Виразка дванадцятипалої кишки

Достовірний факт

Нейрони продовжують рости протягом усього життя людини

Виразкова хвороба дванадцятипалої кишки - це хронічне рецидивуюче (з періодами загострення) захворювання, яке зумовлене порушенням нервових і гормональних механізмів, що регулюють видільну (секреторну) і моторно-евакуаторну функції шлунка і дванадцятипалої кишки. В результаті цього процесу на слизовій оболонці утворюється виразка. У розвинених країнах на це захворювання страждають 6-10% населення, частіше чоловіки у молодому віці.

Сприятливими факторами, що призводять до утворення виразки є: спадкова схильність, неправильне харчування (занадто гостра та погано подрібнена їжа), негативні емоції, тривале нервове перенапруження, куріння, зловживання алкоголем, порушення секреторної функції. В даний час провідною причиною походження виразкової хвороби дванадцятипалої кишки визнано інфікування організму людини хелікобактером (Helicobacter pylori), що спостерігається майже в 90% випадків обстежених хворих.

Провокуючим фактором початку захворювання, та появи на слизовій оболонці гострих виразок може також зловживання (або довгий прийом) лікарських препаратів (ацетилсаліцилова кислота (аспірин), резерпін, індометацин, глюкокортикоїди (гідрокортизон) та інші). У більшості випадків, ці виразки швидко гояться після припинення прийому провокуючого препарату. Безпосереднє походження виразки відбувається після порушення фізіологічної рівноваги між двома чинниками. З одного боку - це захисні властивості шлунково-кишкового тракту (наявність та в’язкість слизу, гормональний вплив, активне оновлення клітин слизової, оптимальне кровопостачання), з іншого - агресивні фактори (інфікування бактерією(Helicobacter pylori), підвищення активності(кислотності) шлункового соку, вплив вище викладених, провокуючих хворобу, шкідливих звичок).

Симптоми виразкової хвороби дванадцятипалої кишки

Як правило, виразка знаходиться у верхніх відділах дванадцятипалої кишки, рідше - в інших ділянках. Для цього захворювання властиві болі вище та праворуч від пупка, які в період загострення спостерігаються щодня, через 1-2 години після прийому їжі, або нічні, «голодні» болі, які вщухають на короткий проміжок часу після прийому їжі (особливо молока). При локалізації виразки в інших відділах, характерні болі в ямці нижче грудини, або болі що віддають в спину. При великій вираженості болю з'являється блювота кислим шлунковим вмістом, після якої у хворого настає короткотривале полегшення. Тому хворі часто викликають блювоту самі. Також може з’являтися відрижка, в процесі якої хворий може відмічати полегшення. Печія - найбільш частий симптом при виразковій хворобі дванадцятипалої кишки. Може з'являтися після прийому їжі одночасно з болем, але часто печія не має зв'язку з прийомом їжі, а з'являється самостійно. Часто виразка супроводжується запорами. Посилення перерахованих ознак спостерігається від декількох діб до 5-6 тижнів, а інколи й довше. Також характерна сезонність (весна-осінь) в загостренні процесу.

Наслідки(ускладнення) виразкової хвороби дванадцятипалої кишки

Розглянемо наслідки виразки дванадцятипалої кишки більш докладно.

Кровотечі з виразки бувають явні і приховані. Причиною походження цього ускладнення є пошкодження кровоносної судини в області виразки, які починають кровоточити. В залежності від розміру судини, визначають характер кровотечі: при малих розмірах судини - маленька кровотеча (прихована), що проявляється чорним стільцем та зниженням кількості гемоглобіну в загальному аналізі крові, якщо діаметр судин значний – виникає значна (явна) кровотеча, що окрім проявів малої кровотечі, може супроводжуватись блювотою «кавовою гущею».
Прорив (перфорація) у вільну черевну порожнину. Це ускладнення має три періоди: період больового шоку - сильна «кинжальна» біль в животі в момент прориву, яка спочатку локалізується в верхній половині живота, а потім поширюється по всьому животі, більше справа. Через пару годин після прориву настає другий період з помилковим благополуччям - болі зменшуються або зовсім зникають. Цей період триватиме близько 8-12 годин, після чого переходить у третій період - запалення черевної порожнини (перитоніт).

До хронічних наслідків відносяться такі ускладнення виразки як: проникнення (пенентрація) виразки в тканини суміжних органів та звуження (стеноз) початкового відділу дванадцятипалої кишки, внаслідок рубцювання.

При проникненні виразки в інший органи, біль посилюється і стає постійним, та не пов’язаний з прийомами їжі, і може віддавати в різні ділянки тіла, в залежності від органу, в який проникла виразка. Так, наприклад, при проникненні виразки в голівку підшлункової залози, болі віддають в праву поперекову область, спину, а при проникненні в жовчний міхур – в праву підреберну ділянку.
Виразка дванадцятипалої кишки може ускладнюватися звуженням (стенозом) її початкового відділу. Це звуження поділяють на фізіологічне (у вигляді набряку тканини) і органічне - внаслідок багаторазового рубцювання виразок. Фізіологічне звуження зникає після ефективного лікування.

Методи лікування і ймовірні ускладнення виразкової хвороби дванадцятипалої кишки

Перебіг захворювання зазвичай довгий і носить хронічний характер. Тому, від своєчасного звернення до лікаря залежить перебіг захворювання та ефективність призначеного лікування. Також це застереже від виникнення ускладнень виразкової хвороби:

Проривна виразка;
Пенентрація виразки;
Поява кровотечі з дванадцятипалої кишки
Рубцевий стеноз початкового відділу дванадцятипалої кишки

Також в деяких випадках виразка 12-палої кишки може перероджуватися в злоякісний процес.

Лікування виразкової хвороби дванадцятипалої кишки

Медикаментозне (консервативне) лікування включає в себе пару кроків: лікування, що впливає на хелікобактер пілорі(де-нол, нітрат вісмуту разом з фуразолідоном); препарати ліквідують печію (вікалін, альмагель, гавіскон); ліки, що знижують кислотність і виділення шлункового соку (ранітидин, Квамател , омепразол); нормалізують моторику шлунка та дванадцятипалої кишки (церукал, мотіліум); відновлюють слизову оболонку і сприяють загоєнню, так, виразки (солкосерил, масло обліпихи).
Фітотерапія. Використовуються рослини протизапальної дії (тисячілестнік, звіробій, календула, дуб), проносні (жостір, ревінь), обволікаючі (сіна льону).
Фізіотерапевтичні методи лікування. При загостренні застосовують мікрохвильову терапію, ультразвук, електрофорез з лікарськими засобами.
Санаторно-курортне лікування призначають в період реабілітації хвороби для попередження походження повторень захворювання (Єсентуки, Боржомі, П'ятигорськ, Трускавець, Моршин).

ВАЖЛИВО! В статті не наведено повноцінне лікування Helicobacter pylori.

Додаток по лікуванню: Якщо ж ви все таки захворіли на виразкову хворобу шлунку, та відвідати лікаря з якихось причин немає змоги, то лікування можна розпочати з дотримання дієти(виключити з раціону жирне, жарене, молочну продукцію, газовані води, шоколад, каву, госте, кисле); Почати приймати препарати вісмуту(Де-нол, Віс-нол по 1таб. х 3рази на день, за 30хв. до їжі, та 1таб. перед сном – курсом лікування 28 днів; Також приймати інгібітори протонної помпи(Золопент 40мг, або Дексілант 30мг по 1таб. за 1 годину до сніданку протягом 14-28днів; Додатково вживати настій з льону))

Пам’ятайте: Самолікування може бути небезпечним для вашого здоров’я!