Аденома простати - симптоми доброякісного пухлинного утворення, особливості лікування | Медичний довідник Virgo

Аденома простати (аденома передміхурової залози) за своєю суттю термін кілька застарілий, а тому використовуваний сьогодні в дещо іншому вигляді – у вигляді доброякісної гіперплазії передміхурової залози. Аденома простати, симптоми якої ми розглянемо нижче, більш саме звична в такому її визначенні. Характеризується захворювання появою невеликого вузлика (можливо, що і декількох вузликів), який з плином часу поступово піддається збільшенню. Особливість даного захворювання полягає в тому, що на відміну від раку цієї області, аденома простати являє собою доброякісне утворення.

Загальний опис

Аденома простати – одне з найбільш поширених «чоловічих» захворювань, для тих чоловіків, чий вік перевершив позначку 50 років. Саме визначення цього захворювання може звучати як умовність, тому як розростанню піддана не безпосередньо передміхурова залоза, як можна припустити, а лише дрібні залози, що належать підслизовому шару шийки в сечовому міхурі, за рахунок яких утворюються три своєрідних острівця – парауретральной група з двох бічних і при-цервікальна група з одного заднього. На підставі цього правильніше було б визначити дане захворювання в якості аденоми парауретральних залоз.

Спроби визначення функцій, які виконують парауретральних залози, чіткого результату не дають. Є припущення щодо того факту, що ці залози відповідають за внутрішню секрецію, будучи антагоніческіе щодо чоловічих статевих залоз. Розростання відбувається до моменту виникнення атрофічних процесів, зосереджуваних в передміхуровій залозі, що відбувається до періоду згасання чоловічої статевої активності. При цьому відбувається не тільки залучення до процесу формування пухлини залозистої тканини, а й тканин м'язової та сполучної.

Таким чином, пухлина може в результаті цього бути не тільки аденоматозної, але і фіброзної або миоматозной. Аденоми також розрізняються залежно від їх форм, будучи кулястими, циліндричними, або грушоподібними. Можуть вони складатися, як нами вже відзначено, як з одного вузла, так і з декількох. Відрізняється й їх вага, яка може становити порядку до 10 грам, досягаючи 200 і більше.

Залежно від будови і розташування, аденома може бути представлена ​​в трьох різновидах:

• Пухлина, яка проникає в сечовий міхур за допомогою проходження через сечовипускальний канал, деформуюча внутрішній сфінктер з наступним порушенням його функції.
• Подальше збільшення до області прямої кишки пухлина, незначним чином порушує сечовипускання, проте провокує втрату скорочувальних здібностей, властивих простатичної частини уретри, в результаті чого не відбувається повне звільнення сечового міхура.
• Пухлина, при якій ущільнення простати відбувається рівномірно в результаті тиску, що чиниться нею. Збільшення пухлини не відбувається, це, відповідно, виключає такі негативні прояви, як затримка в сечовому міхурі сечі і порушення функцій сечовипускання. Даний варіант пухлини є найбільш сприятливим.

Аденома передміхурової залози: симптоми основних стадій

Величина пухлинного утворення далеко не завжди визначає собою ступінь порушення функцій сечовипускання. Ці порушення в більшому обсязі визначаються виходячи з напрямку, в якому відбувається розростання аденоми. Так, розростання від задньої групи залоз аденоми маленьких розмірів при її нависання, аналогічному з клапаном над уретрою, може спровокувати затримку в сечовипусканні. Одночасно з цим велика аденома, що виростає з боку бічних залоз до задньої сторони, до прямої кишки, може характеризуватися відсутністю будь-яких клінічних проявів захворювання.

Відповідно до особливостей клінічного перебігу захворювання визначають наступні його стадії:

• I стадія. Визначається також як «стадія передвісників». Для неї характерно почастішання сечовипускання, що особливо виражено проявляється в нічний час, досягаючи в деяких випадках 8 разів. Відзначається млявість струменя сечі. З плином часу відбуваються утруднення в сечовипусканні. Для спорожнення сечового міхура хворому необхідно тужитися. При розвитку аденоми, відповідної першого її вигляду, може бути актуальним такий симптом, як нетримання сечі, що відбувається у сні в результаті довільного розслаблення, що досягається сфинктером. Це пояснюється, в свою чергу, відсутністю перешкоди у вигляді внутрішнього сфінктера для витікання сечі із сечового міхура. Поступово захворювання переходить до другої стадії. Що стосується тривалості розглянутої стадії, то вона визначається індивідуально, в деяких випадках продовжуючись до 12 років. При найгіршому перебігу захворювання обидві стадії захворювання, і перша, і друга, проходять в період до двох років.
• II стадія. Характеризується більшою виразністю симптоматики. Струмінь сечі набуває прямовисній характер, з перериваннями краплями. Тут також хворому необхідно тужитися, в результаті чого можливим стає утворення у нього грижі або випадання прямої кишки. Якщо перша стадія характеризувалася гіпертрофією м'язових волокон в області детрузора, то в цій стадії відбувається вже їх витончення. Ділянка стінки сечового міхура, вільний від м'язових волокон, починає між ними витягатися, що призводить до утворення мішків (дивертикулів) – саме в них відбувається згодом скупчення залишкової сечі. Спочатку її кількість становить порядку до 200мл, проте пізніше воно може досягати і 500мл, 1л і більше. У разі гіпертрофії, яка відбувається у стінці міхура, формується груба складчастість, виступаюча у вигляді перешкоди для активного надходження в міхур сечі через верхні сечовивідні шляхи. Це призводить до подальшого її застою в сечоводах і, як можна здогадатися, в нирках. В свою чергу, це вже призводить до симптоматиці ускладненого перебігу захворювання у вигляді запалення слизової міхура і хворобливості сечовипускання. Дана стадія, під впливом ряду факторів (стреси, спиртне, передержаніе сечі, переохолодження, порушення дієти та ін.) Може привести до абсолютної затримці сечі. В даному варіанті відбувається перехід болісних позивів до болів, зосереджуються в області промежини, а після – до надлобковій області і до попереку. Все це є передумовами для вступу в стаціонар, виведення сечі відбувається тут з використанням катетера. Уже після цього деякі хворі досягають відновлення сечовипускання, в той час як іншим потрібно вже постійне звернення за наданням медичної допомоги. Відбувається падіння скорочувальної здатності м'язів, властивою сечового міхура, причому триває це до абсолютної втрати тонусу. Згодом відзначається посилення ускладнень, пов'язаних з процесом інфікування сечових шляхів. Слід зауважити, що якщо можливість переходу від першої стадії до другої може бути поставлена ​​під сумнів, то перехід з другої стадії до третьої є неминучим.
• III стадія. Тут вже відзначається падіння скорочувальної здатності сечового міхура до мінімальних меж, збільшення залишкової сечі може становити близько двох літрів. Також актуально різке розтягування сечового міхура, при якому його контури проглядаються у формі овальної або в кулястої формі, що досягає пупка, а в деяких випадках і що піднімається значно вище. Чутливість його погіршується, при цьому хворі в меншій мірі відчувають симптоматику, пов'язану із затримкою сечі, помилково вирішуючи, що захворювання досягло певних поліпшень. Між тим, в нічний час, а після і в денний, сеча систематично або ж постійно виділяється, відбувається це мимовільним чином, за рахунок крапель переповненого сечового міхура. Через це хворі змушені постійно використовувати мочеприемник. Також ця стадія характеризується комплексом ускладнень, спровокованих порушеннями в роботі нирок. Аденома простати, симптоми якої тепер проявляються в слабкості і повної втрати апетиту, в сухості в роті і постійного бажання, в запорах і частою нудоті, протікає з симптоматикою самоотруєння, що відбувається за рахунок азотистих шлаків. Зокрема до цієї симптоматиці відноситься пригніченість і виснаження, з рота з'являється запах сечі. При підвищенні температури в цьому випадку можна говорити про загострення, спровокованій інфекцією, яка є постійним супутником при застої сечі. Це вимагає невідкладної медичної допомоги.

Аденома простати: симптоми

Перераховані раніше особливості захворювання, як правило, змінюють один одного досить повільно, що пояснюється повільним, в більшості випадків, розвитком аденоми. Нерідко симптоми взагалі відсутні, і єдиним проявом захворювання стає збільшення простати. Прояви симптоматики захворювання можуть носити непостійний характер, при якому можуть відзначатися то періодичні поліпшення, то, відповідно, погіршення.

Не всі чоловіки, у яких відзначається збільшення простати, відчувають симптоми захворювання, тому як розміри простати не завжди визначають тяжкість його симптоматики. З огляду на це, пацієнт при відносно великих розмірах простати, може не відчувати жодних симптомів, у той час як пацієнт при відносно невеликих розмірах простати може стикатися з вельми вираженою симптоматикою захворювання.

Перші симптоми аденоми простати з'являються до того моменту, коли збільшена в розмірах простата починає значним чином ускладнювати процес відтоку сечі, через що вона втрачає можливість вільного відтоку з сечового міхура. За рахунок цього з'являється ряд симптомів, типових в цілому для захворювання:

• часте сечовипускання вночі;
• виникнення невідкладних позивів до сечовипускання днем;
• ослаблення струменя при сечовипусканні;
• після завершення сечовипускання відбувається капання сечі.

Причини аденоми простати

Що стосується причин даного захворювання, то до кінця їх природа не з'ясована. Головним фактором ризику для захворювання виступає вік, тобто, чим старше чоловік, тим більшим для нього стає ризик розвитку пухлини. Молоді чоловіки вкрай рідко стикаються з аденомою, що пояснюється особливостями вікових змін ендокринного врегулювання в статевій системі за рахунок гіперплазії парауретральних залоз.

Аденома простати: лікування

В якості основного методу лікування розглянутого нами захворювання застосовується метод хірургічний, про актуальність якого можна говорити навіть при початковій стадії захворювання. Хірургічне втручання в цій ситуації має на увазі під собою видалення аденоми (не самою передміхурової залози, як багато хто помилково припускають).

Після проведення операції відзначається поступове відновлення ниркових функцій і функцій сечового міхура, в деяких випадках можливим є відновлення також і статевої функції, яка під впливом даного захворювання піддається порушень. Виходячи з особливостей аденоми, її стадії та типу, визначають один з трьох наступних варіантів видалення:

• Одномоментне видалення аденоми. Провадиться у разі відсутності факторів, перерахованих вище, а також при неактуальному для хворого діагнозі серцевої недостатності.
• Для першої стадії захворювання єдиний радикальний метод – двох моментное оперування, при якому подовжується проміжок між моментами, складати він може близько декількох місяців. Якщо мова йде про більш важкій формі перебігу захворювання, тоді накладається постійний надлобковий свищ.
• Трансуретральная електрорезекція. Даний варіант має на увазі під собою неповне видалення аденоми, вироблене за допомогою цистоскопа. Радикальним методом ця операція не є, часто після неї відзначаються ускладнення.

Виділяють і такі форми аденоми, при яких хірургічне втручання взагалі не потрібно. Так, перша стадія нерідко може обійтися консервативним лікуванням, що, однак, не виключає проявів у вигляді гострої та частою затримки сечі, почастішання сечовипускання (порядку до 10 разів), освіти кровотеч в застійних венах сечового міхура або появи великих каменів в ньому. Все це, в свою чергу, призводить до вимушеної мірою у вигляді оперативного втручання, причому навіть за умови відсутності залишкової сечі.

На другій стадії захворювання операція є необхідною мірою, тому як застосування лише консервативного лікування є запорукою хіба що тимчасового поліпшення стану. Крім того, при систематичному використанні в цьому випадку катетера виникає ризик внесення в сечовий міхур інфекції, яка також торкнеться і сечові шляхи (верхні).

У разі появи актуальною для розглянутого захворювання симптоматики, необхідно відвідати уролога.

Якщо Ви вважаєте, що у вас Аденома простати і характерні для цього захворювання симптоми, то вам може допоможе лікар уролог.

Не знайшли що шукали? З'явилося запитання лікарю? Пишіть в коментарях, і ми обов'язково Вам допоможемо зробити все для точної діагностики захворювань онлайн.