Достовірний факт

Людське око пристосовується до будь-якого руху тіла, але не може швидко пристосуватися до руху стороннього об'єкта. Саме тому предмети не стають «розмитими», коли ми швидко біжимо.

Методика визначення ендотоксикозу за інтенсивністю вітального фарбування ізольованих лейкоцитів

Із варіантів експрес-діагностики ендотоксемії за рівнем анти­токсичної резистентності лейкоцитів можна рекомендувати методику вітального фарбування ізольованих лейкоцитів периферійної крові.

Хід визначення. На предметне скло наносять по одній краплі сус­пензії лейкоцитів і попередньо приготованої аутологічної плазми кро­ві хворого, а також 2 краплі 1 % водного розчину еозину. На інше скло (контрольний мікропрепарат) наносять по одній краплині суспензії лейкоцитів, ізотонічного розчину хлориду натрію та дві краплини роз­чину барвника. Обережно змішують, накривають скельцями й через 1-2 хвилини визначають процентний вміст забарвлених еозином клі­тин в обох мікропрепаратах.

Ураховуючи те, що загиблі під впливом токсичних агентів клітини сприймають барвник завдяки дифузії, обов’язковою методичною ви­могою є дотримання тривалості експозиції клітин у розчині барвни­ка. Подовження експозиції супроводжується артефактними явищами у вигляді невідповідного збільшення кількості дифузно профарбова­них клітин, а це знецінює діагностичне дослідження в цілому.

Результати спостережень основної та контрольної проб порівню­ють між собою й визначають індекс резистентності (Ір) за формулою:

Ір = (Лд-Лк) х 100 / Лк %

де Лд та Лк - кількість зафарбованих лейкоцитів у дослідній та кон­трольній пробах відповідно.

Цей показник має виражену тенденцію до зростання при ендо­токсемії.