Мастопатія є доброякісним (в переважній більшості випадків) захворювання молочних залоз, що виникають на тлі порушення гормонального балансу в жіночому організмі. Мастопатія, симптоми якої зустрічаються у жінок групи репродуктивного віку (у межах 18-45 років), характеризується розвитком патологічних процесів у тканинах залоз у формі розростань.

Загальний опис

Як вже нами відзначено, мастопатія зустрічається у жінок, які перебувають у вікових межах репродуктивного віку, тобто у віці 18-45, при цьому пік захворюваності відзначається в період 30-45 років. При розгляді фізіологічних особливостей, властивих жіночому організму, суть розвитку цього захворювання досить легко пояснити, спробуємо це зробити.

Для початку розглянемо, з чого молочна залоза складається, а складається вона з залозистої тканини, в основі якої міститься значна кількість канальців з клітинами, що сприяють виділенню молока. Зазначена залозиста тканина в кожній залозі розподілена на частки (в кількості 15-20), вони ж, в період лактації (власне годування груддю) забезпечують виділення молока, чому супроводжує відкриття розташованих біля вершини соска проток. У междольных областях молочних залоз простягається досить щільна сполучна тканина, за допомогою якої забезпечується підтримання часток при одночасному освіту з її допомогою своєрідної капсули в молочній залозі. Така капсула виглядає як щільна оболонка, яка фіксує молочні залози у відношенні тих тканин, які її оточують. Крім цього, частки молочних залоз мають також жирової тканини, за допомогою якої створюється округлість форми грудей. При розгляді здорових жінок можна відзначити, що у них співвідношення сполучної тканини (забезпечує підтримання) і залозистої тканини (іншими словами, робочої) визначається постійними і чітко визначеними межами в молочних залозах, за рахунок чого і забезпечується нормальне їх будова, і нормальне функціонування.

Кожен місяць організм жінки піддається циклічним змінам, які відбуваються на тлі гормонального впливу з боку прогестерону і естрогену. Зазначені гормони не тільки забезпечують регулювання двофазного менструального циклу, але також впливають безпосередньо і на тканини молочних залоз.

Якщо розглядати процеси подібного гормонального впливу в нормі, то в цьому випадку вплив естрогенів, утворених у межах періоду першої фази менструального циклу (до овуляції), призводить до розвитку в молочних залозах проліферативних процесів, що має на увазі під собою розмноження клітин (проліферацію). У свою чергу прогестерон, утворений в рамках періоду другої фази менструального циклу (відповідно, після овуляції, до початку менструації), призводить до обмеження дії, виробленого з боку естрогенів, тим самим, забезпечуючи гальмування процесів розмноження клітин. Прогестерон є гормоном вагітності, тому його дія призводить до збільшення в об'ємі молочних залоз, відбувається їх підготовка до годування грудьми. Вплив естрогену призводить до розбухання тканини молочних залоз. Молочні залози збільшуються до другої половини циклу, збільшення це незначно, однак цілком виразним чином відчутно переважною більшістю жінок, що описується ними ж у варіанті підвищеної напруженості і чутливості грудей.

При відсутності настання вагітності рівень естрогену підвищується, в результаті чого молочні залози зазнають зміни, що призводять до зворотного стану, тобто до зменшення їх в розмірах і відповідності колишнім їх показниками. Якщо ж вагітність настає, то пролактин в крові збільшується в показниках, що, відповідно, свідчить про подальше його впливі на процеси вироблення молока в молочних залозах.

Що стосується відхилень від норми щодо розглядуваних процесів, то картина виглядає наступним чином. За рахунок впливу ряду несприятливих факторів відбувається порушення нормального гормонального балансу, в результаті чого естрогени утворюються в надлишку, а ось прогестерон, що перешкоджає цьому, утворюється в недостатній для нормалізації процесів кількості. Таким чином, відбувається надмірне розмноження клітин в тканинах молочних залоз, в результаті чого і розвивається мастопатія.

У деяких випадках розвитку цього захворювання сприяє надмірне вироблення та іншого гормону – пролактину, він виробляється гіпофізом. Розгляд нормальної ситуації з виробленням цього гормону вказує на підвищені обсяги його виробництва в періоди вагітності та лактації (що необхідно для появи і вироблення молока для годування дитини). У патологічному варіанті розгляду його вироблення надлишок відзначається і поза фактора вагітності, супутньої цього процесу, відповідно, цей варіант є не просто патологією, але й умовою для розвитку мастопатії.

Будова молочної залози

Причини мастопатії

Крім основних умов, виділених вище, заснованих на гормональні порушення, в результаті яких і розвивається мастопатія, виділяють і інші причини цього захворювання. Ставляться до них наступні фактори:

• пухлинні утворення в яєчниках, їх запалення (сальпінгоофорит, аднексит), міома матки, ендометріоз – перераховані фактори сприяють порушення вироблення статевих гормонів в організмі жінки, що, відповідно, призводить до мастопатії;
• захворювання надниркових залоз;
• захворювання, пов'язані з функціями щитовидної залози (діабет, гіпотиреоз, метаболічний синдром з супутнім ожирінням і підвищенням артеріального тиску);
• нерегулярність статевого життя;
• захворювання печінки;
• наявність актуальних психологічних проблем (неврози, стреси, депресії тощо);
• відсутність вагітності і, відповідно, пологів до досягнення віку 30 років;
• актуальна спадкова схильність;
• часті аборти – в даному випадку ситуація розглядається з боку зміни функціонування жіночого організму в цілому, що відбувається з перших же днів настання вагітності, полягає це в підготовці до пологів і до відповідних змін стану молочних залоз, при якому аборти призводять до гормональних збоїв і до мастопатії на їх фоні;
• травмування молочних залоз, що також актуально і при носінні тісних і незручних бюстгальтерів з металевими кісточками в них (в результаті чого доцільно виділяти мікротравми, яким піддається в цьому випадку груди);
• відмова від годування грудьми дитини, несвоєчасне переривання такого годування;
• тривале лікування з використанням гормонів;
• наявність хронічних захворювань ШКТ;
• наявність шкідливих звичок (алкоголь і куріння);
• дефіцит в організмі йоду.

Мастопатія: форми (види)

Властивою дифузним форм мастопатії особливістю є актуальний ряд змін, що виникає у тканині молочних залоз, виділимо їх різновиди:

• Дифузна мастопатія, що характеризується переважанням в ній залозистого компонента (аденоз молочних залоз). Для даної форми мастопатії, як можна припустити з початкового її визначення, властивим є надмірне розростання залозистої тканини в молочних залозах, за рахунок чого відбувається збільшення молочних залоз, що виробляють молоко.
• Дифузна фіброзно-кісткова мастопатія, що характеризується переважанням в супутніх процесах кістозного компонента. Зокрема ця форма мастопатії проявляється утворенням невеликих розмірах порожнин, які містять рідину (тобто бульбашок з рідиною), які інакше визначають як кісти.
• Дифузна мастопатія кістозно-фіброзна з переважаючим в ній фіброзним компонентом (фіброзна мастопатія). В даному випадку мастопатія супроводжується переважанням в молочній залозі сполучної тканини.
• Фіброзно-кістозна мастопатія змішана. Для даної форми мастопатії характерним є розростання сполучної тканини при одночасному появі кіст (порожнин) у молочній залозі.

При вузлових формах захворювання молочні залози вражені локально (тобто молочна залоза піддається поразці не повністю, а лише в певних її сегментах). Враховуючи особливість ураження при вузловій мастопатії, ділянки ущільнень мають обмежений характер, причому ці ущільнення розвиваються після попередньої їм дифузної форми мастопатії. Найпоширеніша форма вузлової мастопатії – це фіброаденома. Дане освіта має округлу форму, воно досить щільне і рухливе. В більшості своїй фіброаденома формується у жінок у молодому віці. Освіта це є доброякісним, його усунення проводиться переважно за допомогою хірургічного втручання.

Підсумуємо основні моменти, що стосуються різновидів мастопатії. Вузлова мастопатія – мастопатія, симптоми якої виявляються на фоні поодиноких ущільнень; фіброзно-кістозна мастопатія – симптоми проявляються на тлі розвитку кіст, а також фіброаденом та папілом (внутрішньопротокових); кістозна мастопатія – симптоми проявляються на тлі утворення кіст; дифузна мастопатія – симптоми проявляються на тлі появи безлічі ущільнень у молочних залозах. В цілому фіброзна мастопатія – мастопатія, симптоми якої вказують на актуальність доброякісного за характером процесу, при якому утворюються кісти, фібрози і щільні вузли в молочних залозах. Зупинимося докладніше на симптоми мастопатії, в яких виділимо деякі особливості, притаманні кожній з різновидів її форм.

Мастопатія: симптоми

Найпоширеніші ознаки мастопатії полягають в наступних проявах цього захворювання:

• болючість, відзначається в молочних залозах, що має постійний або періодичний характер прояву, причому посилення цієї хворобливості доводиться нерідко на початок менструації, а затихання – до її завершення;
• виділення із сосків (нагадують молозиво тощо);
• відчуття появи в молочній залозі ущільнення;
• поява вузлових утворень в залозі.

Найчастіше прояви даного захворювання полягають у появі ущільнень в області тканин залози, характер їх пухлиноподібні (актуальна особливість вузлової мастопатії). Інша форма захворювання, дифузна мастопатія, характеризується тим, що на дотик при ній тканину молочної залози болюча і кілька щільна. Фіброзно-кістозна мастопатія поєднує в собі вказані за попереднім варіантам зміни. Як правило, зміни, що виникають в залозі, виявляються з боку верхній її частині.

Особливість фіброзно-кістозної мастопатії полягає в тому, що її перебіг, на відміну від такого, наприклад, захворювання, як рак молочної залози, полягає в ураженні обох відразу залоз (при раку переважно уражається лише одна із залоз). Як можна визначити безпосередньо з визначення цієї форми мастопатії (фіброзно-кістозна мастопатія), що відбуваються при ній зміни мають фіброзний характер і характер кістозний, причому здебільшого переважає один із зазначених компонентів.

При розгляді зокрема цих компонентів складається наступна картина. Так, переважаючий фіброзний компонент характеризується виникненням ущільнення. Якщо переважає кістозний компонент, то тканини залози в цьому випадку містять безліч кіст в області молочних проток (тобто микрокист). Початок захворювання в цьому випадку супроводжується настільки дрібними їх утвореннями, що розпізнати їх неможливо ні при пальпації (промацуванні), ні при УЗД – характер змін простежується в даному випадку хіба що лише з використанням для цієї мети мікроскопа.

Перейдемо до більш докладного розгляду перерахованої симптоматики.

• Болючість молочної залози

Біль, що з'являється при мастопатії, за характером може описуватися як ниючий, в деяких випадках – супроводжується відчуттям важкості, зосередженим, як зрозуміло, у молочних залозах. Посилення болю відбувається в рамках передменструального періоду (що ми вже відзначали раніше за однією з двох фаз циклу, на тлі підвищеного вироблення естрогену). При мастопатії біль буває не тільки місцевої, але й нерідко іррадіює (поширюється) до лопатці або до руці, шиї.

Біль є одним з головних симптомів, що вказують на мастопатію, однак, незважаючи на це, близько 10-15% пацієнток її не відчувають. У такому разі пальпація та огляд визначає ті ж зміни, які супроводжують перебіг захворювання у тих жінок, у яких біль з'являється. Подібне перебіг захворювання може пояснюватися, наприклад, різницею поріг больової чутливості, індивідуальної для кожної пацієнтки індивідуально.

Біль при мастопатії пов'язана з тим, що актуальні при захворюванні процеси приводять до здавлення кістозними утвореннями і сполучною тканиною нервових закінчень при одночасному залученні цих нервових закінчень в склерозированную тканина.

Близько 10% пацієнток стикається з збільшенням лімфовузлів при мастопатії (уражаються вони в пахвовій області), а також з певним ступенем їх хворобливості.

• Збільшення молочних залоз у обсягах

Дане прояв симптоматики полягає в періодичному нагрубанні залоз, що пов'язано, як ми раніше зазначали, все з тим же менструальним циклом. Подібне нагрубання відбувається унаслідок венозного застою, а також набряклості, якої схильна сполучна тканина. В середньому збільшення молочних залоз відбувається в рамках меж 15%, що супроводжується також підвищеною чутливістю молочних залоз (полягає вона в характерному дискомфорті, отмечаемом при промацуванні), і, знову ж таки, хворобливістю. У деяких випадках відчуття супроводжуються дискомфортом у животі і головним болем, занепокоєнням і загальним нервовим роздратуванням. Подібна симптоматика у цілому визначає передменструальний синдром.

• Виділення із сосків

По характеру виділення із сосків при мастопатії можуть бути самими різними. Так, вони бувають рясними (що полягає в самостійному їх прояві) або ситуаційними (тобто з'являються тільки під час натискання на сосок). Виділення з грудей можуть бути як прозорими або білястими, так і коричневими. Особлива небезпека полягає в появі кров'янистих виділень – подібний прояв при мастопатії свідчить про перехід процесу у злоякісну форму перебігу. Важливо розуміти, що незалежно від кольору, характеру і консистенції виділень з грудей, необхідно негайно відвідати відповідного фахівця!

• Поява в грудях вузла/вузлів

У разі вузлової мастопатії виявляється вузол (або сайти), що має досить чітко прощупується контурами. Що стосується розмірів такого вузла, то вони можуть досягати різних меж. Нерідко досить важко визначити, що саме актуально в конкретному випадку, вузлова мастопатія або рак молочної залози. Відповідно, для детального уточнення характеру такого новоутворення застосовуються додаткові заходи діагностування.

Діагностування

У діагностуванні захворювання застосовуються різні методи, виділимо їх нижче:

• Пальпація (промацування) залоз. Даний метод дослідження дозволяє провести первинну діагностику самостійно, що забезпечує можливість раннього виявлення даного захворювання. Пальпація під собою має на увазі, як зазначено, промацування, відповідно, з її допомогою можна визначити особливості структури молочних залоз, а також визначити, чи є у грудях ущільнення, з'являється хворобливість. Лікарем проводиться пальпація, що робиться для встановлення попереднього варіанту діагнозу з подальшим орієнтуванням на додаткові діагностичні заходи.
• Мамографія. Полягає в дослідженні, при якому робиться рентгенівський знімок залоз. Мамографія дозволяє визначити навіть наявність в залозах в невеликих розмірах ущільнень, виявлення яких при пальпації не надається можливим.
• УЗД. За допомогою даної процедури забезпечується можливість виявлення змін, яким піддаються в конкретному випадку молочні залози (дифузні, вузлові зміни). Комбінування цього методу і попереднього, мамографії, дає можливість визначити мастопатію з найбільшою ефективністю по вже розглянутих заходів діагностики.
• Пункція. Застосовується для дослідження вузлового новоутворення. Використання цього методу дозволяє з досить високим ступенем точності визначити характер структури, властивої вузла, а також провести одночасну диференціальну діагностику (виділити мастопатію з ряду інших захворювань, актуальних для молочних залоз, наприклад, це може стосуватися раку молочної залози тощо). Для пункції використовується шприц, введення гри здійснюється у вузол молочної залози, що робиться для вилучення його клітин і для подальшого вивчення під мікроскопом.

Якщо є певні труднощі в діагностиці, то застосовуються додаткові заходи, наприклад, дуктографія, доплеросонография та ін.

Самообстеження

Обстеження грудей особливо важливо проходити жінкам, які переступили віковий поріг 35 років, бо саме з цього часу актуальності набувають такого роду гормональні зміни, при яких згодом розвиваються досить небезпечні захворювання. Особливо необхідно звернути особливу увагу на власне здоров'я в цьому плані тим жінкам, у яких серед найближчих родичів був раніше діагностовано рак молочної залози (мама, тітка, сестра).

Первинне самообстеження на предмет мастопатії проводиться після завершення менструації – саме в цей період ознаки розвитку захворювань молочних залоз проявляються в найбільш вираженому вигляді.

• Самообстеження в лежачому положенні:
• подумки проводиться поділ грудей на чотири частини (бокові, нижня, верхня частина);
• кожен з відділів детально прощупується на предмет виявлення в ньому ущільнень або вузликів.
• Самообстеження перед дзеркалом.
• необхідно підняти руки вгору і оцінити особливості зовнішніх контурів грудей, сосків: на грудях не повинно проявитися ніяких впадин, соски за формою повинні відповідати правильним характеристиками;
• акуратно відтягується кожен із сосків по черзі, що дозволяє, тим самим, переконатися у відсутності/наявності виділень.

Про те, що розвиваються захворювання молочних залоз, свідчать такі ознаки, як:

• поява на шкірі молочних залоз складочок;
• промацування ущільнень;
• виявлення втягнення шкіри;
• наявність больових відчуттів, у т.ч. з їх розповсюдженням до лопатки, руці або шиї;
• зміни форми сосків, їх колір, виділення з них.

Для наочного ознайомлення з самостійним проведенням первинного обстеження можна ознайомитися нижче.

Самообстеження молочних залоз

Лікування

Основні принципи, що застосовуються в лікуванні розглянутого нами захворювання, полягають у нормалізації стану гормонального фону (тобто нормалізації співвідношення в крові статевих гормонів), а також в усуненні стресів при одночасному підвищенні стійкості організму в їх відношенні. Крім цього, звичайно, виробляється і місцеве лікування тканин залоз. Як було зазначено в описі вище, вузлова мастопатія (фіброаденома) переважно підлягає хірургічному її видалення (подібне оперативне втручання визначається як секторальна резекція).

Лікування мастопатії повинно бути комплексним, причому найбільша його ефективність досягається при використанні ряду ендокринних препаратів. Наприклад, це гомеопатичні препарати на рослинній основі), зокрема застосовуються такі їх види:

• Мастодинон. Даний препарат є негормональних, його прийом забезпечує нормалізацію рівня пролактину в крові, а також зниження вираженості больових відчуттів, запобігання розвитку передменструального синдрому. Використовується у вигляді крапель (двічі в день по 30 кап., розведених у воді) або у вигляді таблеток (прийом: ранок і вечір по 1 шт.). Курс такого лікування становить 3 місяці.
• Циклодінон. Негормональний препарат, що сприяє зменшенню обсягів вироблення гормону пролактину при одночасній нормалізації менструального циклу і зниження супутньої хворобливості молочних залоз. Застосовується у вигляді крапель (щоранку по 40 кап., розведених у воді) або таблеток (час прийому - аналогічно прийому крапель, по 1 табл.). Тривалість курсу лікування в будь-якому варіанті – 3 місяці.
• Мамокалм – рослинний негормональний препарат на основі ламінарії (морська водорость). Препарат насичений йодом, за рахунок чого виявляється відповідне вплив, орієнтований на забезпечення нормалізації функцій, властивих щитовидній залозі. Крім цього, препарат також орієнтований на  зниження прояви болю в грудях і біль, супутньої менструації. Застосовується препарат Мамокалм у вигляді таблеток (по 1-2 табл. 2-3 р. в день). Враховуючи, що в складі препарату міститься йод, його прийом повинен проводитися з особливою обережністю пацієнтами з актуальними для них порушеннями функцій щитовидної залози. Прийом цього препарату, як і препаратів, перерахованих раніше, необхідно узгоджувати з лікарем.

Дифузна мастопатія виліковується за допомогою гормональної терапії у випадку з досить пізньою стадією перебігу захворювання, що особливо необхідно при наявності інших форм гормональних розладів організму. Використовуються в лікуванні мастопатії також антиестрогени, препарати, що сприяють відсутності овуляції і препарати, орієнтовані на зниження рівня пролактину (крім зазначеного раніше мастодинона).

Виражені больові відчуття вимагають обмеження в прийомі кави, чаю, какао і шоколаду. Крім цього важливо дотримувати певну дієту, уникаючи копчених продуктів і жирних продуктів, включаючи в раціон якомога більше овочів і фруктів. Важлива роль у лікуванні захворювання також відводиться вітамінотерапії, в якій особливо слід приділити увагу таким вітамінам, які відносяться до групи А і Є. Допомогою прийому вітамінів поліпшуються властиві функції печінки, цей орган вкрай важливий з боку забезпечення їм обмінних гормональних процесів.

Прогноз

При виявленні захворювання на ранній стадії, лікування є можливим у 99% всіх випадків. Лікування мастопатії потребує диспансерного спостереження, яке, в залежності від конкретної форми мастопатії та інших супутніх перебігу захворювання факторів становить близько 3-6 місяців.

При наявності симптомів, що вказують на мастопатію, необхідно звернутися до мамолога або до лікуючого гінеколога. У будь-якому випадку лікування мастопатії не повинно відкладатися або ігноруватися як необхідність, а також не повинно проводитися самостійно.

Якщо Ви вважаєте, що у вас Мастопатія і характерні для цього захворювання симптоми, то вам допоможе лікар мамолог (або гінеколог).

Не знайшли що шукали? З'явилося запитання лікарю? Пишіть в коментарях, і ми обов'язково Вам допоможемо зробити все для точної діагностики захворювань онлайн.