Достовірний факт

Людське око пристосовується до будь-якого руху тіла, але не може швидко пристосуватися до руху стороннього об'єкта. Саме тому предмети не стають «розмитими», коли ми швидко біжимо.

Спосіб оцінки ступеня важкості ендогенної інтоксикації (Абакумов М. М. и соавт., 2009) побудований на принципі оцінки сту¬пеня життєздатності лейкоцитів периферійної крові

У венозній крові хворого визначають кількість лейкоцитів за допомогою моноклональних антитіл до рецептора CD45, потім в автоматичному режимі на проточному цитометрії за допомогою ДНК-специфічного барвника (0,005 % розчин 7-аміно-актиноміции- 7AAD) визначають кількість клітин, що загинули, вираховують абсо­лютне число загиблих лейкоцитів (А) в одиниці об’єму крові за фор­мулою:

А = (кількість L в 1 мкл крові / кількість обстежених L на цитометрії ) х число клітин, що загинули

При значенні загиблих клітин (А) від 68 до 110 на 1 мкл крові (0,9- 1,5 %) діагностують легкий ступінь важкості ендогенної інтоксикації, від 111 до 400 клітин на 1 мкл крові (1,6-2,5 %) - середній ступінь важкості, від 401 до 1000 (2,6-5,0 %) — важкий ступінь, а при значен­нях більше 1000 клітин на 1 мкл крові (більше 5 %) - украй важкий ступінь ендогенної інтоксикації.

Для отримання достовірних результатів автори рекомендують здійснювати підрахунок 10000 клітин в автоматичному режимі.

Установлено, що в здорових донорів абсолютний та відносний вміст загиблих лейкоцитів у венозній крові варіює від 16 до 67 клітин на 1 мкл крові (у середньому 38,3 ± 5,3 клітин/мкл) та від 0,23 до 0,90 % (у середньому 0,6 ± 0,03 %) відповідно.