж у венозній крові, діагностують спроможність детоксикуючої функції легень, при рівних, але підвищених значеннях індексів діагностують компенсовану недостатність детоксикуючої функції легень, при значеннях індексів у капілярній крові, що перевищують норму, але вищих, ніж у венозній крові, діагностують декомпенсовану недостатність детоксикуючої функції легень.