Достовірний факт

Психологи стверджують, що через 30 років депресія стане найпоширенішою хворобою у світі, перегнавши навіть серцеві захворювання й ГРВІ.

Сечокам'яна хвороба - причини, симптоми, лікування

 

Уролитиаз (сечокам'яна хвороба) - захворювання, при якому в сечовидільної системи організму утворюються конкременти (камені). Сечокам'яна хвороба є однією з найбільш поширених патологій в урології і зустрічається у всіх вікових груп населення. Уролитиаз може розвинутися як у дитини, так і у дорослого.

 

У чому небезпека сечокам'яної хвороби для організму?
При неадекватній терапії уролітіазу патологія набуває хронічного характеру і можливі серйозні ускладнення з боку сечовидільної системи - цистит і пієлонефрит. Щоб не допустити розвитку сечокам'яної хвороби за таким сценарієм, необхідно знати і вміти самостійно діагностувати це захворювання за основними клінічними ознаками.

 

Симптоми сечокам'яної хвороби
Для уролітіазу характерні болі внизу живота, паху або попереку. При цьому больовий сидром має нападоподібний характер і різну інтенсивність. Біль може бути як ниючий, так і гострою. Оскільки поріг больової чутливості є суб'єктивною індивідуальною характеристикою людини - ми рекомендуємо при виникненні нападоподібний болю звертатися до уролога або нефролога для комплексного обстеження. Сечокам'яна хвороба супроводжується порушеннями видільної функції нирок. Можлива домішка крові в сечі, анурія (відсутність сечовиділення), дизурія (часте сечовипускання). При важких формах хвороби розвивається гостра ниркова колька.

 

Причини сечокам'яної хвороби
Ми те, що ми їмо. Ця мудра сентенція давньогрецьких філософів в ХХI столітті набуває особливої ​​актуальності. Основні причини сечокам'яної хвороби - переїдання і зловживання гострими і солоними продуктами, які порушують кислотний баланс сечі. Підвищення кислотності сечі посилює процеси кристалізації в нирках. В результаті утворюються камені, які закривають сечоводи і чинять тиск на їх стінки. Сеча не виділяється і отруює весь організм. До факторів ризику також слід віднести тривале вживання жорсткої води, незбалансоване по вітамінах і мікроелементах харчування, шкідливі звички (зловживання алкоголем, нікотинова залежність).

 

Фітотерапія сечокам'яної хвороби (уролітіазу)
Сьогодні на фармацевтичному ринку представлена ​​велика кількість лікарських препаратів на основі рослинних екстрактів. Безперечно, стратегію лікування і основні рекомендації з вибору фітопрепарату повинен скласти уролог. Ми рекомендуємо використовувати народні, перевірені часом рецепти на основі лікарських трав, як засіб для профілактики цього поширеного захворювання.

Сечокам'яна хвороба - причини, симптоми, лікування

 

У Київській Русі знахарі для розчинення каменів застосовували настій трави і коріння городньої петрушки. Сучасні фітотерапевти для лікування сечокам'яної хвороби використовують настої і відвари з коріння шипшини, петрушки, мучниці, споришу, перстачу гусячої, будри, кукурудзяних рилець. Спориш часто застосовують в якості монотерапії. Ця рослина дробить камені в нирках і має легку сечогінну дію. Спориш входить до складу різних рослинних зборів для лікування захворювань сечовидільної системи. У народній медицині при каменях у нирках застосовують відвари з квіток калини і кореня лопуха. При розробці індивідуального збору для «дроблення каменів» необхідно включити рослини, які здатні зменшити дискомфорт і больові відчуття від просування піску. Для цих цілей застосовують траву і коріння алтея і траву водяного перцю.

 

Доцільно також включати в пропис рослини, які надають на організм спазмолітичну дію:
• ортосифон (нирковий чай),
• марена фарбувальна,
• пижмо звичайна.

 

Для ефективного лікування уролітіазу фітокомпозиція повинна володіти протизапальну, спазмолітичну і антисептичну дію. Оптимальний варіант для профілактики сечокам'яної хвороби - розробити індивідуальний рослинний збір після консультації у лікаря-уролога.

Сечокам'яна хвороба - причини, симптоми, лікування