Медстатистика Спосіб діагностики ендотоксикозу в дітей із хронічними вірусними гепатитами (Денисова М. Ф., Музика Н. М., 2007)Щодня людина втрачає в середньому від 60 до 100 волосинок
Здійснюють вимір рівня токсичності плазми шляхом дослідження стану антитоксичних адаптогенних систем плазми крові (компенсація, декомпенсація) та їхній вплив на потенціал пошкоджуючої активності токсинів (токсичність) з оцінкою ступеня токсичності таким чином: легкий -20 % < ЦАЛ < 30 %, середній - 30 % < ЦАЛ < 40 %, важкий ЦАЛ > 40 %.
Діагностику ендотоксикозу здійснюють у такій послідовності. Альбумінову та глобулінову токсинонесучі фракції крові отримували методом висолювання сульфатом амонію. Руйнування зв’язків токсинів з токсинонесучими фракціями здійснювали методом дилюції з наступною фільтрацією через фільтри, які мають діаметр пор 200 та 10 нм. Для вивчення прямої пошкоджуючої дії плазми крові та її токсинонесучих фракцій на клітини використовується метод цитолі- тичної активності лейкоцитів (ЦАЛ). Допустимий рівень лабораторної маніфестації токсемії відповідав ЦАЛ < 20 %, легкий ступінь токсемії — ЦАЛ 20-30 %, середній - ЦАЛ 30-40 %, тяжкий — ЦАЛ > 40 %.
Функціональний стан антитоксичних адаптаційних систем плазми крові визначають за рахунок оцінки ступеня токсичності плазми крові (ЦАЛ-П) та її токсинонесучих фракцій, асоційованих з токсинами - альбумінової (ЦАЛ-А), глобулінової (ЦАЛ-Г) та вільноциркулюючої (ЦАЛ-В). Якщо ЦАЛ-П була нижче максимального рівня ЦАЛ токсинонесучих фракцій, то робили висновки про функціональну достатність (компенсацію) антитоксичних адаптаційних систем плазми крові, якщо вище - про недостатність цих систем (декомпенсацію).
