Методика визначення ендотоксикозу за інтенсивністю вітального фарбування ізольованих лейкоцитів

Із варіантів експрес-діагностики ендотоксемії за рівнем анти­токсичної резистентності лейкоцитів можна рекомендувати методику вітального фарбування ізольованих лейкоцитів периферійної крові.

Хід визначення. На предметне скло наносять по одній краплі сус­пензії лейкоцитів і попередньо приготованої аутологічної плазми кро­ві хворого, а також 2 краплі 1 % водного розчину еозину. На інше скло (контрольний мікропрепарат) наносять по одній краплині суспензії лейкоцитів, ізотонічного розчину хлориду натрію та дві краплини роз­чину барвника. Обережно змішують, накривають скельцями й через 1-2 хвилини визначають процентний вміст забарвлених еозином клі­тин в обох мікропрепаратах.

Ураховуючи те, що загиблі під впливом токсичних агентів клітини сприймають барвник завдяки дифузії, обов’язковою методичною ви­могою є дотримання тривалості експозиції клітин у розчині барвни­ка. Подовження експозиції супроводжується артефактними явищами у вигляді невідповідного збільшення кількості дифузно профарбова­них клітин, а це знецінює діагностичне дослідження в цілому.

Результати спостережень основної та контрольної проб порівню­ють між собою й визначають індекс резистентності (Ір) за формулою:

Ір = (Лд-Лк) х 100 / Лк %

де Лд та Лк - кількість зафарбованих лейкоцитів у дослідній та кон­трольній пробах відповідно.

Цей показник має виражену тенденцію до зростання при ендо­токсемії.