Ви тут: Головна
Медстатистика
Методика визначення ендотоксикозу за інтенсивністю вітального фарбування ізольованих лейкоцитів


Із варіантів експрес-діагностики ендотоксемії за рівнем антитоксичної резистентності лейкоцитів можна рекомендувати методику вітального фарбування ізольованих лейкоцитів периферійної крові.
Хід визначення. На предметне скло наносять по одній краплі суспензії лейкоцитів і попередньо приготованої аутологічної плазми крові хворого, а також 2 краплі 1 % водного розчину еозину. На інше скло (контрольний мікропрепарат) наносять по одній краплині суспензії лейкоцитів, ізотонічного розчину хлориду натрію та дві краплини розчину барвника. Обережно змішують, накривають скельцями й через 1-2 хвилини визначають процентний вміст забарвлених еозином клітин в обох мікропрепаратах.
Ураховуючи те, що загиблі під впливом токсичних агентів клітини сприймають барвник завдяки дифузії, обов’язковою методичною вимогою є дотримання тривалості експозиції клітин у розчині барвника. Подовження експозиції супроводжується артефактними явищами у вигляді невідповідного збільшення кількості дифузно профарбованих клітин, а це знецінює діагностичне дослідження в цілому.
Результати спостережень основної та контрольної проб порівнюють між собою й визначають індекс резистентності (Ір) за формулою:
Ір = (Лд-Лк) х 100 / Лк %
де Лд та Лк - кількість зафарбованих лейкоцитів у дослідній та контрольній пробах відповідно.
Цей показник має виражену тенденцію до зростання при ендотоксемії.